До Шевченківських днів ВІЩЕ СЛОВО ШЕВЧЕНКА
Справжні митці завжди випереджають свій час. Творчо осмислюючи історію народу на тлі минувшини всього людства, вони першими починають бачити обрії майбуття, першими прагнуть визначити шляхи історичного поступу нації, осягнути віщість її мрії, значення її духовного розквіту. Так ось, Шевченко був саме тим генієм, який не лише передбачив духовно-національне відродження українського народу, але й усією своєю творчістю, всією могутністю таланту, самим громадянським, життєвим подвигом закладав його підвалини.
Лише зараз, із височіні ХХІ століття, ми починаємо по-справжньому усвідомлювати, що з іменем Тараса Шевченка пов’язані не лише становлення та розвиток нашої мови, літератури, живопису, інших видів мистецтва. Діяч середини ХІХ століття, він був і залишається сучасником усіх наступних поколінь українського народу, в їх числі – й нашим з вами сучасником. Творчість його вершинна, погляди прогресивно перетворюючі, соціальне бачення проблем розвитку суспільства – по-мудрому глибинне.
Вшановуючи пам’ять Шевченка, ми повинні усвідомлювати, що справжнє вшанування таких геніїв полягає не стільки в ритуальних виявах поваги, скільки в тому, щоб учитися в них оцієї соціальної глибинності, вчитися мужності відстоювати правду і справедливість; самовіддано служити ідеї національного відродження, і постійно – в праці, творчості, в політичному житті – жертвувати собою в ім’я цієї ідеї.
Народ – тільки тоді народ, коли в основі його пророчої неперебутності та історичної усвідомленості виявляються могутні постаті духовних вождів, багатостраждальних пророків і майже біблійних месій. І таким духовним вождем, всеспокутним пророком і новозавітним месією був і залишається для всіх нас, в Україні сутніх, Тарас Шевченко. Так вже повелося в цьому світі, що геніям життя дається не для великих творінь, а для великих страждань, з полум’я яких та з виру істинного таланту врешті-решт народжуються ті великі творіння, які цих геніїв увічнюють.
Звертаючись до чернігівського цивільного губернатора Павла Гессе з проханням посприяти розповсюдженню його естампів “Живописна Україна” (листа датовано 1 жовтня 1844 р.), Т. Шевченко з болем у душі писав: “Історія Південної Росії вражає кожного своїми подіями та напівказковими героями; народ дивовижно оригінальний, земля чудова, і все це досі ніким не представлено перед очі освіченого світу, тоді як Малоросія давно мала своїх і композиторів, і живописців, і поетів. Чим вони захоплювалися, забуваючи своє рідне, не знаю. Мені здається, що, коли б навіть моя батьківщина була найбіднішою, найпослідущою на землі, то й тоді вона здавалася б мені кращою за Швейцарію і всю Італію. Ті, що одного разу бачили нашу Країну, говорять, що бажали б жити й померти на її прекрасних полях... Я, як член її великої родини, служу їй, якщо не на суттєву користь, то, принаймні, на славу імені України”.
Так, ці його слова відкривають перед нами душу істинного патріота. Але, мабуть, вони мало чого варті були б, якби ми не знали, що таким духом щирої любові до своєї землі, свого народу пронизана вся поетична і живописна творчість Тараса Шевченка. Відчуваючи, що земні шляхи його завершуються, він присів на придорожному, дуже схожому на надгробок пілігрима, камені, і з надією та смутком накреслив:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
А в “Щоденнику” своєму записав: “Я розповідаю себе людям”. Ми й досі з вдячністю слухаємо цю мудру і повчальну розповідь, причому слухаємо разом з усім світом.
Богдан СУШИНСЬКИЙ, академік, член Національної спілки письменників України
ПАМ’ЯТНІ РОКИ ВЕТЕРАНА
У 1957 році, після укрупнення колгоспів, на базі шести господарств утворилося сільгосппідприємство “Москва”, головна садиба котрого була розташована на території Маловасилівської сільської ради. Його очолив бригадир комплексної бригади Володимир Олексійович Діянов. Спеціалізуючись на землеробстві, трудівники швидко досягли вагомих результатів. Не зупиняючись на досягнутому, голова вирішив побудувати ще й потужну птахофабрику. Прикладом стало сусіднє господарство імені Шевченка, яке почало вирощувати свиней, взявши великий кредит на будівництво свиновідгодівельного комплексу.
