Як стало відомо, 6 березня 2006 року, рішенням Вченої ради Університету «Львівський Ставропігіон» відомому письменникові, академіку Богдану Сушинському присвоєно звання «Почесний професор». Незабаром у Львівському будинку вчених має відбутися академічна інавгурація із врученням Богдану Сушинському диплома та професорської мантії. Він також дістав запрошення прочитати в університеті цикл лекцій з історії козацтва, літературознавства та психології творчості.
Університет “Львівський Ставропігіон” вважається одним із найдавніших вищих навчальних закладів України, відродженим 2001 року, услід за Києво-Могилянською та Острозькою академіями. Його педагогічними та духовними попередниками були Львівська братська школа, заснована в ХVI ст. Львівським Успенським Ставропігійським братством, та створений на основі цієї школи Ставропігійський інститут (1788 р.).
До речі, давній церковний термін “ставропігіон” походить від грецького вислову “встановлення хреста”, і на практиці це означало, що надане патріархом право “ставропігії” виводило братства та їх школи з-під влади місцевих церковних ієрархів та підпорядковувало безпосередньо патріархові Константинопільському. З Львівським братством та його школою пов’язані імена славетних українських учених та літераторів Лаврентія Зизанія, Памви Беринди, Йова Борецького, що згодом був ректором Києво-братської колегії; автора книг “Євангеліє учительноє” (1619), “Зерцало богословія” та поетичної збірки “Перло многоцінноє” Транквіліона Ставровецького; Петра Могили та інших.
Звання Почесного професора Вчена рада Університету “Львівський Ставропігіон” удостоїла академіка Богдана Сушинського за визначний внесок у сучасну українську науку і літературу. Відомо, що він є автором багатьох наукових праць та художніх книжок, публікацій у пресі. Зокрема, йому належать книги “Козацькі вожді України” (у 2-х томах, матеріали якої використовують викладачі та студенти багатьох вузів); “Всесвітня історія лицарства” (яку вже перекладено російською, і готується переклад англійською мовами); “Слово про Скит Манявський. Історія монастиря Скит Манявський поч. ХVII – ХХI ст.” (в якій в перекладі Б. Сушинського опубліковано “Літопис Ієромонаха Ігнатія” поч. ХVII ст.); “Князі і полководці Стародавньої України”; “Велесова книга предків” (в якій літопис “Велесова книга” подано в перекладі і науковому тлумаченні Б. Сушинського); монографія “Степан Олійник: поет на тлі епохи”, кількох книг з історії Чорноморського козацтва і понад двадцяти романів: “У човні посеред Всесвіту”, “Морава”, Три дні в Парижі з коханою жінкою”, “На вістрі меча”, “Французький похід”, “Вогнище Фламандії”, “Шлях воїна”, “Чорний легіон”, “Вітер богів”... Він – лауреат кількох літературних премій, його внесок у розвиток української і світової культури відзначено званням академіка Міжнародної академії наук, освіти, індустрії та мистецтв (при ЮНЕСКО, США); Золотою Медаллю Честі Американського Біографічного інституту. Він – заслужений журналіст України.
Повідомляючи Богдану Сушинському про рішення Вченої ради щодо надання йому звання Почесного професора, ректор Університету “Львівський Ставропігіон” Ярослав Кміт сказав: “Вчена рада, весь колектив університету вважають за честь бачити такого визначного вченого та письменника серед професорсько-викладацького складу. Ми впевнені, що ваше ім’я належить українській і світовій історії”.
