“Вибори-2006: моніторинг дотримання прав виборців” – такою була провідна тема прес-конференції голови обласної організації Комітету виборців України Анатолія Бойка, що відбулася 12 квітня в приміщенні Одеського прес-клубу ринкових реформ “Порто-франко”. Подаємо нотатки з цієї прес-конференції нашого спеціального кореспондента.
Відкриваючи прес-конференцію, Анатолій Бойко передусім нагадав журналістам, що “Вибори-2006: моніторинг дотримання прав виборців” – це великий, поєднаний однією ідеєю проект, втілення в життя якого розпочалося ще в лютому нинішнього року і здійснювалося за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Відтак Одеська обласна організація Комітету виборців убачала своє завдання у постійному моніторингові дотримання прав виборців нашої області в інформуванні виборців стосовно їх прав та стосовно того, як цих прав дотримуються, а також у захисті прав тих окремих громадян, які доводили, що хтось намагався позбавити їх права на вільний вибір.
Одразу ж хочу зазначити, що Анатолій Бойко особливо наголосив на тому, що на сторінках газети “Одеські вісті” було здійснено чотири спеціальні тематичні випуски інформаційно-оглядової сторінки для виборців. Мається на увазі стаття “Як і кого ми обираємо 26 березня?”, в якій аналізувалися особливості нової виборчої системи і, зокрема, з’ясовувалася різниця між мажоритарною та пропорційною системами, а також роз’яснювалося, де і в який спосіб виборець може отримати докладнішу інформацію про вибори та вдатися до захисту своїх прав.
Привертали увагу читачів нашої газети і публікації: “Найди себе і не втрать свій голос!”, в якій був заклик до виборців перевірити наявність у списках свого прізвища і точності запису; “Не залишайтеся байдужими” – автори якої закликали виборців інформувати відповідні інстанції про будь-які виявлені ними порушення процедури голосування; а також публікація “Як депутат може допомогти виборцям?”
У який же спосіб Комітет виборців здійснював перевірку дотримання законності у такій делікатній справі як права виборців? Для цього Комітетом було налагоджено роботу низки громадських приймалень, до яких виборці могли звертатися за підтримкою; організовували рейди в райони області, аналізували публікації обласної преси, а також ті матеріали, які Комітетові надавали інші обласні громадські організації, з якими КВУ співпрацював.
На пряме, майже лобове, запитання одного з журналістів: чи вважає Комітет виборців, що в області були допущені такі порушення, які вимагають проведення повторних виборів або перерахунку голосів, Анатолій Бойко відповів:
– Ми не говоримо взагалі про прозорість та демократичність виборів, а говоримо про конкретні порушення прав виборців, які не могли проголосувати, не могли потрапити на виборчу дільницю; про те, що вільному волевиявленню, вільному виборові виборця дуже заважав “чорний піар”, який надавав йому неправдиву, неякісну інформацію. Говорячи про ситуацію з дотримання прав виборців, ми маємо на увазі передусім: можливість виборця зробити вільний вибір до дня голосування (за умови дотримання суб’єктами виборчого процесу закріплених законодавством норм ведення агітації; відсутності тиску чи примусу з боку органів влади, місцевого самоврядування, бізнесових або кримінальних структур); фактично проголосувати в день волевиявлення (за умови включення в списки виборців; належної організації процедури голосування, відсутності тиску, примусу чи підкупу під час цієї процедури; забезпечення таємниці голосування). Реально, за рахунок свого голосу, вплинути на процес формування органів влади і місцевого самоврядування (за умови відсутності порушень законодавства й одвертих фальсифікацій під час підрахунку голосів і встановлення результатів виборів).
А далі голова обласної організації Комітету виборців України роз’яснив, що вибори можуть бути визнані недійсними лише тоді, коли б вдалося довести, що на чверті виборчих дільниць області результати волевиявлення були сфальсифіковані. І далі він сказав те, що найбільше зацікавило журналістів, – що до Комітету виборців надходить чимало повідомлень про те, що вибори на тій чи іншій дільниці проводилися з певними порушеннями, одначе в більшості випадків ті, що оскаржували вибори, не надали переконливих доказів таких порушень. Отож на сьогодні Комітет не володіє документованими підтвердженнями того, що в області вибори можна вважати такими, що не відбулися, чи що вони сфальсифіковані.
Але це не означає, що порушень під час передвиборчої кампанії та самих виборів не зафіксовано. Досить сказати, що у звіті Комітету зазначено (і це було відображено в прес-релізі), що після перевірки наявності у списках 3 тисячі виборців, з’ясувалося, що 4 відсотки виборців взагалі не включені до списків, 4 відсотки виявилися “мертвими душами”. А по Одесі у списках не виявили 7,2 процента виборців та 3 проценти “мертвих душ”.
Представники КВУ виявили кілька випадків, коли в списках виборців були “забуті” цілі багатоквартирні будинки і навіть кілька вулиць. Так, наприклад, з’ясовано, що у списках виборчої дільниці 63/138 були відсутні 152 будинки приватного сектора, а 15 осіб включено до списків, хоча вони не мали в паспорті даних про свою реєстрацію. Члени деяких виборчих комісій, зокрема дільниці 28/138 Біляївського району масово та невмотивовано відмовляли громадянам в уточненні списків виборців.
Найбільше скарг виборців було викликано тим, що багато виборчих дільниці виявилося занадто малими за площею, щоб уміщувати бажаючих проголосувати. Відзначається, що до 30 процентів дільниць області не мали достатнього матеріально-технічного забезпечення. На деяких дільницях виборцям по кілька годин доводилося вистоювати в чергах, щоб отримати свої бюлетені. Значна частина виборців змушена була робити свій вибір не в кабінках для таємного голосування, а прямо в коридорі, оскільки перед кабінками теж утворювалися великі черги.
Та все ж таки, робить висновки Комітет виборців, “кількість порушень прав виборців Одеської області в порівнянні з кампанією по виборах 2004 року суттєво зменшилася. ...Якщо під час президентської гонки головним фактором, що впливав на ситуацію, було незаконне адміністративне втручання у виборчий процес в інтересах одного з кандидатів, то в 2006 році права виборців були порушені внаслідок низького рівня організації виборчого процесу”.
І це, зауважу, має принципове політичне значення. А загалом, усім нам треба вчитися толерантності, витримки, розуміння того, що вибори не повинні перетворюватися у війну компроматів і сепаратистські провокації, у розкол країни та народу за кольорами тих політичних сил, яким віддавали перевагу в певних регіонах. І перш ніж пред’являти претензії органам влади у тому, що вони не забезпечують в країні демократію, слід запитати самих себе, кожен себе: а самі ми, за переконаннями своїми, демократи? А що кожен із нас зробив для того, щоб суспільство наше справді стало висококультурним, заможним та демократичним?
