...Вранці 4 червня в районі населеного пункту Мофнієшти (Румунія) десятки фашистських стерв'ятників обрушили сотні бомб на окопи третьої стрілецької роти, де служив Роман Сміщук. Були втрати людей, розбиті станковий і ручний кулемети, поранений командир взводу лейтенант Биков. Потім з'явилися понад два десятки танків і густа шеренга ворожих автоматників. Вони розпочали атаку на вузькій ділянці фронту. Бій був запеклий. Незабаром у траншеї їх залишилося лише двоє: Сміщук і червоноармієць Петро Юзік.
Коли передній танк почав наближатися до бруствера, Сміщук підпустив його кроків на двадцять, і щосили кинув під днище гранату, а услід за нею пляшку з запалювальною сумішшю. Танк запалав. У цей час на траншею виповзла друга машина. І вона спалахнула від гранати. Кілька танків почали заходити ліворуч. Роман встиг добігти до свого окопу, схопив ще дві гранати і дві пляшки, прикинув відстань і метнув гранату під гусеницю найближчого танка. Від удару пляшки об броню повалив густий дим. Фашисти скористалися цим і намагалися непоміченими вискочити з танка. Але Петро Юзік чергами скосив танкістів.
Атака німців захлинулася. Незабаром фашисти знову пішли на наші позиції. Цього разу танки йшли на великій швидкості, мабуть, наміряючись з ходу проскочити першу траншею. Піхота йшла тепер уже не суцільним ланцюгом, а розрізненими групами, за кожним танком. Роман з ненавистю дивився на ворожі машини і чекав. Добре, що в бійця ще були гранати... Петро Юзік, підготувавши кілька запасних дисків, відкрив вогонь по піхоті, відтинаючи її від танків...
Шість танків підбив того дня Роман Сміщук.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 червня 1944 року Роману Семеновичу Сміщуку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Разом з сином він дійшов зі своєю дивізією до Одера.
