Видавництво «Порти України», випустило у світ довідники «Все про порти України», «Все про суднобудування і судноремонт України». А також, як сказав головний редактор цих джерел інформації Костянтин Ільницький, «Все про торговельний флот України». Вони охоплюють найважливіші сторони функціонування нашого морегосподарського комплексу (МГК).
Фіксуючи стан галузі на 1 квітня 2005 року, довідники допомагають зорієнтуватися у прогнозах і версіях, зробити висновки і розвінчати міфи.Наприклад, популярну плітку про те, що Констанца переробляє 120 млн тонн вантажів на рік, тому є іншим портам Чорного моря, зокрема – нашим, які сукупно переробляють 11 млн тонн, вічним професійним докором. Голова Асоціації портів України Віктор Борисенко повідомив, що, згідно з даними довідника, сьогоднішній обсяг перевалювання у названому румунському порту 50 млн тонн. Тобто таке ж, яке було і 7 років тому. У свою чергу, економічний вектор 18-ти українських портів підходить до рубежу 121 млн тонн на рік. Реальною виглядає межа сьогоднішніх бажань підняти планку до 152 млн. Щоправда, це з урахуванням приватних причалів та терміналів. Морські підприємства різних форм власності дали за минулий рік приріст вантажопотоку майже на 8 млн тонн. Звичайно, податки від їхньої роботи надходять до державної скарбниці. Береться до уваги і те, що транзит російської нафти знизився на 10%. Тим більше немає підстав драматизувати той факт, що в цілому по наших портах вантажопотік знизився на 2%.
Потрібно розуміти і відносність показників. Так, до вартості однієї перевантаженої тонни будь-якого українського порту включено витрати на утримання дитячих садків, санаторіїв, зубних кабінетів, оздоровчих комплексів, теплиць. Словом, всієї соціальної інфраструктури, відповідальність за яку іноземні конкуренти скидають зі своїх плечей. Щоб об'єктивно рахувати, потрібно брати до уваги й це!
З флотом ситуація менш оптимістична. І все-таки стверджувати, що флоту в Україні немає, – рано. Розвіяно ще один міф про те, що весь флот розтягли. Директор «Укрморрічфлоту» Ігор Горобець у преамбулі до довідника повідомляє, що на 1 квітня 2005 року у державі було зареєстровано 3475 суден валовою місткістю 2,63 млн реєстрових тонн, які мають право плавання під блакитно-жовтим прапором. За даними міжнародної статистичної організації UNCTAD на 2004 рік український входить до числа 35 найбільших флотів світу. Щоправда, у цьому списку він стоїть на 35 місці. Всього за рік Україна обійшла за таким показником, як тоннаж, Гондурас, Мексику, Фінляндію, Венесуелу, Болгарію, Хорватію і Гібралтар, які колись посідали вищі позиції.
До того ж, слід враховувати, що багато флотів поповнилися не стільки національними суднами, скільки іноземними, але з комерційних міркувань тимчасово носять прапор даної країни. Наприклад (читаємо довідник) 44,3% тоннажу такого неперевершеного світового лідера за прапором реєстрації, як панамський флот, є власністю японських судновласників, 12% – власністю греків, 8% – представників Південної Кореї.
На долю України припадає 0,28% світового флоту. Небагато – зате своє! Замикаючи «список кораблів», Україна має і контролює 389 суден, з яких 298 – під українським прапором. Найбільшим судном у нас є пором «Герої Шипки». Засмучує, що він відходив по морях вже майже 40 років. Скільки ще він протримається до часу, коли регістр більше не дасть дозволу на його подальшу експлуатацію? Взагалі наш флот на дві третини старий, тобто вік суден понад 25 років.
Щиро шкода лайнер «Одеса», який догниває біля причалу Одеського судноремонтного заводу «Україна». Спеціалісти вважають, що для повного його відновлення до похідного стану і виведення на ринок туристичних послуг знадобиться 15 млн доларів. Гроші у масштабах державного престижу не такі вже й великі.
Практики МГК також вважають, що перенаправлення до скарбниці 50% від прибутку таких державних підприємств, як порти, СРЗ і СБЗ позбавляє їх можливості розвитку і через два-три роки призведе до незворотної деградації.
