Підсумкам дводенного візиту на Одещину присвятив прес-конференцію для представників регіональних засобів масової інформації голова Федерації профспілок України Олександр Юркін.
Він, зокрема, повідомив, що мав ділові зустрічі з головою Одеської обласної ради Миколою Скориком, головою облдержадміністрації Іваном Плачковим та Одеським міським головою Едуардом Гурвіцом.
У ході бесід з керівниками владних структур обговорювалася ситуація, що склалася в регіоні після рішення попереднього уряду стосовно значного підвищення цін і тарифів на газ та електроенергію для населення.
– Я хочу, аби ви донесли до широкого загалу, що реакція Федерації на подібні непопулярні дії Кабміну була і надалі лишатиметься адекватною, – сказав, звертаючись до журналістів Олександр Юркін. – Ми не проти тарифів. Але їх завищення має супроводжуватися чіткою, дієвою програмою соціального захисту не лише малоімущих (у вигляді субсидій), але й середніх верств населення. Адже останні найбільше відчують на собі ціновий удар. Тому логічними є акції протесту, проведені з нашої ініціативи в столиці та інших містах України протягом травня – липня. Рішення щодо проведення загальнодержавного заходу протесту 18 жовтня, було ухвалено на засіданні президії Федерації за день до того, як Верховна Рада подолала вето Президента на підвищення тарифів. Що ж, до вказаної дати профспілки моніторитимуть ситуацію, – вів далі О. Юркін. – Зараз тривають переговори з Секретаріатом Президента та Кабміном на предмет прийняття серйозної програми соціального захисту населення. Якщо у цьому напрямі нічого суттєвого не буде зроблено, то профспілки лишають за собою право на проведення 18 жовтня загальнодержавної акції протесту, а 24 жовтня – Всеукраїнської профспілкової конференції.
Ми наполягаємо на тому, щоб розрахунки складових ціни на газ були прозорими, і подавалися при цьому на розгляд експертів. До сьогодні нічого подібного не робиться, хоча згідно з положенням Генеральної угоди між Кабміном и Федерацією, така процедура передбачена.
За інформацією з різних джерел, котра накопичена Федерацією профспілок, в ціну за газ закладені витрати на геологічну розвідку нових родовищ, переоснащення галузі, тощо. Крім того, нема чіткого контролю у процесі між собівартістю видобутого газу і його кінцевою ціною для споживача. Між тими, хто добуває і тими, хто споживає “працюють” 3 – 4 посередники (трейдери), котрі й роблять продукт дорожчим для пересічного українського громадянина у 4 – 5 разів. Усі вказані процеси мають знаходитися під жорстким контролем відповідних державних органів, а не лягати непомірним тягарем на плечі людей. Зараз же маємо не задекларовані попереднім урядом 60 – 70 відсотків підвищення цін на комунальні послуги, а зростання їх у 2 – 3 рази. Вихід із ситуації бачиться таким: по-перше – слід налагодити чіткий контрольний механізм за видобутком і розподілом енергоносіїв, води, тепла тощо; по-друге – запровадити як соціальні, так і гнучкі тарифи.
Відповідаючи на запитання журналістів, О. Юркін висловив свою точку зору на проблеми пенсійного забезпечення.
– Позиція профспілок щодо цього однозначна. Пенсія людини має напряму залежати від того, яку кількість грошей вона заплатила до Пенсійного фонду упродовж своєї трудової діяльності. Звичайно, можливі винятки, але принциповий підхід має лишатися саме таким, – підкреслив Олександр Юркін.
Профспілковий лідер також поділився враженнями від відвідин Одеського припортового заводу і заводу “Центролит”.
– Ці два підприємства – ніби небо і земля, – зазначив він.
Коли говорити про ОПЗ, то подібні комплекси ні за яких обставин не повинні потрапляти у приватні руки. Вони – годувальники держави. Випускають продукцію, що користується попитом і на внутрішньому, і на міжнародних ринках, мають постійний портфель замовлень, роблять солідні відрахунки до держбюджету, підтримують і розвивають соціальну сферу. Такі підприємства слід оберігати, як зіницю ока. Мені зрозумілі турботи колективу, пов’язані зі спробами приватизації заводу. Тут наша позиція однозначна: будемо всіляко підтримувати ОПЗ як державне підприємство.
Стосовно “Центролиту” – боляче дивитися на все, що відбувається з цим заводом і його трудівниками. Втім, є варіанти вирішення проблеми. Найперше, слід визначитися: чого хоче господар – чи цілком збанкрутувати підприємство, а після – розібрати його на металобрухт (тоді який сенс щось робити?). Коли ж є бажання його врятувати – це вже інше питання. Тому на зустрічі з людьми ми їм запропонували скласти виважений колективний договір, в якому обумовити питання реанімації заводу і створення усіх необхідних для цього умов, оплати праці, погашення попередніх заборгованостей. У такому випадку ми надамо і практичну, і методичну допомогу цьому багатостраждальному заводу, колись – одному з кращих у місті, – сказав на завершення прес-конференції Олександр Юркін.
