Депутатські турботи «Стимул» для виконавчої влади

СТИМУЛ (з лат. stimulus – букв. – ціпок з гострим кінцем, яким поганяли тварин, стрекало) – спонукання до дії, спонукальна причина поведінки (Великий енциклопедичний словник).

Ні для кого не секрет, що виконавча влада, особливо на місцевому рівні, досить в'яло реагує на прохання й скарги громадян. У цьому легко переконуєшся на прикладі звертань наших земляків на адресу народного депутата України Ігоря Рибакова, який відкрив в Одесі й області вісім громадських приймалень – чотири в Приморському й Суворовському районах і стільки ж у сільській глибинці, зокрема, в Кілійському, Арцизькому, Тарутинському та Болградському районах. Напередодні нового 2007 року в обласному центрі відчинять свої двері ще чотири офіси, де буде налагоджено прийом громадян самим народним депутатом, його помічниками та юристами. Штат усіх приймалень укомплектований досвідченими фахівцями, які здатні вирішити у рамках чинного законодавчого поля будь-яку проблему.

Як показує практика, найбільше одесити скаржаться на проблеми у житлово-комунальній сфері. Таких скарг у народного депутата ціла купа. Що, наприклад, заважало комунальному підприємству "Одесаліфт" відреагувати на колективну скаргу мешканців будинку № 22 по вулиці Героїв Сталінграда? В одному із під'їздів багатоповерхівки тривалий час не працював ліфт. Полагодили його лише після того, як до відповідного відомства надійшло депутатське звертання. "Ліфт працює справно, – пишуть нам мешканці будинку у вдячному листі парламентарієві І. Рибакову. – Тепер усі поламки усуваються негайно..."

Вражає історія поневірянь одеситки Діни Арманівни Слободянникової. Вона мешкає на вулиці Новосельського, у 35-му будинку. Її квартира розташована над арковим проїздом. Звичайно, зовнішній стан будинку й арки зокрема, мало цікавило місцевий ДЄЗ. Від скарг чиновники вміло відмахувалися. Доти, доки арка не обсипалася практично цілком, а в квартирі у Діни Арманівни в підлозі утворилася наскрізна дірка. Але й тут довести необхідність надзвичайних заходів власними силами одеситці не вдалося. Довелося звертатися по допомогу до народного обранця. Звичайно, комунальникам довелося дірку залатати.

Втім, не завадило б Одеському управлінню ЖКГ хоч зрідка та аналізувати діяльність відомчих підрозділів, боротися із бюрократією, організовувати гарячу лінію для оперативного реагування на скарги городян. Прикладів того, як вміють "попити кров" у ЖЕКах – багато. Сергій Лавров, який звернувся по допомогу до громадської приймальні І. Рибакова, розповів свою історію одержання довідки (форма 1). Її він намагався отримати протягом п'яти місяців! У відповідь чув одне: не належить. Законність одержання даного документа довелося юристам громадської приймальні аргументувати нормативними актами, які діють на всій території України. Склалося враження, що без втручання помічників народного депутата вивчити вітчизняне законодавство чиновникам не під силу.

Чи лише в перерахованих інстанціях не бажають бачити великі проблеми маленької людини? Ні. Без депутатської допомоги не вирішувалося питання й у Пенсійному фонді Приморського району Одеси. Лише грамотний юридичний супровід працівників громадської приймальні І. Рибакова допоміг захистити законні інтереси Євгенії Іванівни Кузніченко. До того ніхто із чиновників не міг розтлумачити, якими з пільг може користуватися жінка. Все покрито "таємницею за сімома печатками". З чого складається пенсія, за що належать надбавки, якими пільгами реально можна скористатися? Після втручання депутата, є надія, що відповідні структури не будуть більше приховувати від своїх громадян гарантованих законодавством виплат. А управління праці та соціального захисту населення впритул займеться своїми прямими обов'язками – захистом населення.

Та хіба лише ця державна структура не бажає без "втручання" зверху сумлінно виконувати покладені на неї функції? Ользі Гредасовій тривалий час не вдавалося одержати державний акт на приватизацію земельної ділянки, у Світлани Сергєєвої не виходило приватизувати квартиру. У кожному конкретному прикладі винен маленький бюрократ, який сидить і заглядає до кишені відвідувача. І тягне час: здогадається той "віддячити" чи ні. Можливо, вистачить платити за те, за що давно вже всі розплатилися? Настав час нагадати чиновникові, що він працює на народ і одержує зарплату з його кишені. Зарплату, яку, до речі, ще потрібно й сумлінно відпрацьовувати. І платити за рахунками за... несумлінне ставлення до своїх обов'язків. Як у випадку із Наталею Султанян. Жінка потрапила до "дорожньої" пастки. Ситуація до смішного банальна: ремонтники розрили дорогу. Після закінчення робочого дня зібралися й розійшлися по домівках, залишивши яму не обгородженою, до якої і втрапила одеситка. Після цієї прогулянки їй довелося тривалий час лікуватися. Рахунок за лікування ліг на стіл нетямущим винуватцям. Ото завжди б так!

Выпуск: 

Схожі статті