В Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я відбулася презентація нової вистави “Секрети стародавньої скрині”.
Музей і театр – два в одному? Немислимо! Але тим і цікавий музей Придунав’я, що сміливо впроваджує нові форми роботи.
– Складність полягає в тому, що наші працівники збирають матеріал, готують історичну довідку, а вже потім, на її основі, пишуть літературний сценарій, – говорить директорка музею Раїса Петрівна Шишкіна. – А наукову працю, погодьтеся, дуже непросто перекласти на мову п’єси.
Чому колектив впроваджує саме таку форму роботи? Мета одна – привернути якнайбільше уваги до того матеріалу, який по зернинці збирають, систематизують і переосмислюють науковці. Погодьтеся, далеко не кожен візьметься читати монографію, але навіть школяр із задоволенням подивиться театралізовану виставу.
Ми вже розповідали про створення колекції костюмів XVIII – XIX століть, вдягаючи які працівники музею дають уявлення, і таким чином розкривають образ історичних персонажів. Глядач не тільки одержує інформацію, але відчуває сам дух епохи, що відійшла, навіч знайомиться з історією костюму.
Не менш цікава одна з останніх розробок – “Самовари і традиції чаювання”. Увазі глядачів пропонується не тільки екскурс до історії і виставка самоварів – можна самим покуштувати ароматного чаю з пряниками і за трапезою зануритися в атмосферу XIX століття.
І ось – новий “продукт” музею Шишкіної, цього разу “родзинкою програми” стала стародавня скриня.
Експонатів поки що не багато, однак справа не в кількості, а в якості. Скриня макар’ївська, холмогорська, устюжська – одна не схожа на другу. Після реставрації кожна з них могла б стати окрасою будинку. Дубові меблі оббиті куванням – у вигляді орнаменту або рослинних мотивів. І кожна скриня наповнена речами, призначення яких не так-то просто вгадати – вони давно вийшли з побуту.
На презентацію нової вистави “Секрети стародавньої скрині” були запрошені школярі – глядач дуже допитливий. Хлопчики та дівчатка із задоволенням вивчали таємниці вогню, заховані в одній зі скринь. Особливо великий інтерес викликала пропозиція ведучих спробувати розпалити вогонь тими способами, що застосовували предки, – наприклад, тертям палички об брусок. Юні глядачі були чимало здивовані розповіддю про те, що колись вулиці їхнього рідного міста Ізмаїла освітлювалися олійними ліхтарями. А коли з’явилася електрика, у неї було багато супротивників – у 1879 році в Англії навіть хтось умудрився подати в суд на електричне освітлення, яке завдавало, говорячи сучасною мовою, моральний збиток: при мерехтінні свічок обличчя панянок більш рум’яні і загадкові, а при лампочці – бліді.
Що зберігали в скринях наші прабабусі? Насамперед – одяг, який найчастіше був зроблений власноруч. Це – окрема сторінка побуту наших предків. І тут школярі одержали можливість відчути епоху руками – працівники музею запропонували дівчаткам попрацювати з веретеном, що виявилося не так просто.
Безумовно, юний глядач виніс безліч яскравих вражень – прем’єра вдалася! Відтепер секрети скрині доступні усім, хто цікавиться глибокою старовиною. Ну а пошук – він триває. До нових зустрічей у музеї Придунав’я!
