Метою запровадження означеної рубрики, котра періодично з’являтиметься у регіо¬нальних ЗМІ, є показ системи реагування та вжиття конкретних заходів з боку відповід¬них служб облдержадміністрації щодо викорінення недоліків, порушених у зверненнях (листах) громадян.
У цьому матеріалі мова піде про скарги, що стосуються медичної та соціальної сфер нашого життя.
Громадянка К. з Одеси (прізвища тут і надалі не будемо вказувати повністю з етичних міркувань) звертається безпосередньо до Президента України, оскільки від цього звернення (цитую мовою оригіналу без перекладу) ,”...зависит жизнь и здоровье моего 10-летнего внука Саши. ...Я поняла и документально могу доказать, как здоровых детей превращают в инвалидов и никто за физическое уничтожение людей и превращение детей в инвалидов ответственности не несет... Жизнь ребенка зависит от хозяев больниц, которые по праву принадлежат государству... Получив направление от участкового врача, я повезла ребенка в новую детскую горбольницу имея надежду, что, может быть, Саше определят диагноз и что-то сдвинется с места, но, просидев с утра до 14.30 не получила от начмеда разрешения на стационарное обследование. Мотивировалось это тем, что ребенок тубинфицирован. При этом я предоставила документ с тубдиспансера, что он здоров. Получается так: один хозяин (главврач тубдиспансера) дает справку, что ребёнок здоров, а в пульманологии детской горбольницы другой хозяин утверждает, что он болен”...
За дорученням керівників відповідних служб Секретаріату Президента України та апарату Одеської облдержадміністрації, для вивчення ситуації, що склалася навколо лікування дитини 1996 року народження, службою у справах неповнолітніх ОДА було створено робочу групу із залученням до неї Головного педіатра управління охорони здоров’я Одеської міськради, начальника служби у справах неповнолітніх Київської райадміністрації міста Одеси, заступника начальника служби у справах неповнолітніх ОДА, консультанта оргвідділу апарату облдерж¬адміністрації. Члени групи зустрілися з бабусею та онуком, долею і станом здоров’я якого вона опікується.
Під час зустрічі та вивчення наданих громадянкою К. медичних документів з’ясовано, що заявниця не має певної думки стосовно стану здоров’я хлопчика. Вона вважає, що дитина хвора на туберкульоз, а медичні заклади надали висновок, що дитина здорова. Коли ж члени робочої групи, на підставі докладно вивчених документів, зазначили, що Сашко таки хворий, бабуся почала вести себе неадекватно, нервувати, приховавши при цьому від членів групи, що сама хвора на туберкульоз у важкій формі. А після того, як було надано довідки щодо її діагнозу, взагалі відмовилася від спілкування.
З метою використання права дитини на охорону здоров’я та з’ясування остаточного діагнозу, громадянці К. було запропоновано, за направленням управління з питань охорони здоров`я Одеської міськради, провести обстеження онука в обласній дитячій лікарні, після чого, якщо виникне потреба, отримати направлення до республіканської дитячої лікарні у Києві. У категоричній формі заявниця від цього відмовилася і, без пояснень, залишила приміщення, де проходила зустріч.
На додаток зазначимо, що у десятирічного Сашка є живі-здорові тато й мама. Вони – непозбавлені батьківських прав та волі – також були запрошені на зустріч з членами робочої групи, але у призначений час не з’явилися. Мати на даний час перебуває за кордоном, а батько взагалі відмовився від виховання сина. Звернення громадянки К. було також розглянуто управлін¬ням охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації. Як відзначив у доповідній записці на ім’я А. Фєтєску заступник начальника управління В. Полясний, хлопчика обстежили медичні спеціалісти і встановили діагноз: віраж тубпроб, тубконтакт. Призначено курс хіміотерапії протягом 3-х місяців, та на контрольний огляд Сашко не з’явився. Під час патронажного відвідування медпрацівниками дитини вдома, мати та бабуся постійно поводили себе некорект¬но, ігноруючи їх рекомендації, запрошення на проведення обстеження, відмовляючись від пропозиції щодо лікування та оздоровлення дитини у санаторії “Ластівка”. На даний час хлопчик перебуває під наглядом дільничного педіатра, однак медичну документацію бабуся приховує від лікаря.
Отака невесела історія, в якій най¬ближчі, найрідніші дитині люди звинувачують у її проблемах лікарів, медичних чиновників, тощо. Не знаємо, хто від цього ви¬грає. В усякому разі не десятилітнє хлопченя, яке довірливими оченятами дивиться на людей, але, перш за все, на своїх матусю та бабусю.
