Іноземні громадяни – такі ж люди, як і ми, українці, але зі своїми проблемами, особливостями характеру та поведінки. Ця істина до багатьох наших громадян почала доходити порівняно недавно. Власне кажучи, тоді, коли «іноземницькі проблеми» встали на повен зріст, часом у всій непривабливості.
За прикладом далеко ходити не потрібно. Коли я тільки-но входила до будинку ВГІРФО (відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб) – по-старому ОВІРу Одеського міського управління внутрішніх справ – мене обігнала заплакана жінка, яка поспішала на прийом до керівника відділу Олександра ПОПЕРЕНКА.
– Здала сусідка квартиру іноземцям, – схлипувала вона. – Ми ж то думали, що вони – пристойні люди. А виявилося зовсім навпаки. Музика репетує без кінця, скандали в них, лементи, розбирання по ночах. Запахи такі з квартири йдуть, що задихаємося всі. Розумію, що це специфічна національна кухня та звичні особливості поведінки. Але ж ми до цього не звикли, в Україні зовсім інший побут, ставлення до ближніх. Ми намагалися це пояснити, так говорити навіть ніхто з нами не став. Просто виштовхнули з квартири у плечі. Мовляв, ми за житло розраховуємося вчасно, можемо поводитися, як вважаємо за потрібне.
Записавши адресу та координати заплаканої одеситки, Олександр Поперенко зітхає: «Те, про що вона розповідає – не наше питання. Але, звичайно, у цьому випадку зробимо все необхідне для наведення порядку. Перевіримо документи неспокійних іноземців, те, як вони в'їхали до України. Не здивуюся, якщо ці громадяни виявляться нелегалами».
– Скільки іноземців в Одесі взагалі, і яка кількість серед них перебуває в Україні незаконно?
– На 1 жовтня цього року в Одесі офіційно зареєстровано 13667 іноземних громадян, з яких 2900 студентів. Понад 6 500 мають вид на проживання. У службових справах прибуло 1043 чоловік, з приватних – 3649. Проживає на Одещині 264 біженці, з туристичною та ознайомчою метою в регіоні перебуває 287 чоловік.
Зауважу, що для нас не існує такого поняття, як іноземці з далекого та близького зарубіжжя. Фіксуємо ми усіх, хто звертаються до ВГІРФО за реєстрацією.
– Якісь особливості реєстрації іноземців в Україні є?
– З 2001 року, після відповідного президентського Указу, в'їзд іноземців до нашої країни реєструє Держприкордонслужба. Штамп у паспорті про перетин кордону дозволяє іноземцям перебувати на території України 3 місяці при безвізовому режимі. При візовому – весь період дії візи, але не більше 6 місяців.
Крім цього, є така категорія іноземців, як студенти, реєстрацією яких займаються навчальні заклади. Відповідно, після закінчення навчання або відрахування контролюють їхній виїзд. Крім візи, на час навчання в паспорті у такого іноземного громадянина має бути штамп про перетин кордону, який підтверджує, що даний іноземець до України потрапив легально, і позначка про реєстрацію в нашій службі.
– Одеса приваблює велику кількість іноземних громадян?
– Звичайно. Місто наше дуже своєрідне. Туристичний, портовий, промисловий центр із транспортними та транзитними коридорами. Сюди люди приїжджають не лише подивитися на визначні пам'ятки, але і у справах бізнесу. Чимало іноземних громадян працює в спільних підприємствах. Інші приїжджають подивитися, куди можна вкласти гроші, знаходять партнерів, займаються підприємницькою діяльністю.
Чималу роль у привабливості регіону відіграє й легендарний промринок «Авангард», відомий у багатьох країнах, як «Сьомий кілометр». Через нього проходить багато різних товарів та іноземних громадян, зацікавлених у якнайшвидшому їхньому просуванні на український ринок. Минув той час, коли тюки із речами волокли на собі «човникарі». Зараз замовлення даються за факсом, через інтернет та іноземних громадян, які перебувають у нас, лише залишається контролювати надходження замовлення самому або довіряти це найманим працівникам – землякам, членам сім’ї.
Тут теж не обходиться без порушень. Справа в тому, що іноземний громадянин може працевлаштовуватися в Україні лише з дозволу Одеського обласного центру зайнятості. Там видається іноземному громадянинові «дозвіл на працевлаштування в Україні». Лише тоді на підставі цього документа будь-яка організація, установа, підприємство, яке запросило іноземних громадян на роботу, має право їх оформляти та працевлаштовувати.
– Але ж існує система одержання дозволів на підприємницьку діяльність в райдержадміністраціях?
