Кореспонденти акредитованих у Києві російських ЗМІ виявилися першими журналістами, з ким Президент України зустрівся після свого бліц-візиту до Тбілісі.

Пообіцявши «не уникати прямих відповідей, блукаючи поміж двома березами», Ющенко насамперед змалював контури майбутніх переговорів із Володимиром Володимировичем. Головним досягненням переговорів Президентові бачиться обопільне схвалення так званої дорожньої карти, – плану дій у рамках протоколу щодо формування нового статусу міждержавних відносин. Ющенко не сумнівається в тому, що команда російського Президента готується до грудневого візиту не менш серйозно й що переговори пройдуть найвищою мірою результативно.

– Навряд чи ви знайдете у моїх виступах хоча б невеличкий фрагмент, де б я позиціонував себе (й відповідно державу Україну) проти Росії. При цьому я зовсім не ідеалізую історію та наші колишні взаємини, – сказав Ющенко. – За всіх часів вони були непростими. Але якщо ти думаєш про європейський вибір України, про завоювання позицій на континентальному ринку, – думай про Росію лише добре! Тому що в Європі нас ніхто не чекає із валізою проблем, пов'язаних з могутнім північним сусідом.

Подальший хід спілкування з Президентом, безумовно, теж порадував. Хоча б тим, що, усупереч прогнозам, Ющенко уник нарікань на «неслухняну» парламентську більшість та уряд Віктора Януковича. Дісталося на горіхи хіба що Генеральній прокуратурі: її слідчий апарат усе ніяк не зважиться дорозслідувати низку гучних справ. Наприклад, в історії із вбивством журналіста Георгія Гонгадзе, так само, як і в перипетіях отруєння диоксином самого Віктора Андрійовича, усе (або майже усе) більш-менш зрозуміло. Крім причин очікування із оголошенням замовників злочинів...

Досягнення, якими Україна, швидше за все, через три з половиною тижні «похвалиться» перед Володимиром Володимировичем (збільшення надходжень до бюджету на 54 відсотки, зростання доходів населення на 24 відсотки та таке інше), озвучувалися без якоїсь тимчасової прив'язки та приписування урядам Ю. Тимошенко/Ю. Єханурова/В. Януковича. Віктор Андрійович не відмовив собі у задоволенні назвати аналогічний показник зростання доходів середньостатистичного росіянина – 8 відсотків.

Проте, питань до російських лідерів у Ющенка задосить. Перше з них – мотивування ціни на природний газ, що постачається із Росії. $130 за тисячу кубометрів – явно багато. (До слова: протоколи «газової» угоди на майбутній рік до Секретаріату Президента України донині не надійшли – авт.)

У рамках засідання «комісії Путін – Ющенко» буде вкотре озвучене й непохитне бажання Президента захистити українську мову на території України («Російська Федерація, яка незмірно більша за територією та за числом народів та народностей, що там живуть, має одну державну мову – російську. Ми розуміємо контекст цієї позиції. Але чому ми розуміємо, а ви – ні?..»)

– Я проти того, як подається в російській пресі ця та інші існуючі в нас проблеми – однобоко, великими мазками. Притому, що кожна із цих самих проблем – вкрай делікатна та різноманітна.

Втім, зовсім скоро Президент зауважив: мовляв, позиція російської преси, її взаємини із федеральною владою – це внутрішня справа самих росіян. В Україні, мовляв, міркування з приводу логіки дій самого Глави держави, часом критичні та такі, що зачіпають гідність державних інститутів, – не забороняються, що свідчить про справжню свободу слова.

Стосовно болісної проблеми перебування в Криму Чорноморського флоту РФ позиція Ющенка не змінилася. Україна буде наполягати на делімітації кордонів кожної із російських військово-морських баз, на передачі у свою власність всієї навігації, розташованої у прибережній зоні, на переважному праві на використання радіочастот. Дістанеться й власникам численних дач та бунгало, які споруджуються на земельних ділянках, що належать ЧФ. За відомостями Ющенка, вони належать високопоставленим урядовим чиновникам, причому не лише російським…