20 липня, в приміщенні обласної організації Національної спілки журналістів України відбулася прес-конференція членів Громадської ради при Державному управлінні екології та природних ресурсів в Одеській області: отамана Чорноморського гайдамацького козацького з’єднання українського козацтва Сергія Гуцалюка; керівника екологічного відділу цього з’єднання Костянтина Сапожникова та одеського міського отамана з’єднання Вадима Кірова. У роботі прес-конференції взяв також участь заступник начальника інспекційного відділу Держуправління з екології та природних ресурсів в Одеській області Віктор Мазураш.
Кому не відомо, що останнім часом Тилігульський лиман, незважаючи на існування там природного заповідника і заповідного ландшафтного парку, став пристановищем сотень браконьєрів, які абсолютно безкарно і нахабно, центнерами, тоннами виловлюють з нього рибу, не зупиняючись перед своїм злочинним промислом навіть тоді, коли під час нересту будь-який вилов риби взагалі категорично заборонений. Масштаби законного і незаконного, неліцензованого вилову такі, що вже зараз фахівці-екологи і місцеві жителі здіймають тривогу: якщо так піде й далі, колись казково багатий рибою Тилігульський лиман просто втратить своє промислове значення. А це ж ціле степове море.
Оскільки лиман перебуває на кордонах двох областей і трьох районів і по суті не має єдиного, повновладного, законами держави нашої утвердженого господаря (про цю проблему я вже неодноразово писав на сторінках нашої газети), то контролювати ситуацію дуже важко. Причому одна з причин, як вважають учасники прес-конференції, члени Громадської екологічної ради при Держуправлінні з екології, полягає в корумпованості місцевої рибінспекції, склад якої вони пропонують повністю змінити.
Як ви вже зрозуміли, державні органи саме тому і залучають до співпраці чорноморських козаків, що це остання спроба, остання надія хоч якось впоратися і з браконьєрами, і з рибінспекцією, яка одверто потурає окремим любителям незаконної “рибки”. Гуцалюк наводить приклади того, що місцеві жителі, в тому числі й рибалки, зневірившись в діях рибінспекторів і знаючи їх корумпованість та кумовство, яке панує між ними і місцевими можновладцями, вже не звертаються ні до них, ні до місцевих дільничних міліціонерів, а саме до козаків, як до останньої, некорумпованої інстанції. А щоб перевірити декого з рибінспекторів, козаки-екологи навмисне видавали їм інформацію з приводу того, коли і де саме готується їхній рейд. І завжди витік інформації був миттєвий: на тому місці жоден браконьєр не з’являвся, хоча до і після паслося їх там скільки завгодно.
Щоб не бути голослівним, процитую два акти, складені під час рейду, проведеного козаками спільно з державним інспектором Державного управління з екології та природних ресурсів в Одеській області Олександром Скрипуновим.
“Акт № 14-14/089. Територія ландшафтного парку “Тилігульський”. Мною, держінспектором з охорони навколишнього середовища Одеської області Скрипуновим Олександром Сергійовичем, у присутності громадських інспекторів Чорноморського гайдамацького козацтва, здійснена спеціальна перевірка. Встановлено: під час перевірки території ландшафтного парку “Тилігульський” щодо дотримання природоохоронного законодавства, а також попередження незаконного лову риби на дзеркалі води Тилігульського лиману був знайдений човен без номерів (всі рибальські човни, які провадять ліцензований вилов риби, мають спеціальні реєстраційні номери – Б.С.) та господарів, в якому виявили саморобні рибальські поплавки та приладдя. Човен вилучено та було направлено для передачі голові Калинівської сільради (Комінтернівського району)”.
Акт другий, складений уже в самому селі Калинівці, але теж на території ландшафтного парку, тим-таки О. Скрипуновим, у присутності тих-таки козаків-екологів. “Під час перевірки ландшафтного парку... 13.07.2006 року о 7.20 було встановлено наявність 5 човнів з сітками та виловом бичків”. Чотири рибалки, які належали до ТОВ “Відродження”, нібито загалом мали дозвіл на вилов, але при перевірці виявилося що в них є сіті без номерів, тобто “ліві” сіті, вилов якими є незаконним.
