НОТАТКИ З ДРУГОЇ СЕСІЇ ОБЛРАДИ
Іноді гарне рішення, ухвалене сьогодні, краще за ідеальне, що ухвалене післязавтра. Цю тезу з цілковитою підставою можна віднести до низки питань, розглянутих 5 липня цього року на другому пленарному засіданні другої сесії обласної ради п'ятого скликання. Насамперед йдеться про програму соціально-економічного розвитку Одеської області на 2006 рік і про внесення змін і доповнень до обласного бюджету 2006 року. Справді – за вікном теплий липень, половину року вже прожито й необхідно вживати термінових заходів, щоб максимально ефективно використати час, який залишився. До того ж, якщо не використати вчасно надходження з Держбюджету, вони туди й повернуться (прецедент вже був), а розкидатися такими можливостями, щонайменше, не по-господарському.
Власне, проект програми було підготовлено до затвердження, як і належить, – у січні. Але зміни цін на енергоносії й газ, які сталися на початку року, зажадали додаткових розрахунків та прогнозних показників, що й було зроблено.
Під час засідань постійних комісій обласної ради до програми було внесено низку пропозицій та рекомендацій. Основними завданнями на нинішній рік є: ефективне наповнення бюджетів усіх рівнів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, погашення заборгованості з заробітної плати й усіх видів соціальної допомоги тощо.
Що стосується розподілу бюджетних коштів, то, звичайно ж, залишити задоволеними усіх було б нереально. Тому багато керівників з районів області почали активно обстоювати фінансування саме «своїх» об'єктів. У зв'язку з цим голова обласної ради Микола Скорик закликав райони більш активно працювати з постійними комісіями у період, що передує сесії. А в подальшому інтерв'ю журналістам відзначив:
– Значною мірою мало місце нерозуміння не з боку районів, а з боку облдержадміністрації. Була спроба не врахувати думку обласної ради й залишитися на тих позиціях і з тим переліком об'єктів, які ОДА пропонувала спочатку. Ми ж на самому початку говорили, що обласна рада не буде простим «кнопконатискувачем». Що депутати мають власну думку й вправі ухвалювати ті рішення, за які несуть відповідальність. Адже вони обрані люди й повинні мати можливості для реалізації своїх повноважень як депутатів. Я сподіваюся, що це були якісь суто моменти притирання, й надалі таких проблем не буде. Гадаю, що вже при підготовці до бюджету 2007 року ми будемо працювати у тісному контакті. Депутати вже про це знають, і вже активно почалася робота над підготовкою бюджету 2007 року. Звичайно, ми постараємося ухвалити його у встановлений термін, так, щоб вже з січня місяця область жила за чинним бюджетним законодавством.
Особливий інтерес присутніх під час обговорення розподілу бюджетних коштів викликали такі об'єкти, як пам'ятка архітектури, Преображенський собор у Болграді, що потребує реставрації, Білгород-Дністровська фортеця й нова адміністративно-територіальна одиниця на карті Одеської області – селище Біле на острові Зміїному. Це нове територіальне утворення віднесено до Кілійського району Одещини. А необхідно воно для того, щоб мати можливість відповідним чином розвивати територію острова Зміїний і створити плацдарм для освоєння прибережного шельфу. Загалом, кошти були все ж таки розподілені. Що ж стосується звіту обласної державної адміністрації щодо виконання обласного бюджету за вже минулий час, то за пропозицією депутата Страшиліна в облраді створено тимчасову депутатську комісію з контролю за витратою бюджетних коштів.
Не обійшлося на сесії й без питань, що тягнуть на певну скандальність. Судити про це можна було ще до початку пленарного засідання. Кілька пікетів на проспекті Шевченка майоріли плакатами у стилі: «Руки геть від Леніна!» і «Україна – не Московщина!”. З'ясувалося, що частина пікетників протестує проти рішення Одеської міської ради щодо перенесення багатьох пам'ятників (серед них і В.І. Леніну), а інші обговорюють питання про статус російської мови в регіоні. З «пам'ятного» питання депутати зійшлися на тому, що обласна рада не вправі засуджувати рішення, які відносяться до компетенції Одеської міськради. У підсумку мерові Одеси був просто направлений лист із проханням враховувати настрої окремих груп населення. А ось щодо російської мови... до регіонального статусу справа не дійшла, але відтепер на території Одеської області нею, як і колись, цілком можна користуватися у сфері діловодства.
