Турботи мера Теплодара Леоніда Печерського прямо пов'язані з типовими проблемами малих міст. Так, темп і зростання власних доходів Теплодара складають 158%. Чи добре це? З одного боку, з економічним приростом пов'язане і зростання матеріальної забезпеченості городян. З другого ж – якщо місто демонструє свою здатність виживати самостійно, то це дає можливість скоротити йому виділення з бюджету. Однак настановлення на підвищення показників індустріального розвитку не знімається. Тому за даними за 2004 рік, у своїй підгрупі Теплодар посідає перше місце в області і двадцяте по Україні.
Власні доходи Теплодара складаються переважно з плати за землю, а також за державне і комунальне майно, які здаються в оренду.
Так, за результатами аналізу, зробленого за 11 місяців 2004 року, за землю місто одержало 240,8 тис. гривень, а за цей же період у 2005 році – уже 481 тисячу. У цій же аналогії за здачу в користування майна було зібрано 237 тисяч минулого року і 600 тисяч цього. На жаль, це пояснюється тільки підвищенням тарифів на користування і прямим доходом не є. Адже ні землі, ні об'єктів власності більше не стало. Але фінансисти часто працюють не з фактами, а з цифрами, відірваними від реальної ситуації. Тому варто очікувати зниження дотацій з бюджету.
Сьогодні найбільше місцеву скарбницю Теплодара «роздягає» енергетика. Теплодар був задуманий за радянських часів як робітниче селище для персоналу атомної електростанції, яка будувалася тоді на цьому місці. Після чорнобильської аварії реалізацію проекту було зупинено, і АЕС-невдаха перетворилася на величезну недобудову. Залишився фундамент, якісні параметри якого є дотепер неперевершеними в Європі, але практично до недавніх днів вони не використовувалися. Творчий підхід до спадщини, що дісталася, проявився тільки зараз. Ще залишилися насоси і устаткування з запасом потужності, що в 10 –15 разів перевищує рівень, достатній для сьогоднішнього споживання містом. Тоді планувалося, що Теплодар буде швидко розширюватися, стане великим індустріальним центром, щедро забезпеченим електроенергією.
– Тепер серед першочергових завдань заміна устаткування на менш потужне, іншими словами – ощадливіше. І замінити вже прогнилі комунікації, що набагато вигідніше, ніж їх ремонтувати, – говорить Л. Печерський.
Сьогодні наполовину побудована АЕС перебуває в комунальній власності міста. На цій базі теплодарці поставили невелику станцію продуктивністю 2,6 мегавата-год. Вона – сугубо локального значення. Тобто виробляє електроенергію тільки на власні комунальні потреби міста і ще дає 50 тонн пару на годину, забезпечуючи в такий спосіб жителів теплом. Працює на газі. Проте така автономія дуже істотна з огляду на те, що Одеська область не має своїх генеруючих потужностей. У кожному разі, Теплодар не залежить від Молдавської ДРЕС.
– Але для повного забезпечення міста енергією потрібна станція з продуктивністю 7 мегават-год., – говорить Л. Печерський.
Йому більш ніж будь-кому відомо, що перепис населення було зроблено недбало, і замість офіційно зареєстрованих 8 тисяч жителів тут їх насправді – 11 тисяч. Звідси найважливіше завдання мерії – забезпечити людей житлом. Наразі вирішиться проблема утримання молоді на місці. Поки що більшість представників найперспективнішої частини працездатного населення шукають докладання своїм силам на одеському «товчку».
Якщо будувати будинки, то їх треба опалювати! Держава дає кредити під невеликі на сьогоднішній день відсотки – 9%. Але від міського бюджету потрібно співфінансування.
– Ми повинні дати 2,5 мільйона гривень. Але немає в міста таких грошей! Лікарня і басейн не добудовані. Стадіону взагалі немає. І це при тому, що багато хлопців, та й дорослих, прагнуть до занять спортом і досягають значних результатів у змаганнях, – продовжує Леонід Мойсейович.
Вихід зі становища знайшовся у співпраці з таким інвестором, як лондонський банк «Морган і Стенлі». З ним досягнуто згоди. Англійці готові виділити 1 мільярд доларів на будівництво теплової станції на 1200 мегават. Майданчик під неї давно готовий! Зрозуміло, місто зможе живити енергією певний регіон області. Не виключено, що держава вважає можливим продавати частину енергії на експорт, що гарантує рентабельність станції.
– Тоді вдасться зробити місто самодостатнім. Тобто фінансово незалежним! – виражає Л.Печерський господарське кредо теплодарців.