Тож невдовзі у селі Мала Василівка з’явилися п’ять пташників, і поступово потужність птахофабрики зросла до 10 – 11 мільйонів штук яєць на рік. На базі колгоспу у 1981 році навіть проводилася Всесоюзна нарада за участю птахівників усіх союзних республік, на якій маловасилівські майстри щедро ділилися досвідом роботи. А пізніше ініціативний керівник В.О. Діянов зайнявся ще й насінництвом. І незабаром майже на тисячі гектарів зеленіли високобілкові кормові культури. Колгосп досягнув мільйонних прибутків і завжди “ходив” у передовиках, а до бойових нагород Володимира Олексійовича додалося два ордени Трудового Червоного Прапора.
Розповідаючи про ті часи, 84-річний ветеран, що тридцять років трудився на посаді голови передового господарства, з теплотою згадує про людей, з якими він працював пліч-о-пліч.
Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район
ТВАРИННИЦТВО: БІЛЬШЕ МІНУСІВ
Як свідчать дані обласного управління статистики, торік на Одещині простежувалася тенденція до зниження виробництва практично усіх видів тваринницької продукції.
Так, реалізація худоби і птиці на забій скоротилася, порівняно з 2005 роком, у всіх категоріях господарств на вісім з лишком відсотків, яєць – на 9, вовни – на 6 відсотків. Приблизно так само виглядає картина і в розділі господарств населення.
У структурі загальних обсягів реалізації худоби та птиці на забій сільськогосподарськими підприємствами майже половину їх забезпечило свинарство, далі йде велика рогата худоба та птиця усіх видів.
Разом з тим, за 2006 рік обсяг вирощування худоби та птиці зріс проти 2005 року майже на 10 відсотків, зокрема свиней на 31 відсоток, хоча обсяг великої рогатої худоби скоротився на 5 відсотків.
Надій молока від однієї корови по області скоротився на 65 кілограмів і склав в середньому 2400 кілограмів. Підвищення продуктивності молочного поголів’я зафіксовано у дев’яти районах. В Овідіопольському, наприклад, середній показник склав понад 4200 кілограмів молока від однієї корови, Біляївському – близько 3400, Комінтернівському районі – 2700 кілограмів молока.
ВІДРОДИМО ПРОЕКТУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ КРАНІВ?
За повідомленнями прес-служби Фонду державного майна України, він має намір повернути до державної власності Український інститут кранобудування (“Укрінкран”), розташований в Одесі.
Тому компанії “Антарес” із Києва направлено офіційну пропозицію щодо розірвання договору купівлі-продажу 45,97 відсотка акцій відкритого акціонерного товариства “Укрінкран”, які було придбано “Антаресом” 13 лютого 2003 року, тому що останній не виконує умови договору купівлі-продажу. Зокрема, вимоги конкурсу із продажу науково-дослідного інституту, проведеного свого часу, передбачали збереження за ним функцій, покладених на установу в рамках галузевої науково-технічної програми Міністерства промислової політики “Створення сучасних видів вантажопідйомного устаткування загального та спеціального призначення”.
ЮВІЛЕЙНИЙ ПЛЕНУМ
Сімдесят дві тисячі ветеранів війни, праці та військової служби об’єднує ветеранська організація Приморського району м. Одеси, яку очолює генерал-майор запасу, воїн-афганець О.І. Бажора.
Напередодні Дня захисника Вітчизни представники 64 первинних організацій провели ювілейний пленум, присвячений 20-річчю утворення Організації ветеранів України. В Одесі, як повідомив на пленумі голова міської ради ветеранів Герой Радянського Союзу В.Є. Соколов, ветерани створили свою організацію 21 лютого 1987 року.
Присутніх в актовій залі Приморської районної адміністрації тепло привітав її голова М.М. Тельвак. Він запевнив, що ветеранам буде приділятися увагу не лише у святкові дні, а й у будні. До вже діючого центру реабілітації людей похилого віку додасться новий, який створюється по вулиці Ніжинській, 46. О.І. Бажора у своєму виступі підкреслив, що ветеранська організація буде й надалі вирішувати всі питання у тісній взаємодії із місцевою владою, предметно займатися військово-патріотичним вихованням молоді, обстоювати щиру правду про Велику Вітчизняну війну, тому що не історія бреше, а брешуть про неї конкретні люди.
Ветеранам вручили квіти та цукерки. Активісти були нагороджені грамотами. Серед них І.Г. Усачов, А.І. Трегубенко, А.А. Бойко, П.А. Кутікова, Б.Г. Данилов, Т.Є. Кожушко.