Послухаємо коментар голови обласної ради Миколи Скорика з цього приводу:
– Найголовніше в цьому рішенні те, що ми залишилися в рамках правового поля. Російська мова визнається мовою міжнаціонального спілкування, як сказано в Європейській хартії мов. Російськомовні люди мають можливість звертатися до органів державної влади й судових органів російською мовою. Крім того, до даного проекту рішення було внесено зміни, які стосуються офіційного статусу не тільки російської мови, але й низки мов національних меншин. Як відомо, на території Одеської області мешкають люди 133 національностей. Офіційний статус можуть одержати ті мови, які, по-перше, зазначені в Європейській хартії мов, а по-друге – носії цих мов компактно проживають на території нашої області. І в ухваленому рішенні є пункт про те, що на 2007 рік закладається фінансування для підтримки і реалізації цієї ідеї на практиці (це і офіційні бланки, і багато чого іншого, ви розумієте про що мова).
Якщо уважно ознайомитися з рішенням, ухваленим обласною радою, то ви повинні погодитися зі мною: це рішення має задовольнити всі зацікавлені сторони. А найголовніше, зняти звинувачення, які звучали на адресу обласної ради щодо того, що ми намагаємося розіграти національну карту і т.п. Гадаю, що всі ми чудово пам'ятаємо: багато політичних сил у свої передвиборні програми закладали пункт надання російській мові статусу офіційної, а практично усі зобов'язувалися підтримувати національні меншини.
На сесії було також ухвалено рішення про звернення до Верховної Ради України щодо вступу України до НАТО. У ньому депутати обласної ради закликають «утриматися від непродуманих форсованих кроків, будувати ділові контакти з цією організацією на взаємовигідній основі і з урахуванням національних інтересів». У разі неприйняття відповідних кроків «Одеська обласна рада залишає за собою право в межах своєї компетенції на адекватні дії щодо захисту конституційних прав громадян, які проживають на території Одеської області». І знову слово Миколі Скорику:
– На сесії звучали пропозиції визнати Одеську область територією «без НАТО». Але це було б виходом за компетенцію обласної ради з багатьох причин. Згадаємо хоча б земельні нюанси: далеко не вся земля, що розташована в Одеській області, є власністю громади або окремих територіальних утворень. Є і державні землі, але найголовніше: сама постановка запитання була недостатньо коректною. Ухвалене нами рішення ґрунтується на положеннях Конституції і Декларації про державний суверенітет України, де чітко говориться про безблоковий статус нашої держави і про те, що введення іноземних військ може здійснюватися тільки з рішення Верховної Ради. А найголовніше – ми звертаємо увагу керівництва країни на неприпустимість ухвалення таких рішень, як Указ Президента у 2005 році щодо реалізації кроків про вступ до НАТО, не порадившись з цього приводу з народом. Це питання настільки серйозне і складне, що воно в обов'язковому порядку повинно виноситися на референдум.
Ще одне звернення до Верховної Ради (і Кабінету Міністрів України) стосувалося підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. У цьому документі вказувалося, що в Одеській області незадовільно виконується програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Вказувалося також, що не компенсовані у зв'язку з підвищенням цін і тарифів додаткові витрати споживачів можуть призвести до незабезпеченості стовідсоткового фінансування статей місцевих бюджетів, зокрема і заробітної плати працівникам бюджетної сфери. А це – прямий шлях до підвищення соціальної напруженості в суспільстві. У зв'язку з цим обласна рада висунула низку вимог до Верховної Ради і Ка¬бінету Міністрів України: прискорити ухвалення Житлово-комунального кодексу України і пов'язаних з ним правових актів, переглянути умови надання субсидій населенню, компенсувати органам місцевого самоврядування додаткові витрати та ін. А головне – до початку опалювального сезону 2006-2007 років подати на розгляд ВР проекти законів України про збільшення прожиткового мінімуму населення, мінімальної заробітної плати і розмірів пенсій для компенсації втрат доходів населення. Це необхідно, щоб не допустити зниження реального життєвого рівня населення.
Як бачимо, вжиті кроки досить серйозні. Ще приємніше прозвучали слова голови обласної ради Миколи Скорика:
– Рішення, ухвалені обласною радою, були продуктом компромісу різних політичних сил. Ми провели не одне засідання погоджувальної ради для того, щоб прийти до них. Це консенсус, коли після декількох добрих пропозицій роблять такий висновок, який дозволяє обласній раді залишитися в межах правового поля і своєї компетенції, і разом з тим висловити свою чітку позицію.
