Напевно, незабаром на географічних картах області з'явиться нове позначення – обладнана за найсучаснішим зразком дорога до жіночого монастиря під Олександрівкою Болградського району, який у проектних документах позначений як «Хутір Монастирський». У березні нинішнього року тут почалося будівництво трикілометрової траси від основної дороги до сусіднього села. А закінчити роботи шляховики обіцяють у вересні, до 82-ї річниці заснування монастиря.
Мешканці його вдячні представникам Болградського райавтодору за їхню ідею про будівництво, яка зараз втілюється у життя – після того, як з державного бюджету сюди було спрямовано достатньо коштів. Але самі болградці, які не мають достатньо потужної технічної бази, навряд чи впоралися б з цим завданням. І тоді на допомогу прийшло Ізмаїльське дорожно-експлуатаційне управління, яке є філією Одеського облавтодору.
– Траса, яку ми тягнемо, – сказав начальник ДЕУ В. Антонюк, – має служити не рік і не десять, а принаймні піввіку – без капітального ремонту. Вартість її 6 мільйонів гривень. Задіяно 20 одиниць техніки – автогрейдери, скрепери, котки, автомобілі, бульдозери і навантажувачі. Наші шляховики працюють вахтовим методом під керівництвом старшого виконроба Терепи. Ми налаштовані об'єкт здати в термін, і слова свого дотримаємо.
– Будівництво дороги дозволить нашим парафіянам швидше і без перешкод добиратися до нас у будь-який час року, – сказала ігуменя монастиря Гермогена.
…До цього святого місця щодня приходять і приїжджають прочани не тільки з прилеглих сіл і міст, але і з усіх куточків України, а також з Молдови і Росії. У дощову пору досягти мети їм буває досить складно, тому що ґрунтівка стає практично непрохідною. Отож кращого подарунка і для парафіян, і для жителів Божої обителі в бессарабській глухомані і придумати не можна.