Для ветеранів було дано великий концерт. А спогадами про минуле вони поділилися за святковим столом.
ЯПОНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИЙМАЄ НА ПЛАВПРАКТИКУ ОДЕСЬКИХ КУРСАНТІВ
Ще одним діловим партнером Одеської національної морської академії стала японська компанія Mitsui O.S.K. Line (MOL), котра є одним з найбільших судновласників світу (в її підпорядкуванні перебуває понад 700 суден: контейнеровозів, танкерів, балкерів, газовозів, пасажирських лайнерів).
Згідно з угодою, підписаною між МОL та ОНМА, уже в квітні курсанти академії відбудуть до Японії для проходження плавпрактики. Це 14 третьокурсників з судноводійського та судномеханічного факультетів. Шестеро з них, у разі успішного проходження практики та завершення навчання, можуть бути зарахованими на штатні суднові ролі. Сьогодні в компанії МОL працюють близько 50 українських моряків, професійний рівень яких оцінюється японською стороною дуже високо.
ВИЗНАЧЕНО ЗАМОВНИКА
Рішенням виконкому Одеської міськради управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини міста призначено замовником розробки та узгодження історико-архітектурного плану, проекту зон охорони й визначення кордонів та режимів використання історичних ареалів Одеси.
Зроблено це з метою створення необхідних умов для завершення складання генерального плану міста.
Відповідно до документа, управлінню необхідно провести тендер на розробку історико-архітектурного опорного плану, замовити його проект, забезпечити узгодження та затвердження зазначеної документації відповідно до чинного законодавства. Фінансування пов'язаних із цим робіт доручено відповідному управлінню Одеської міськради.
АРЦИЗ – ТАРУТИНЕ
ТАМ, ДЕ РОЗКОШУЄ СОНЦЕ
«Одещині – 75» – під таким девізом пройшли у ювілейні дні багато заходів у місті та в селах Арцизького району.
Урочисті збори та святковий концерт – у районному Будинку культури, тематичні вечори – у сільських БК та клубах. Багатий матеріал про пройдений областю шлях, її досягнення та людей репрезентовано у районному історико-краєзнавчому музеї, який цими днями особливо активно відвідують учні та мешканці міста. Великий інформаційний матеріал підготували до знаменної дати й працівники бібліотек. У центральній районній для дорослих він репрезентовний у декількох розділах книжкової виставки «Там, де розкошує сонце».
А в Тарутиному із ювілеєм області співпали ювілеї шанованих у районі людей – 70-річчям активного громадського працівника Михайла Георгійовича Рябохлистова та 60-річчям Михайла Георгійовича Волкова. В урочистих обставинах їх тепло привітали перші керівники району. Ювілярам вручено пам'ятні адреси та цінні подарунки.
БЕРЕЗІВКА
ЗНАЧАТЬСЯ СЕРЕД КРАЩИХ
За підсумками роботи у 2006 році район посів загальне восьме місце, поліпшивши свій показник в обласному рейтингу на п’ять пунктів.
Зокрема, значно зріс рівень проплати за житлово-комунальні послуги, сягнувши позначки у 125 відсотків. Тут район перемістився з останнього, 26 місця, на третє. Майже на 19 відсотків знизилась заборгованість за електроенергію. Істотно поліпшено фінансові показники з недоїмки щодо збору на пенсійне страхування та з недоїмки до Зведеного бюджету.
КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОН
ГАЗ У СІЛЬСЬКИХ ОСЕЛЯХ
Інтенсивно працюють майстри газової служби в селі Петрівка.
Вже прокладені, згідно з проектом, всі вуличні магістралі. Блакитний вогник запалав у господарів 200 будинків жителів вулиць – Педагогічної, Степової, 1 Травня, Покровської, Тінистої.
Газифікація населеного пункту триває. Тож найближчим часом будуть підключені до мережі й інші оселі.
САВРАНСЬКИЙ РАЙОН
РАДУЮТЬ СПОЖИВАЧІВ
У нашій газеті вже повідомлялося про те, що в районі введено в експлуатацію новий, з сучасним обладнанням, хлібозавод. Продукція цього підприємства одразу ж здобула популярність.
Широкий вибір хлібобулочних та кондитерських виробів приваблює найвибагливіших покупців. У фірмовому магазині ТОВ «Савранський хліб» завжди людно. Останнім часом асортимент ще значно розширився. Зокрема, збільшилась кількість кондитерських виробів. Це й торти, і булочки, і тістечка. Печуть тут і весільні короваї, оздоблений хліб для різноманітних урочистостей.
