Одна з цілком несподіваних заяв, зроблених міністром транспорту і зв’язку України Віктором Бондарем, була пов’язана з наміром створити в нашій країні офшорну зону. Морська громадськість уже призвичаїлася, що міністри в такій відповідальній галузі, як морський транспорт, змінюються, не пробувши на своїй посаді й року. Притерпілася до того, що першими кроками нового керівника було скасування ухвал попередника. Так, ДО «Укрморпорт» було розформовано, ледь воно почало, нарешті, системно функціонувати. Тепер доля невизнаності спіткала будівництво суднового ходу Дунай – Чорне море. Після того, як туди вбухали 360 млн гривень і майже довели його до рентабельних експлуатаційних параметрів, виявилося, що він не має жодного істотного значення для економіки. Тепер В. Бондар завважив за потрібне створити транзитні зони в трьох найбільших портах – Іллічівському, Одеському та Південному. А решту приватизувати. При цьому жоден із міністрів так і не згадав про вільні економічні зони, повернути до яких пільговий режим було обіцяно ще до 1 вересня 2005 року. Але Мінтрансзв’язку України зайнялося новою ідеєю: воно хоче перетворити острів Зміїний на «офшорку».
Яким коштом обійдеться державі цей експеримент, що вимагає ґрунтовної перебудови економіки та відповідних витрат? Так хіба хто лічив? Можна тільки поговорити про проблему.
Наприклад, для чого потрібна офшорна зона? Найважливіше її призначення – забезпечувати її користувачам відхід від державних податків шляхом подвійної бухгалтерії. Уже доведено, що за допомогою фіктивних офісів і нелегальних угод через мережу “офшорок” були продані або передані в чужу власність 297 суден, що складали флот ЧМП. Хто розвіє побоювання (перед нами та перед інвесторами), що в такий же спосіб протоптаною схематичною стежкою не підуть до іноземних компаній і нові судна, які ми маємо намір створити в межах вітчизняної програми суднобудування?
Напрошується й інший висновок. За даними провідного наукового співробітника Інституту проблем ринку й економіко-екологічного дос¬лідження НАН України, доктора економічних наук Олексія Котлубая, утримання суден складає приблизно 40% від принесеного ними прибутку. Тому, щоб вони могли бути рентабельними, їх потрібно експлуатувати з більшим навантаженням. Але в нас немає достатньої вантажної бази, щоб забезпечити перевезення українських товарів. Тому рада одна – віддавати флот у морську оренду. Це інша схема, за якою відбувалося відчуження суден ЧМП.
Викликає сумнів щодо потреби створення офшорної зони й невелика кількість флоту в Україні. Чи потрібно створювати її, якщо в ній нічого буде реєструвати? Втім, це так, – якщо судити за даними Україн¬ського національного морського реєстру.
Але є інша система обліку, де приймається до уваги флот, що контролюється українськими фізичними та юридичними особами, з яких багато ходять під нашим прапором, але Україні не належать. 65% цих суден відпочатку зареєстровані під “зручними” прапорами. Судновласники прагнуть до цього, оскільки економічні та правові умови екс¬плуатації суден під українським прапором надзвичайно невигідні.
Якщо припустити, що Україна за задумом Мінтрансзв’язку України хоче надавати право працювати під “зручним” прапором, то, звичайно, нам потрібна офшорна зона. Така ж, які є в Гренадинах, Панамі, Ліберії або Сен-Вінсенте... Не треба тільки забувати, що їхні ініціативи вважають порочними офіційні органи, зокрема Міжнародна організація праці (МОП). Україна може опинитися в “чорному” списку морських держав.
Як “протиотруту” країни, що мають офшорні зони, створюють другий реєстр. І судна поділяються на дві категорії: на міжнародні й офшорні.
Як сказав О. Котлубай, уже розроблено проект Закону про створення такого реєстру. Чи затвердять його? Так, якщо узаконять офшорну зону.
Тим часом, кращих умов, ніж ті, що традиційно надаються іншими країнами “зручного” прапора та напрацювали в цій сфері величезну практику, ми на Зміїному не створимо. Для цього потрібно змінювати не тільки економіку, але і спрямованість політики, принципи бан¬ківського забезпечення. Про це можна тільки пофантазувати. Тому спроби реалізувати цю пропозицію поки що видаються в найліпшому разі передчасними.
