Напередодні виборів до Верховної Ради з підвалів житлових будинків по вулиці Сегедській в Одесі раптом почала валити пара. Це не люди, а вони, підвали, “купалися” у гарячій воді. У деяких з них вода доходила до пояса. Було зрозуміло, що подібна лазня для однієї вулиці занадто велика розкіш. По-перше, вода подорожчала. Мешканцям встановили лічильники, щоб користувалися водою ощадливо. По-друге, вода, потрапляючи до підвалів, руйнує стіни й у цілому – фундаменти житлових багатоповерхових будинків.
– Однак зустріч “на найвищому рівні” представників Міськводоканалу, “Тепломереж” і ДЄЗу “Фонтанський”, схоже, нічого не дала, тому що, незабаром, одразу після виборів, підвальні “ванни” на Сегедській стали регулярними. Наприклад, 12 квітня цього року вода втретє прорвалася й уже фонтанувала на перехресті вулиць Сегедської та Армійської. Цього можна було б не допустити, якби на день раніше, 11 квітня, було вжито своєчасних заходів.
Таку спробу було почато з боку “Тепломережі”. У цей день працівники цієї організації викачували воду з одного люка на трасі. Але після роботи кран не закрили, і вода знову безперешкодно текла рікою. Викликати аварійну бригаду виявилося неможливим. Диспетчери аварійних служб відфутболювали це звертання один до одного. Виявилося, досить однієї неспокійної ночі й семи телефонних номерів, щоб переконатися, що комунальні служби міста не керовані й не несуть жодної відповідальності ані перед ким. Байка Крилова: “Лебідь, рак та щука” та й годі.
Лише близько опівночі за допомогою чергової райдержадміністрації Приморського району Віри Калістратівни Ватренко, якій пощастило вийти на зв'язок із начальником ДЄЗ “Фонтанський” Струтинською, ми дочекалися приїзду аварійки. Її зустрів сам начальник 5-ї дільниці Микола Іванович Віннічук. Він висловив припущення, що причина витікання води має бути у тому люку, де вдень працювали представники “Тепломережі”, яких він особисто попросив не забути закрити крани, коли закінчать роботу. За його пропозицією працівники аварійної служби ломом відкрили люк, щоб усунути причину витікання, а там – окріп до самої кришки. Нічого не змогли зробити. Розвернули машину й поїхали, лаючи тих людей, які вдень не закрили кран. Вони переклали цю справу, як ми зрозуміли потім, на плечі працівників ДЄЗу. ДЄЗ, у свою чергу, вважає, що ця справа входить до обов'язків “Тепломережі”. А “Тепломережі” у постійному витіканні води по вул. Сегедській звинувачують “Водоканал”.
Ще до цього протягом декількох тижнів вода текла своїм ходом до основ будинків, де й застоялася, утворюючи вогкість, гнилизну й цвіль. Напевно ніхто нікому про це не доповідав. А 12 квітня чотири машини стояли в ряд вздовж вулиці Сегедської від 2-ї станції В. Фонтану до вул. Армійської. Три – від “Тепломережі” й одна – від “Водоканалу”. Але обидві служби не знали, чию воду вони викачують – свою чи чужу. Це мала встановити лабораторія, куди вони щогодини відправляли воду на пробу. Виявляється (відтепер будемо знати й ми) в “Тепломережі” своя вода, а в “Водоканалу” – своя. Коли лабораторні дослідження встановлять, чия ця вода, тоді між ними почнуться переговори, й можливо, мирним шляхом (хотілося б!) вирішать, хто має закрити або відкрити крани цієї нещасливої теплотраси. Або ж справа піде й далі так: одні будують канали, щоб дати воді волю, інші викачують її, забуваючи закрити після себе каналізаційні крани.
Дану ситуацію коротко прокоментував старий кадровий робітник “Водоканалу”, нині він працює тут на посаді майстра. Його звуть Юрій Олександрович, якщо не помиляюся. Але у цьому випадку для нас головне – не помилитися й запам'ятати те, що він сказав: “Я працював і при СРСР, і при перебудові, і зараз – у цій галузі завжди був безлад”.
Звичайно, справа непроста. Хтось має гріти воду, щоб купалися люди, а хтось – рити й латати канали. Але, схоже, глибоко зарито найголовніший канал – адміністративний, який координував би дії всіх комунальних служб. Приведіть, зрештою, у порядок теплотрасу на Сегедській, щоб люди не піддавалися ризику ошпаритися при переході вулиці, або не опинилися після осадки будинку, як на потопаючому кораблі.