Тільки за браком місця я не цитую десятки інших протоколів та оповідей того, як козаки спільно з держінспекторами з охорони навколишнього середовища намагаються оберігати рибні запаси Тилігула, цього лиману з давньою козацькою історією.
Стійте, а чому тільки з держінспекторами, які приїжджають з Одеси, запитаєте ви? А чим у цей час зайняті місцеві рибінспектори, які, звичайно ж, повинні бути вдячними і козакам, і держінспекторам-екологам? Справді, повинні були б. Але як вони натомість поводяться, про це свідчать й акти, і розповіді всіх присутніх на прес-конференції козаків-екологів та представника держуправління з екології. І які, задля стислості, я передам, процитувавши з наданого великій групі присутніх журналістів прес-релізу! “...Інформація про систематичні випадки браконьєрства на Тилігульському лимані надійшла до представників українського козацтва та державних органів влади від мешканців навколишніх сіл. Тому 12 липня рейдова група у складі представників державного управління екології, громадських інспекторів екології, козацтва, та з залученням журналістів регіональних ЗМІ провели рейд, під час якого виявлено браконьєрські приладдя: човен, сітки, поплавки.
Чергували члени рейдової групи на Тилігульському лимані всю ніч. З ранку, 13 липня, до берега причалили рибалки, які мали в човнах близько 100 кг риби. Під час перевірки члени рейдової групи виявили у них риболовні сіті, частина з яких була небіркована. Згідно з природоохоронним законодавством, такі сітки вважаються браконьєрськими. За кілька хвилин на місце прибув представник рибінспекції Юрій Кацюк. Він відмовився фіксувати встановлене порушення. Більше того, під виглядом того, що він хоче переглянути документи, інспектор вихопив папери у представника екологічного управління і втік (!).
А тиск на членів комісії з боку органів державної влади продовжується. В день 13 липня до одного з козаків, Сергія Штонько, прийшли працівники міліції, побили його і зі звинуваченням у підозрі того, що він нібито здійснив ДТП, забрали до відділку міліції. Працівники міліції змушують зізнатися учасників рейду у тому, що в ніч з 12 на 13 вони здійснили наїзд на людину і з місця ДТП зникли. Такі дії правоохоронців члени українського козацтва розцінюють як наклеп, з попередньою змовою представників рибінспекції і правоохоронних органів. Сергій Гуцалюк, Вадим Кіров”.
При цьому всі козаки говорили, що, по-садистськи б’ючи учасника рейду Штонька та звинувачуючи його в тому, що нібито якогось чоловіка він збив причепом, на якому стояв човен, ці міліціонери у цивільному, в присутності дільничного міліціонера, навіть не поцікавилися, а чи існував той причеп з човном, адже вся група могла засвідчити, що насправді човна вони везли на машині, нагорі, на багажнику. І це одразу знімає будь-яку підозру.
І в зв’язку з цим виникає кілька запитань. До якого ж стану беззаконня може дійти рибінспектор, якщо він поводиться так в присутності журналістів та держінспектора з екології? Чому, незважаючи на всі протести громадськості та запевнення міліцейського начальства, наші міліціонери продовжують катувати затриманих (а факт побиття козака вже засвідчено і передано до прокуратури)? Що потрібно для того, щоб ці люди зрозуміли: що право на садизм їм не надає не лише наше законодавство, а навіть наявність у них міліцейської портупеї?
Що ж до Тилігульського лиману, то давно слід створити якусь охоронну фірму, можливо, й козацьку, яка взялася б за охорону не лише рибних запасів, але й місць гніздів’я, берегів лиману та місць відпочинку. Тобто ми знову повертаємося до тієї проблеми: Тилігульському лиману потрібен реальний господар!
