Савранщина не тільки лісова перлина Одещини, але й край партизанської слави. На щастя, ще є живі свідки того, як народні месники боролись за визволення рідної землі від окупантів. Хоча партизанський загін “Буревісник”, який діяв у Савранських лісах, налічував понад 1000 чоловік, сьогодні поруч з нами залишились одиниці. Це Йосип Іванович Гранківський, Тамара Олександрівна Любецька, Ганна Павлівна Денисюк, Любов Юстафіївна Боцуляк, Пелагея Іванівна Орлова, Ніна Галактіонівна Сокирник, Олександр Тарасович Піщанський, Петро Євстафійович Шарандак та Ніна Онуфріївна Нестеренко. Вони знають не з книжок чи інших історичних джерел про те, як наприкінці 1941 року вчитель історії Євген Благодир та комсомолець Андрон Яцунський організували підпільну групу. Згодом до них приєднався Олексій Шелковніков, який утік з фашистського полону. Влітку 1943 року за ініціативою підпільної організації в Савранському лісі був створений партизанський загін “Прибужець”, командиром якого призначили Євгена Благодиря. Потім до них приєдналась парашутно-десантна група та любашівські підпільники. Слава про лісових месників линула все далі. Вони пускали під укіс поїзди, знищували ворожих солдатів та офіцерів. У січні 1944 загін одержав нову назву “Буревісник”. З кожним днем він завдавав усе дошкульніших ударів по ворогу.
Події тих буремних років знову ожили в спогадах очевидців, що взяли участь у святкуванні 65-ї річниці Дня партизанської слави. В цьому році до Саврані прибули гості з різних куточків України. Повільно, дехто при підтримці ближніх, гордовито йшли центром Саврані убілені роками ті, що колись були мужніми народними месниками.
Виступаючи на урочистому мітингу з нагоди Дня партизанської слави, заступник голови райдержадміністрації Володимир Григорович Гончарук назвав всіх їх поіменно і висловив слова щирої вдячності за їхній подвиг, за те, що вони сприяли визволенню рідної землі від окупантів. До пам’ятника партизанам загону “Буревісник”, що височіє при в’їзді до райцентру, лягли квіти від колишніх бойових побратимів та від вдячних нащадків.
Від депутатського корпусу району і від районної ради щирі вітання прозвучали з уст голови райради Миколи Васильовича Бадюла.
Колишніх партизанів вітав і військовий комісар Любашівсько-Савранського об’єднаного районного комісаріату Віталій Григорович Бровченко. А директор обласного фонду будівництва на селі Микола Миколайович Глембовський вручив їм подарунки.
Чимало гарних слів прозвучало в той день на адресу колишніх партизанів, ветеранів Великої Вітчизняної війни. Для них культпрацівники районного Будинку культури підготували чудовий концерт.
Після святкового концерту почесних гостей запросили на символічну партизанську кашу. В невимушених, дружніх обставинах вони ділились своїми спогадами. Не раз по зморшкуваних щоках скочувались сльози, бо нелегкими були ті розповіді, здебільшого вони ятрили давні рани.
За вікнами лопотів дощ, який не дозволив у цей день відвідати партизанські землянки, які й досі збереглись у Слюсарівському лісі. Частину їх реставровано, встановлено меморіальний знак. Відновлено і 5 партизанських могил.
