Понад 30 тисяч молодих хлопців буде призвано на строкову службу в Україні в квітні-травні поточного року.
В цілому, обсяг витрат на організацію весняного призову складатиме приблизно 3 млн грн. Тобто витрати на одного призовника будуть дорівнювати 100,8 грн.
Підкреслимо, що до лав ЗС України буде призвано з Одеси та області 1560 чоловік. Як і раніше, всім їм доведеться віддати Батьківщині 1 рік в Сухопутних військах і 1,5 року – на флоті. Для тих, хто має вищу освіту ще менше – відповідно 9 місяців в Сухопутних військах, 1 рік – в ВМС.
Як повідомив старший офіцер відділу призову та комплектування центру особового складу територіального управління Південного оперативного командування підполковник Сергій Пальчик, цього року війська поповняться новобранцями, серед яких понад 1% – матимуть вищу освіту, 2% – базову середню.
Представники старших поколінь – наші батьки, діди та прадіди добре пам’ятають, що служба в армії за їх часів була святим обов’язком кожного справжнього чоловіка.
А що ми маємо сьогодні? Як ставиться до служби в армії наша молодь? З особистих спостережень та бесід можна зробити попередній висновок, що ситуація знов змінилась – на краще.
«Можливо, після служби в армії я піду працювати в міліцію, а там приймають лише тих, хто відслужив в ЗС України», – поширені відповіді юнаків останнім часом.
Більш того, різноманітні охоронні агенції, а також деякі приватні компанії висувають до своїх кандидатів коло вимог, а зокрема – служба в армії.
Але доволі часто зустрічаються хлопці, які йдуть в армію з патріотичних міркувань, підтримуючи традиції своїх батьків. Деякі, після строкової служби, пов’язують своє життя зі службою в армії назавжди – йдуть навчатися у вищі військові навчальні заклади, отримують вищу освіту, стають офіцерами; або підписують контракт з Міністерством оборони України та отримують статус «контрактника» – військовослужбовця за контрактом. Наприклад, Юрій Вівчаренко з Одеси, Анатолій Устінов, Андрій Фролов, – з Білгорода-Дністровського Одеської області та багато інших обрали саме такий життєвий шлях.
До речі, деякі експерти вважають, що професія – захищати Батьківщину сьогодні посідає достатньо високий рейтинг, особливо для хлопців з сіл, селищ міського типу та невеликих міст, а також з малозабезпечених сімей, яких в нашій країні, на жаль, досить високий відсоток. Справа в тому, що це реальний шанс отримати вищу освіту, до того ж безкоштовно. Також це отримання багатьох соціальних привілеїв, пільг, які гарантує держава.
Автор особисто знайомий з батьками (побажали не називати прізвищ), які навіть примусили своїх синів вступити до Одеського інституту Сухопутних військ, щоб хлопці уникнули впливу негативного оточення одноліток з неблагополучних сімей та врятували своє майбутнє – стали офіцерами Збройних сил України.
Військовий комісар міста Білгорода-Дністровського полковник І.Л. Бойчук повідомив нам, що сьогодні велика кількість бажаючих потрапити до лав ЗС України з міста та особливо з району. «Відверто кажучи, вже не пам’ятаю, коли таке було, щоб батьки та безпосередньо юнаки, так би мовити, не давали проходу – просили призвати до лав ЗС України, – розповідає Іван Леонідович, – але, на жаль, задовольнити бажання всіх ми не можемо, перш за все, у зв’язку із високими вимогами щодо стану здоров’я призовників.
У жовтні 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав закон, відповідно до якого чисельність Збройних сил на 2007 рік становить 200 тисяч чоловік, в тому числі 152 тис. військовослужбовців. У минулому році ЗС України складали 245 тисяч чоловік.
У зв’язку із скороченням терміну служби військовослужбовці-солдати та матроси строкової служби – будуть обходитися без планових відпусток. Справді, термін служби й так невеликий, тому повернутися до дому та побачитися з рідними та близькими доведеться лише після того, як вояки виконають свій військовий обов’язок.