– Ми, як працівники міліції, що займаються проблемами нелегальної міграції, з цим категорично не згодні. Справа в тому, що стаття 8 Закону «Про правовий статус іноземних громадян» говорить про цю ситуацію недвозначно і чітко: іноземець, який влаштовується на роботу в Україні, повинен мати дозвіл на працевлаштування. Уявіть собі ситуацію, коли наш громадянин їде, припустимо, до Польщі й там у муніципалітеті хоче одержати дозвіл на заняття підприємницькою діяльністю. Його, звичайно, ніхто не видасть. Захист ринку та інтересів власних громадян, їхнього переважного права на працевлаштування у будь-якій державі – вище за все. Чому ж у нас не так?
– Як легалізуються іноземні громадяни, які незаконно перебувають в Україні?
– Дуже часто шляхом створення сімей з українками. Такий шлюб – підстава для одержання дозволу на еміграцію. Однак для цього в шлюбі потрібно пробути не менше двох років. То ж йдуть на різні хитрощі: ходять до нас, щоб скоротити дворічний термін, переходять на нелегальне становище. Якщо ми це виявляємо при перевірках, то порушуємо питання щодо виселення.
– А як це реалізується практично?
– Якщо порушення виявлено вперше, то в паспорті громадянина просто ставиться штамп «залишити територію України до...» і вказується конкретна дата.
При складанні протоколу про порушення правил перебування за рішенням суду стягується штраф у 340 гривень. Тут про попередження вже не йдеться.
За 10 місяців цього року 615 нелегалів ми оштрафували, 979 – видворили за межі України, з них 53 – у примусовому порядку. Це означає заборону на в'їзд до України від 6 місяців до 5 років.
Тобто покарання йдуть за наростаючою: спочатку штраф, потім рішення щодо виселення, потім заборона в'їзду до України.
– Серед проблем, пов'язаних з іноземними громадянами – і наймання ними житла?
– Звичайно. Деякі іноземні громадяни поводяться цілком законослухняно, укладаючи договори із власниками житла, інші воліють уникати надання українській владі будь-якої інформації про себе, улюбленого. До речі, якщо ми виявляємо нелегала, який мешкає в квартирі, що належить громадянинові України, то до адмінвідповідальності притягуємо власника квартири.
– Тобто при прийомі на проживання мешканця-іноземця господар квартири зобов'язаний інформувати низку інстанцій?
– Інформувати треба і податківців, і ЖЕК (адже кількість мешканців і витрата води збільшуються) за будь-яких квартирантів – і наших, і іноземців.
– Але це нереально. Хто ж буде доносити на себе?
– Звичайно, ніхто. Хоча проблем із сусідами-іноземцями завжди вистачає. Це і шум, й різкі сторонні запахи. Нещодавно прийшла на прийом жінка похилого віку. Скаржиться, що доводиться взимку й влітку спати при відкритих вікнах: іноземці, які знімають квартиру по сусідству, постійно готують свою улюблену страву – смажений оселедець. Перевірили скаргу, знайшли нелегалів, які незаконно перебувають на території нашої країни.
Чимало проблем у нас виникає із тими мешканцями Закавказзя, які приїжджають до України не для чесної праці або з метою подивитися визначні пам'ятки, а для вчинення злочину. Зокрема було затримано злочинних елементів із Грузії, які грабували квартири, із Вірменії – чинили грабунки, Азербайджану – викрадення барсеток.
Усі вони знімали житло в Одесі, але господарів не цікавило чим займаються їхні постояльці. Але ж нічого складного: просто попросити дільничного подивитися документи у закордонних гостей.
– Як реагують квартиранти на такі перевірки?
– Звичайно, вони не у захваті. Але цікава й реакція наших громадян – господарів житла. При візитах працівників міліції доходить до серйозних конфліктів. Люди відстоюють свою вигоду. А іноземці багатші за наших квартиронаймачів, одразу можуть внести велику суму авансом.
Останнім часом доводиться досить часто в таких ситуаціях застосовувати відповідні статті Адмінкодексу. Зокрема, порушення ст. 206 стосовно правил здачі житла іноземним громадянам обертається штрафом на суму від 840 гривень. Те ж стосується й прийому на роботу без дозволу, про що я вже говорив. До речі, робота – це і праця реалізатора на лотку, й провадження ремонту в квартирі.
Просто нашим громадянам, я вважаю, необхідно усвідомити, що все має бути за законом, і тоді проблем не буде ні в кого – ані в господарів житла або роботодавців, ані в їхніх іноземних друзів та компаньйонів.
Україна прагне до Європи, а там «іноземне питання» тримають на контролі постійно.
