8 лютого в Одеському будинку вчених відбулося засідання Колегії державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, на якій було розглянуто підсумки роботи Інспекції в 2006 році. З доповіддю щодо рішення Колегії Мінприроди «Про підсумки роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у 2006 році та головні завдання на 2007 рік» виступив начальник Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Михайло Володимирович Яцков. З доповіддю «Про підсумки роботи інспекції за 2006 рік» виступив заступник начальника Інспекції Сергій Анатолійович Ліхачов. З інформаціями та в обговоренні виступили начальники відділів Інспекції. Подаємо нотатки нашого спеціального кореспондента за матеріалами засідання цієї Колегії.
Упродовж майже всієї другої половини минулого року до діяльності Держінспекції по охороні навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря була прикута увага значної частини громадськості області, і, мабуть, не було жодного засобу масової інформації, серед них і наші “Одеські вісті”, який би з напругою не стежив за тим, як розгортається акція, що започаткована була з ініціативи Інспекції. Нагадаю, що пов’язана вона була з ліквідацією наслідків екологічної катастрофи, яка сталася в акваторії Одеського морського порту у зв’язку зі значним (понад 74 тонни) викидом нафтопродуктів з ліберійського судна “СМA СGM АЕGЕАN” в середині серпня. На честь Інспекції, вона не лише стала одним з організаторів ліквідації цього лиха та інформаторів населення з приводу стану навколишнього середовища в районі порту і поближньої курортної зони, але й ініціювала судове переслідування судновласників, яке призвело до виплати ними нашій державі на відшкодування збитків майже 24,5 млн доларів США.
Як людина, яка безпосередньо займалася висвітленням цієї екологічно-судової колізії, котра тривала майже до кінця року, можу засвідчити: реакція наших читачів, та й загалом населення, на конструктивні дії Інспекції були дуже позитивними. Нарікаючи на недбалість таких господарників, як капітан того ліберійського судна, люди водночас переконувалися, що у нас справді є державна служба, яка покликана навести порядок у прибережній зоні моря, і яка цим повсякденно займається. До речі, вже тоді дехто з наших читачів просив докладніше розповісти про саму Інспекцію, її відділи та служби і, звичайно ж, її діяльність. Тож будемо вважати, що зараз така нагода якраз і трапилася. Як випливає з виступу начальника інспекції Михайла Яцкова та звіту заступника начальника Сергія Ліхачова, на сьогоднішній день штат Інспекції становить 86 осіб, переважна більшість з яких (71 особа) працює державними інспекторами. Це досить складний орган державної служби, в рамках якого розгорнуто діяльність відділів: екологічного контролю морського середовища та стаціонарних об’єктів; охорони, використання та відтворення тваринного світу; аналітичний відділ, відділ експертизи, відділ інформації і зв’язків з громадськістю тощо. Ясна річ, що кожен відділ має ще й позаштатних, громадських співробітників та активістів, які, за покликом душі та з любові до природи, допомагають штатним співробітникам стежити за станом довкілля та попереджувати і ліквідовувати кризові явища.
Згоден, що цифри – не найчитабельніша частина будь-якого звіту, але наведені, скажімо, у виступах головного спеціаліста-держінспектора відділу екологічного контролю морського середовища та стаціонарних об’єктів Ірини Цененко; начальника відділу охорони, використання та відтворення тваринного світу Павла Кириченка; головного спеціаліста з інформації та зв’язків із пресою Ніни Лашкарьової та інших учасників засідання Колегії, вони набувають особливого одухотворення, тому що за кожною з них – праця інспекторів, прагнення стати на захист чистоти Чорного моря і його лиманів; переконати керівників і господарників, що надалі у нас, у всіх разом, є лише один шлях – мудрого співіснування з морем, прибережною зоною, з усім довкіллям.
Саме зі спробою переконати в цьому і пов’язаний той факт, що минулого року співробітники інспекції провели 11197 перевірок з приводу стану наших водних, земельних, рибних ресурсів, а також стану атмосферного повітря в районі портів і поводження з виробничими відходами. І якщо спробувати узагальнити той стан нашого довкілля, який вимальовується з усіх цих перевірок та актів, то висновок буде невтішний: роботи на природоохоронній ниві у нас непочатий край. Про це свідчить хоча б той факт, що лише впродовж одного року (вдумаймось у це!) інспекторам довелося складати 1522 протоколи, якими фіксувалися порушення природоохоронного законодавства, при цьому 1496 порушників було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Звичайно, в цій ситуації когось може втішити, що внаслідок накладених штрафів, близько 500 тисяч гривень було перераховано до державної скарбниці. Але, повірте, це дуже сумнівніша вигода і ще сумнівна втіха, тому що збитки, яких завдають природі подібні господарники, досить часто не підлягають ніяким грошовим вимірам, оскільки неповага до довкілля врешті-решт позначається і на якості морської та питної води, і на чистоті повітря та курортних територій, і на стані здоров’я людей і тваринного світу. Відтак, хто здатен підрахувати те, що ми втрачаємо, через власну безгосподарність, і співставити з тими тисячами гривень, якими намагаємося відшкодувати завдані збитки.
Але цим я анітрішечки не хочу принизити роль Інспекції як хранителя нашого приморського довкілля. Адже, крім уже згаданих адміністративних покарань, яких домоглася Інспекція, вона ще й подала 17 протоколів на розгляд у цивільні суди, а 9 протоколів передано у правоохоронні органи для притягнення винних до карної відповідальності. Тобто робота з запобігання правопорушень на ниві екології в інспекції справді провадиться досить серйозна.
Матеріали засідання Колегії за підсумками діяльності інспекції впродовж 2006 року дають нам цікавий і повчальний матеріал для аналізу, роздумів і пошуку перспектив. У них окреслено низку проблем, до яких ми ще звертатимемося на сторінках нашої газети, і названо чимало адрес, на які редакції слід буде звернути увагу. Але ми вдаватимемося до цього в наших наступних публікаціях. Водночас чекаємо і на підтримку наших читачів, на належну реакцію громадських екологічних об’єднань, окремих шанувальників природи і, звичайно ж, керівників та господарників усіх рівнів.