Виконавчий директор заводу Вадим Козлов зазначає: «Ми намагаємося щоденно задовольняти попит споживачів сповна. А до свят готуємося особливо ретельно, щоб порадувати земляків новими, вишуканими виробами.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН
НОВИЙ МІСТ ЧЕРЕЗ ТИЛІГУЛ
У селі Стрюковому відкрито новозбудований міст через річку Тилігул.
Мілководний влітку, у повінь цей степовий водорозділ стає надто небезпечним, і старий міст був непридатний для переправи. Цю нагальну проблему, яка “дамокловим мечем” висіла над округою, вирішено у стислі терміни.
Фахівці ТОВ “Міст”, яких очолює ініціативна жінка Ганна Горбатюк, добре впоралася із завданням і кваліфіковано виконали всі будівельні роботи. Субпідрядником виступило мале підприємство “Тилігул”, котре забезпечувало містобудівців технікою.
Зараз завершується будівництво ще одного тилігульського мосту – в районі села Мар’їна Роща Андрієво-Іванівської сільської ради.
ТАТАРБУНАРИ
ЛЕБЕДІВКА, РАССЄЙКА, КАТРАНКА: Є ТАКІ КУРОРТИ
Хід втілення в життя програми розвитку туристично-рекреаційної і курортної галузі на 2003 – 2010 роки розглянуто на черговому засіданні районної координаційної ради.
Відзначалося, зокрема, що на 50-кілометровому відрізку Чорноморського узбережжя, котрий пролягає територією району, згідно зі вдосконаленими генеральними планами, триває розбудова курортів Лебедівка, Рассєйка, Катранка. Провадиться копітка робота щодо залучення солідних вітчизняних і закордонних інвестицій у цю справу, а також у відродження грязелікувальних закладів на берегах лиманів Тузлівської і Приморської зон.
АНАНЬЇВ
ВІНОК СПЛЕЛИ УЧНІ
У загальноосвітній школі-гімназії міста Ананьєва пройшло свято рідної мови.
Учні цього навчального закладу, а також загальноосвітньої школи села Гандрабури запропонували усім присутнім літературно-музичну композицію “Ананьївський вінок”. Звучали вірші й пісні про українську мову, що увібрала в себе природні ритмо-мелодику, благозвуччя, виразність. Активними учасниками свята були голова райдержадміінстрації Василь Вєлков, заступник голови райради Олена Станкова, начальник районного відділу освіти Галина Медюк.
КІЛІЯ
ЗАОХОЧЕННЯ НАЙОБДАРОВАНІШИХ
Цього року найкращі учні кілійських шкіл отримують підвищені стипендії.
Самі грошові заохочення встановлені районною радою в 1998 році. Вони щорічно призначаються кращим учням загальноосвітніх шкіл за відмінне навчання, учнівську дослідницьку роботу (зокрема, в рамках Малої академії наук), успішну участь у предметних олімпіадах різного рівня. Учнівська праця повинна оцінюватися місцевою громадою, вважають кілійські депутати і не тільки не відмовляються від своєї ідеї, але й підвищують стипендії.
Зараз у кілійських школах стипендію першої категорії отримують 28 дітей (ті, хто навчається лише на 10 – 12 балів), другої – 37 учнів.
КОДИМА
ТВОРИТЬСЯ ГЕРБ
Над розробкою символу району працює нині керівництво райради та райдержадміністрації.
З тим, щоб залучити громадськість до створення власного герба, було оголошено конкурс на кращий його ескіз.
Геральдична комісія, котра діє при районній раді, на своєму засіданні розглянула вже кілька варіантів. Зокрема ті, що репрезентували Жанна Савицька та Олександр Мушта. І хоча ці зразки виконано з дотриманням геральдичних принципів, комісія вирішила звернутися до республіканської геральдичної комісії з проханням розробити герб. Їй направлено пропозиції щодо відображення символіки району, кольорової гами.
НА ДОДАТОК ДО «ДРУЖБИ»
Перший «міський» додаток до районної газети «Дружба» вийшов у Болграді.
Сама «Дружба» – орган Болградської районної ради – видається з 1941 року, залишаючись одним з найпопулярніших видань Придунав’я. А ось у 17-тисячного Болграда своєї газети досі не було. Тепер такою можна вважати щомісячний додаток «Міське життя».
Видавці обіцяють висвітлювати життя і проблеми міста, публікувати рішення сесій міськради, розпорядження міського голови, інші документи, які регламентують міське життя і стосуються різних категорій городян.
