Що там казати, Бугазька коса унікальна. Подібного місця в усьому світі немає. Вабить Коса не тільки відпочивальників, але й підприємців. Сьогодні тут дуже багато напівстихійних здравниць. І кожна з них, вибиваючи із місцевої природи власний дохід, розводить навколо себе справжню сміттєву клоаку.

Не треба далеко ходити, варто зробити декілька кроків від платформи "Студентська" й пройтися вздовж парканів реабілітаційного центру "Шураві", оздоровчого табору Одеського національного політехнічного університету "Чайка" та пансіонату "Одеса". Схоже, що для відпочивальників тут гори сміття на прилеглих територіях, пластиково-скляні "дюни" на пляжах найзвичайнісінький і, можливо, наймиліший серцю антураж, як пальми або кипариси.

Нонстопом гуде від смеркання до світання дискотека у пансіонаті "Одеса". Її учасники мають звичай відпочивати від танцювальних конвульсій і розваг у стилі "вамп" на морському бережку. І ось світанкове сонечко висвічує вироби нехитрого поп-арту на пленері, гідні конкурувати за мальовничістю із міським смітником.

Ну, а як щодо сміттєвого баку біля входу на пляж? Схоже, ніхто не збирається витратити на нього гривню-другу...

Час би екологічну поліцію заводити, штрафувати порушників серйозно, відчутно. А що робити, якщо публіка, яка засмагає, не розуміє, що й плювок у море – це великий гріх.

Схоже, що відповідальність у селищного начальства в дефіциті. А місцеві комунальники повторюють те саме – машин для вивезення сміття катастрофічно не вистачає. То ж, вибач, Косо, терпи й не нарікай. Природа – природою, а, не дай Боже, розведеться на Бугазі якась хвороба?

Мовчать і "зелені", які неабияк дбали під вибори про долю рідної матері-природи. Контроль із боку Овідіопольської райепідемстанції – блеф.

А, можливо, не варто хвилюватися? Нехай все йде своєю чергою, нехай море й Коса одержують свою порцію гидоти? Зрештою, можливо, не так вже й погано виглядає засмагла фігурка самотньої дівчини в обрамленні побутового целулоїду?