При бажанні про будь-яку подію можна написати як коротко, так і докладно. Але в даному разі віддамо перевагу стислості, бо минулої п’ятниці ХХХІІ сесія Одеської міськради залишилася незавершеною. Причому не з чиєїсь примхи, а з цілком поважних причин.
Судіть самі – першим пунктом на порядку денному значилося “формування Одеської міської територіальної виборчої комісії”. Але буквально напередодні Президент підписав кілька поправок до закону про вибори до місцевих рад. Їх навіть встигли опублікувати в “Голосі України”. Проте в “офіційну” комп’ютерну базу даних ці поправки ще не були внесені, а той же “Голос України” в Одесі з’являється на день пізніше, ніж у Києві. Тож депутати вирішили не гарячкувати, і перенести обговорення цієї теми на другу частину засідання, що все одно має відбутися буквально в найближчі передноворічні дні.
Щось схоже сталося і з міським бюджетом. Адже перш ніж вносити зміни на місцевому рівні, треба знати, які вони на державному. І тут теж, для внесення ясності, потрібно вникнути в держбюджет.
Загалом же, якщо порівнювати з кількома попередніми сесіями, ця “частина перша” була досить мирною й навіть чимось млявою. Можливо, все пояснювалося загальним передноворічним настроєм. На Думській площі не було видно звичних пікетів, зате встановлювали красуню ялинку. А в самій сесійній залі полум’я якої-небудь палкої дискусії так і не розгорілося, попри те, що кілька приводів до цього начебто й було.
Привід перший – загальне невдоволення діяльністю монополіста “Одесаобленерго”. Нескінченні вимикання світла для багатьох одеситів стали приводом для скарг і навіть вуличних виступів. Більше того, безпосередньо 23-го грудня через відсутність світла під загрозою зриву опинився міський аукціон із продажу земельних ділянок! Втім, непрацюючі мікрофони замінили посиленою роботою голосових зв’язок, і торги пройшли досить успішно. Та загалом таку ситуацію не можна вважати нормальною. Депутати міськради вирішили ближче ознайомитися з цією проблемою. Мабуть, під час другої частини сесії ними буде прийнято звернення до Президента і Кабінету Міністрів України з цього приводу. Адже постійні вимикання електроенергії починають уже набувати якогось політичного забарвлення.
Ще однією потенційною іскрою невтіленого конфлікту став механізм соціального замовлення. Як з’ясувалося, кошти, призначені для цього в 2005 році, так і не були використані за призначенням (у цьому депутат Олексій Орловський звинуватив безпосередньо начальника управління внутрішньої політики Наталю Чайчук). Цю суму (близько 160 тисяч гривень) запропоновано було приплюсувати до запланованого фінансування соціального замовлення на 2006 рік. Передусім він передбачає підтримку різних громадських організацій. І тут деякі представники депутатського корпусу почали висловлювати таку думку: чи варто взагалі витрачати на це бюджетні гроші? Проте соціальне замовлення встояло. І ось чому. Навіть якщо в якомусь конкретному разі переможці конкурсу соцзамовлення когось і не влаштовують, це ще не привід ховати саму ідею. Докори в недоцільній витраті бюджетних коштів теж не надто справедливі. Хоча б тому, що однією з умов одержання міжнародного ґранту для громадської організації є фінансування (хай навіть часткове!) її діяльності на місцевому рівні. Таким чином, механізм соціального замовлення дозволяє залучати додаткові кошти в наш “третій сектор”.
Ну, і ще один так і не оформлений конфлікт був пов’язаний із затвердженням Програми розвитку органів самоорганізації населення міста Одеси. Передбачалося, що депутатами Одеської міськради їм буде делеговано частину повноважень і передбачено додаткове фінансування. Проте, незважаючи на потребу та важливість, програма була визнана сирою і недопрацьованої. Її відхилили.
Такий вигляд мали основні моменти першої частини засідання ХХХІІ сесії Одеської міськради. Чекаємо продовження.
