Запитуйте – відповідаємо

ЯКИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ПІДПРИЄМСТВА-БОРЖНИКА В ХОДІ ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА?

Державні податкові органи у своїх діях керуються Законом № 509. Відповідно до ст. 111 цього Закону перевірки підрозділяються на планові і непланові виїзні перевірки.

Планова виїзна перевірка – перевірка платника податків щодо вчасності, вірогідності, повноти нарахування і сплати ним податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачена в плані роботи органа державної податкової служби. Право на проведення такої перевірки надається податковому органові тільки у випадку висилання платникові не пізніше чим за десять днів до дня її проведення письмового повідомлення.

Позапланова виїзна перевірка – перевірка, не передбачена в планах роботи органа державної податкової служби. Така перевірка може здійснюватися тільки за рішенням суду при наявності хоча б однієї з обставин, визначених ст. 111 Закону № 509. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є реорганізація (ліквідація) підприємства.

Одержання підприємством повідомлення свідчить, що податковий орган має намір провести планову документальну виїзну перевірку. Тривалість такої перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів.

Відповідно до ст. 112 Закону № 509 посадові особи органа державної податкової служби мають право приступити до проведення планової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, у якому зазначаються:

– дата його видачі;

– назва органа державної податкової служби;

– мета, вид (планова або позапланова);

– підстави, дата початку і дата закінчення перевірки;

– посади, звання і прізвища посадових осіб органа ДПС, що будуть проводити перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органа державної податкової служби, скріпленим печаткою органа ДПС. При дотриманні вище¬викладених положень фахівці податкового органа мають право здійснювати перевірку підприєм¬ства, що знаходиться в процедурі банкрутства, у тому числі на стадії ліквідації.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкритті ліквідаційної процедури припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута й органів його управління, керівник підприємства-банкрута звільняється з роботи в зв’язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці (ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство).

Відповідно до р. 2 ст. 25 зазначеного Закону з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи – банкрута.

Таким чином, ліквідатор повинен підписати акт перевірки банкрута, а у випадку незгоди з висновками перевіряючих має право оскаржити їхні дії в адміністративному або судовому порядку.

ЯКА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ?

Ненадання або несвоєчасне надання, надання за невстановленою формою або недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, зв’язаних з ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи, спричиняє накладення штрафу від 30 до 60 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

За ведення з порушенням установленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язань юридичної особи і складання ліквідаційного балансу, проведене відповідальними за це особами, підлягає стягнення штрафу від 30 до 60 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

За ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язань юридичної особи і складання ліквідаційного балансу, – підлягає стягненню штрафу від 40 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першої, другої або третьої цієї статті, заподіяні особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності, за такі ж порушення, стягується штраф від 50 до 120 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Матеріал підготовлений відділом зв’язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз’яснювальної роботи СДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Выпуск: 

Схожі статті