Як уже повідомлялося, цими днями в присутності Президента України між Ощадбанком і “Укрексімбанком” було підписано Генеральну угоду про створення консорціуму державних банків. Документ завізували голова ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Віктор Капустін і голова правління ВАТ "Державний ощадний банк України" Олександр Морозов. Ця, безперечно, неординарна подія і стала приводом для розмови з одним з учасників угоди – головою Укрексімбанку Віктором Капустіним.
– Вікторе Володимировичу, чому в створенні консорціуму бере участь саме ваш банк, і які завдання новоствореної фінансової структури?
– Одне з головних завдань консорціуму – кредитування проектів енергозбереження, авіабудування, будівництва доступного житла, реформування житлово-комунального господарства. Крім того, передбачено окремі кредитні програми розвитку малого і середнього бізнесу, будівельних компаній, підприємств-учасників оптового ринку електроенергії. Діяльність консорціуму дасть можливість, зокрема, підвищити ефективність роботи державних підприємств завдяки використанню передових банківських технологій, а також оптимізувати управління підприємствами з боку власника, яким виступає держава. Як бачите, робота солідна. Враховуючи розгалужену мережу Ощадбанку і можливості “Укрексімбанку” щодо залучення великих кредитів, зусиллями двох установ легше вирішувати такі масштабні проекти. Тепер про те, чому саме нам доручено цю місію. Крім того, що "Укрексімбанк" належить до групи найбільших банків України, він є універсальною кредитно-фінансовою установою, підкреслю, з 100-відсотковим державним капіталом.
– Кого конкретно Ви обслуговуєте?
– Насамперед, це енергетичні компанії. Скажімо, Енергоатом у нас обслуговується в повному обсязі. Активно працюємо з групою "Індустріальний Союз Донбасу". Плануємо перевести до себе частину фінансових потоків "Нафтогазу України". Ведемо переговори і частково вже вирішили з Мінтрансом питання про обслуговування нашим банком українських портів. Підписали договір з Державною іпотечною установою на участь у пілотному проекті надання довгострокових іпотечних кредитів під низькі відсотки.
– Відомо, що ФДМУ зробив ставку на користь вашого банку на обслуговування належних йому цінних паперів, що дало можливість вашим конкурентам відразу ж заговорити про лобіювання інтересів...
– Справді, не так давно Фонд державного майна України підбив підсумки конкурсу з відбору хранителів цінних паперів. "Укрексімбанк" визнано переможцем, як і ВАТ "Державний ощадний банк". Однак, ніякого лобіювання я тут не бачу. Мало того, переконаний, що держава, як власник, має право висловлювати свою думку і давати рекомендації щодо цього. Тим більше, що саме наш банк є повноважним представником держави на світовому фінансовому полі. Ну, а скептикам хотілося б нагадати, що ми маємо кредит довіри не лише у нашої держави, а й далеко за її межами.
– Самооцінка досить висока. Чим це підтверджується?
– Існують досить вагомі аргументи. Так, за результатами конкурсу "Банк 2005 року", що проводиться відомим журналом "The Banker", “Укрексімбанк” визнано найкращим банком 2005 року в Україні. А Нью-Йоркським банком "JPMorgan Chase" (США) наш банк визнано одним із найкращих серед своїх банків-кореспондентів в усьому світі за якістю розрахунків у доларах США. "Укрексімбанк" названо переможцем на основі статистичного аналізу потоків, здійснених більш, ніж 6000 банками-кореспондентами "JPMorgan Chase". Нагороду "Quality Recognition Award" вручив віце-президент банку "JPMorgan Chase" (відділення в Лондоні) Роберт Норс. Хочу зазначити, що цю нагороду ми отримуємо вже вп'яте. Міжнародні успіхи нашого банку ми розцінюємо передусім як престиж держави.
– Як це розуміти в контексті банківських відносин?
– Йдеться про довіру партнерів. Ми першими серед українських фінансово-банківських установ залучили кредит на міжнародному ринку боргових зобов'язань із найнижчим серед усіх українських облігацій рівнем фіксованої ставки купона – 6,8%, а також кредит на міжнародних ринках капіталу шляхом випуску облігацій на суму $250 млн. Строк його погашення – 7 років. До речі, в розміщенні облігацій взяли участь 144 інвестори, 20 із яких були новими покупцями єврооблігацій українського банку. До речі, книгу замовлень на суму $1,2 млрд було складено за один день (!).
– Ви називаєте вражаючі цифри. Цікаво, куди конкретно будуть спрямовані ці кошти?
– Оскільки гроші досить "довгі", ми спрямовуємо їх на довгострокові кредити в абсолютно різні об'єкти. Для нас привабливі, наприклад, авіаційні підприємства під будівництво літака Ан-148. Ми готові вкласти в цей проект $80-100 млн, що звільнило б бюджет від зайвих затрат. Крім того, наші гроші витрачалися б ефективніше, ніж бюджетні.
