Хто в лісі господар?

30 травня наша газета опублікувала повідомлення про те, що проект розпорядження облдержадміністрації «Про затвердження такс (нормативів збору) за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення» буде надруковано в «ОВ». 1 червня з даним проектом вже знайомилися читачі. Про те, чим викликана така увага до цього документа, наша розмова з першим заступником начальника Одеського обласного управління лісового господарства О.В. СКРИПНИКОМ.

– Цей проект розроблено нашим управлінням лісового господарства, – каже він. – Його головна мета – визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання.

Що таке лісові ресурси місцевого значення? Це, по-перше, другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних користувань, а саме: лісові дикорослі плоди, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, сіно, лісова підстилка, очерет, випасання худоби та розміщення пасік.

Спеціальне використання лісових ресурсів згідно зі ст. 78 Лісового кодексу України, окрім розміщення пасік, є платним. Плата (збір) стягується за встановленими таксами, відповідно до урядових Постанов та Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженої спільним наказом Держкомлісгоспу, Мінфіну, Мін¬економіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і Державної податкової адміністрації України. Такси ж на лісові ресурси місцевого значення встановлюються обласними державними адміністраціями.

– Отже,є ціла низка державних документів, згідно з якими встановлюються і такси на лісові ресурси місцевого значення. В чому ж тут проблема?

– Проблема в упорядкуванні економіко-правових відносин між власником лісових ресурсів та земельних ділянок в особі держави і користувачами, яким надані в постійне чи тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду. Альтернативних способів її вирішення немає – відповідно до чинного законодавства України нормативи збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення встановлюються обласними державними адміністраціями.

– Олександре Володимировичу, чи не можна більш докладно про механізм, який пропонується застосовувати для розв’язання проблеми?

– Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється за спеціальним дозволом – лісорубним або лісовим квитком. Він видається на рубки головного користування, рубки, пов’язані з провадженням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці.

Лісовий квиток видається і на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях. Видача лісорубного і лісового квитків здійснюється лісогосподарськими підприємствами.

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове (для спеціального використання лісових ресурсів без їх вилучення у постійних лісокористувачів) користування земельні ділянки лісового фонду.

Органи й підприємства, які видають лісорубні квитки та лісові квитки, до 1 лютого поточного року повинні були направити органам державної податкової служби Довідку про перелік лісокористувачів, яким надано лісорубні квитки та лісові квитки за встановленою формою. На під¬ставі переліку лісокористувачів органи державної податкової служби контролюють своєчасність подання зазначеними платниками розрахунків збору до органів державної податкової служби, правильність нарахованої суми збору за звітний період та повноту його надходження до бюджетів.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що за¬значена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, після останнього календарного дня звітного (податкового) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 5-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якими збір вноситься в каси лісокористувачів до отримання лісорубних квитків.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення зараховуються в розмірі 100% до місцевих бюджетів за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

– І що ж ми маємо у разі прийняття регуляторного акту?

– Ліс – це багатство, яке необхідно берегти. В разі прийняття цього акту, ми забезпечуємо дотримання чинного законодавства сторонами взаємовідносин і належний контроль з боку державних контролюючих органів.

Відповідно до Правил відпуску деревини на пні лісокористувачами провадиться облік бланків лісорубних і лісових квитків, нарахованих сум збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Контроль за обсягами використання лісових ресурсів і правильністю обчислення суми збору здійснюється органами охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів здійснюють органи державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

При впровадженні регуляторного акту встановлюються єдині такси (нормативи) збору за користування лісовими ресурсами місцевого значення для всіх лісокористувачів Одеської області, це має попередити безконтрольне використання лісових ресурсів лісокористувачами різних форм власності, забезпечити сталий потік надходжень до місцевих бюджетів та надати можливість прогнозувати розміри цих надходжень.

– А як можна буде відстежувати результативність акту, що пропонується?

– Показниками результативності цього регуляторного акту є кількість лісокористувачів, яким надано лісорубні і лісові квитки та суми надходжень до місцевих бюджетів від заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних користувань.

Здійснюватиметься і базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акту. Базове – після набрання його чинності, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності акта. Повторне – через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цього акту. Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюватимуться раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження.

Варто зауважити, що для такого відстеження використовуватимуться дані статистичних досліджень. Користуючись нагодою, ще раз наголошую: проект цього розпорядження оприлюднено заздалегідь тому, що ми маємо вислухати і взяти до уваги зауваження та пропозиції фізичних і юридичних осіб лісокористування, їх об’єднань щодо заходів, які пропонуються. З цим вони можуть звертатися до управління протягом місяця.

Выпуск: 

Схожі статті