В Одеському Будинку офіцерів пройшло свято, приурочене закінченню навчального року у професійному ліцеї технології й дизайну одягу.
– Коли ви до нас прийшли, ми називали вас «невмілі ручки». А сьогодні чесно можемо сказати вам, випускникам, що у вас «золоті руки», а попереду на вас чекають успіх і добробут, – сказала директорка ліцею Наталія Петрівна Шапошникова.
За ці роки було випущено чимало фахівців швейного виробництва. Дуже важливо, що в цьому ліцеї навчаються й діти-інваліди зі слуху, які домагаються гарних результатів у навчанні, а потім і в роботі.
Постійну допомогу ліцею надає благодійний фонд «Трансойл» – в особі директора Володимира Миколайовича Кадуріна.
На свято приїхав з Німеччини директор Благодійного фонду допомоги дітям з проблем слуху лікар Керн. Тепло привітавши випускників, він запевнив, що 12-річна дружба Одеського ліцею з Лейпцігським професійним технічним коледжем буде міцніти. Між учнями двох країн зав'язалися професійні взаємини, тут створено всі можливі умови для кваліфікованої підготовки дітей-інвалідів зі Східної Німеччини за двадцятьма двома спеціальностями.
– Для нас, працівників освіти, – це плід нашої праці. Щоразу, випускаючи нових фахівців, ми відчуваємо гордість за вас, випускники, і за себе, – сказала професорка Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Ольга Степанівна Сокур.
Випускникам було вручено почесні грамоти, багато хто одержав червоні дипломи. Молоді фахівці представили свої роботи. Особливо вразили польотом фантазії й вигадкою автори колекції «Батерфляй», «Рожевий сон».
– Торговельна фірма «Грегорі Арбер» вже готова працевлаштувати випускників на роботу, тому що ми їх знаємо з практичного боку, – сказала головна інженерка фірми Ольга Георгіївна Карпенко.
Діти-інваліди зі слуху оточені в ліцеї особливою материнською увагою, теплом і турботою педколективу. Тому випускникам сьогодні і радісно, і смутно. Радісно, тому що опанували гарну професію технолога й дизайнера одягу. Смутно, тому що не хочеться розлучатися з педагогами, друзями.
Хто знає, як складеться їхнє подальше життя. Можливо, деякі повернуться до ліцею у новій якості – педагога, інші очолять свою справу, треті будуть кваліфікованими виконавцями. Гадаємо, що ліцей дав їм добру путівку в самостійне життя.