– Масштабність ваших задумів всередині країни не викликає сумнівів. Як справи на експортному напрямі?
– На нашу думку, не менш успішно. У співпраці із Світовим банком посилено працюємо над програмою розвитку експорту (ПРЕ-2). Насамперед, це стосується літакобудування, кораблебудування під замовлення будь-яких компаній. Умовно кажучи, мова може йти про довгострокове фінансування будівництва танкерів, пасажирського корабля, коли отримуєш прибуток за рахунок грошей від продажу. Світовий банк надає на зазначені цілі до $200 млн, оскільки, за його ж оцінкою, проект розвитку експорту, реалізований нами в Україні, – один із найкращих у світі. Сумний досвід багатьох країн свідчить, що такі кредити були просто розкрадені, а нам вдалося вийти на черговий, набагато об'ємніший проект, куди будуть залучені не лише клієнти “Укрексімбанку”, а й інші вітчизняні банки.
– Говорячи про експортні операції, не можна обминути такий гострий момент, як вступ України до СОТ. Чи може вплинути ця процедура на роботу Укрексімбанку? Наскільки взагалі банк за своєю капіталізацією та іншими показниками готовий до таких змін?
– Треба сказати, що вступ до СОТ стосуватиметься всієї банківської системи. Адже тоді треба буде дозволити відкриття філій іноземних банків. А це означає, що на ринку з'являться серйозні конкуренти. Нашим банкам доведеться активніше працювати, залучати клієнтів, знижувати відсоткові ставки за кредити, поліпшувати обслуговування, переглядати тарифи тощо. Словом, конкурувати. Щодо нас, то ми цього не боїмося. По-перше, звикли рухатися вперед, бо якщо працювати, як десять років тому, то навіщо тоді ми взагалі потрібні? А по-друге, у нас постійні клієнти, які дуже рідко від нас ідуть. Я сподіваюся, їх влаштовує наше обслуговування. Щодо капіталізації банку, то для нас це насущне питання. Первинні документи передбачають статутний капітал “Укрексімбанку” в $200 млн, тобто понад 1 млрд грн. Зараз статутний фонд становить 444 млн грн., чого явно недостатньо. Тим більше, що ми нарощуємо капітал за рахунок свого прибутку. На жаль, практично жодних додаткових вливань з боку головного і єдиного акціонера банку – уряду в нас немає. Саме тому ми досить довго вели інтенсивний діалог про збільшення банківського капіталу за рахунок бюджету наступного року. Якщо, умовно кажучи, ми візьмемо цифру в 500 млн грн., яку можна "покласти в капітал", приплюсуємо наш прибуток – 150 – 180 млн грн. і додатково наполовину цієї суми візьмемо субординований борг, то зможемо збільшити свій капітал до мільярда гривень. Відповідно наші вкладення в економіку збільшуються на 7 млрд грн.
– Як відреагував на Ваші розрахунки Кабмін?
– Уряд розглянув нашу програму і запропонував проект змін до бюджету на 2005 рік. Не треба їх боятися: це разові видатки, які не створюють проблем для подальших бюджетів, але дають кумулятивний ефект. Збільшення капіталу дасть змогу також двом державним банкам залучити більше ресурсів у вигляді депозитів, плюс дуже серйозно наростити обсяг кредитування. Крім того, сприятиме збільшенню суми кредиту на одного одержувача. Реалізація такої пропозиції тягне за собою невелику корекцію дефіциту бюджету цього року, який становитиме в такому разі 2,2% від ВВП.
– Чи є відмінності в роботі банку з 100% державним капіталом і держуправлінням від роботи комерційних банків?
– "Державний" – зовсім не означає "некомерційний". Один з наших зовнішніх аудиторів, як на мене, дуже точно уловив і сформулював нашу суть: "Укрексімбанк” – це банк з державною формою власності, що здійснює свою діяльність на комерційній основі й конкурує на ринку без будь-яких преференцій з боку держави". Ми працюємо, як нормальний комерційний банк, видаємо кредити, надаємо фінансові послуги, проводимо розрахунки, отримуємо прибуток. Торік у нас був загальний доход, прибуток до оподаткування майже 190 млн грн.
– У Вашій рекламі із розміщення депозитних вкладів сказано: "Відсотки гарантовані за будь-яких обставин". Свої обіцянки ви блискуче підтвердили наприкінці минулого року в період революційних передкризових явищ.
– Так, ми були єдиними, хто міг собі дозволити приймати вклади в будь-якій валюті й гарантувати на виході повернення депозиту також у будь-якій валюті на вибір клієнта, без додаткових комісій і за крос-курсом західних валютних ринків. До речі, це якраз до питання про відмінності в роботі комерційних банків. Ми, передусім, відрізняємося відповідальністю, оскільки слово "державний" у назві багато до чого зобов'язує.
