Голову агрофірми «Авангард» Василя Антоновича Гончара знають як майстра високих урожаїв. Рік у рік зернових в його господарстві збирають у середньому не нижче п'ятдесяти центнерів з гектара. А буває й за шістдесят. За багаторічну сумлінну працю й особистий внесок у розвиток народногосподарського комплексу Білгород-Дністровського району розпорядженням голови райдержадміністрації й голови райради від 14 серпня 2006 року його відзначено дипломом у номінації «Людина року-2006».
І ось нещодавно Василь Антонович Гончар надіслав до редакції листа, у якому висловлює свою образу на несумлінних партнерів, з вини яких він недобрав, як мінімум, десять відсотків урожаю зернових культур.
Редакційна пошта приносить чимало скарг на сваволю чиновників і відвертий обман з боку партнерів стосовно сільських трудівників. І усе це відбувається в рік, який офіційно проголошено «Роком села»!
Шановна редакціє!
Приватне підприємство «Агрофірма «Авангард» було створено у квітні 1998 року. Від дня заснування до сьогоднішнього дня воно, як і наша молода держава, розвивається у важких умовах, переборюючи ланцюг перешкод на своєму шляху. Не взявши ані копійки кредитів за увесь час свого існування, ми зуміли побудувати сільгосппідприємство нового, сучасного типу. За вісім із половиною років створене на порожньому місці ПП «Агрофірма «Авангард» виросло у розвинене підприємство із високою культурою землеробства й прибутковим тваринництвом. Протягом двох останніх років ми виходимо переможцями в обласному конкурсі на звання «Кращий роботодавець року».
15 березня ц.р. ми уклали договір із ТОВ «Донснаб» на капітальний ремонт двох комбайнів «Дон-1500». Партнер зобов'язався завершити ремонт до 10 червня, до початку збирання урожаю. В березні ми перерахували ТОВ «Донснаб» сто тисяч гривень, потім стільки ж у квітні й травні, виконавши, таким чином, свої зобов'язання повністю. 23 травня ми письмово нагадали партнерам щодо необхідності закінчити ремонт у домовлений термін.
На початку червня я особисто побував у партнера, щоб переконатися у готовності комбайнів до жнив. Однак наші сподівання не виправдалися: один комбайн стояв розібраний і біля нього вовтузилися двоє робітників, а до ремонту другого ніхто не приступав. Оскільки доля врожаю виявилася під загрозою, а директор ТОВ «Донснаб» нічого втішного щодо завершення ремонту повідомити не міг, я змушений був звернутися по допомогу до облдержадміністрації. Тільки завдяки втручанню начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолія Григоровича Новаковського та його заступника з механізації Степана Миколайовича Возненка справа зрушилася із мертвої точки, і 3 липня ми одержали «відремонтований» комбайн, який надалі довелося ремонтувати власноруч під час збирання.
Намагаючись, мабуть, загладити провину своєї філії перед замовником, заступник генерального директора харківського ТОВ «Донтехсервіс» Ігор Петрович Лазаренко запропонував нам придбати комбайн, який, за його словами, є «результатом плідної роботи» і був виставлений як експонат на виставці у Києві. Ми одразу перевели на рахунок вищезгаданого ТОВ триста двадцять тисяч гривень. Коли комбайн було доставлено у господарство, виявилося, що в нього тріснута рама, а як тільки-но він увійшов у загінку, лопнув барабан і комбайн вийшов із жнив, не намолотивши й двадцяти тонн зерна. І це при тому, що нас гаряче запевнили партнери, що «комбайн буде працювати добрий десяток років без будь-якого ремонту»!
Директор ТОВ «Донснаб» Василь Вікторович Друзьяк поклявся перед нами, що другий комбайн буде «ідеально відремонтовано» до 25 серпня й приступить до збирання соняшнику й кукурудзи. До призначеного ж терміну не виявилося ані відремонтованого комбайна, ані самого директора. Ось з якими партнерами нас звела доля!
ТОВ «Донснаб» доведеться через суд відшкодовувати той економічний збиток, який було заподіяно нашому господарству. Такий, з дозволу сказати, «сервіс» у народі називають халтурою. Особисто я зарікся надалі не мати справу з таким партнером і, сподіваюся, що всі, хто прочитає ці рядки, також відмовляться від його послуг. Адже розумні вчаться на чужих помилках...
