Поташенкове розташоване кілометрів за сімдесят від Одеси. Відноситься до так званих безперспективних сіл. Тут немає природного газу, відчувається нестача якісної питної води. Місцевість пагорбкувата. Ерозія ґрунтів робить свою справу, що неодмінно позначається на врожайності.
Але саме тут розташувалося товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехперспектива», яке очолює Георгій Васильєв. Штаб-квартирою підприємства став колишній сільський клуб, буквально порятований від руйнування. Зараз тут іде капітальний ремонт. Навколо посаджені прекрасний сад, малинник. Крім того, підприємство побудувало ангари для збереження техніки, механічні майстерні, інші приміщення – усе за рахунок власного прибутку. Тобто облаштувалися тут надовго.
Основні напрями діяльності «Агротехперспективи» – надання сільськогосподарських послуг і рослинництво. У його розпорядженні – близько тисячі гектарів орендованої землі, достатній парк техніки і грунтообробних агрегатів, хоча і не в тім асортименті, як хотілося би.
Торік, наприклад, тут одержали по 30 центнерів зернобобових з гектара. З огляду на малопридатні землі, на яких доводиться працювати, це непоганий результат.
– Ми поставили перед собою дві мети – поліпшення родючості ґрунтів і впровадження нових технологій землеробства, – розповідає заступник генерального директора з сільськогосподарського виробництва Георгій Іванов. – Для цього використовуємо біопрепарати і новітні грунтообробні агрегати, застосовуючи так званий безвідвальний спосіб. Обробіток ґрунтів здійснюється на глибину не більш 5-6 сантиметрів щілювачем, що значно поліпшує їх структуру, а заодно не дає можливості бур'янам заполонити поля. У результаті це дає значну економію коштів, паливно-мастильних матеріалів і, зрозуміло, забезпечує віддачу кожного гектара землі. Зокрема, за рахунок природної органіки, яку одержуємо з торішньої соломи, обробленої засобами біологічного походження, розроблених українськими вченими. Завдяки цим та іншим нововведенням результат виходить такий, як і після застосування аміачної селітри, тільки обходиться він разів у вісім-десять дешевше.
– Сьогодні в Україні стосовно сільського господарства провадиться дивна політика. Наголос робиться на виробництво зерна на шкоду тваринництву, що завжди забезпечувало рослинництво органікою. Але чи можливе одне без другого? – запитую свого співрозмовника.
– Така політика з самого початку збиткова. І веде в нікуди. Мені доводилося бувати в «Агрофірмі «Агроекологія» Полтавської області, яку очолює Герой Соціалістичної Праці й Герой України Семен Антонець. Він також широко застосовує безвідвальний обробіток ґрунтів. Середня врожайність зернових у нього понад 60 центнерів з гектара при собівартості тонни зерна близько 50 гривень. Тоді як у нас собівартість зерна практично дорівнює ціні його реалізації.
Причому, у «Агрофірмі «Агроекологія» практично не застосовують мінеральних добрив, відмовилися від засобів захисту рослин і боротьби з бур'янами. Зате чудово розвинуте тваринництво. Утримують тварин із розрахунку сто корів на 100 гектарів ріллі. Вся органіка постійно надходить на поля, що і забезпечує високу рентабельність сільськогосподарського виробництва в цілому.
Це, справді, приклад для наслідування.
– Чому ж ваше підприємство не візьме це господарство за приклад?
– Тваринницька підгалузь, як і рослинництво, потребує грамотних і наукових підходів. У нас же поки що нема кому цим займатися на серйозному рівні, та й просто комусь працювати на фермі. Село ж вважається безперспективним. А наймати робітників сторонніх – накладно. Але, гадаю, що в перспективі ми віддамо належне і тваринництву. Поки що ж новітні технології впроваджуємо в рослинництві.
– Що ще, крім вже названого, ви застосовуєте для збільшення родючості ґрунтів?
– Дуже добре зарекомендувала себе така рослина із родини бобових, як нут. Він у великих кількостях споживає з повітря азот і після збирання стає прекрасним органічним добривом, а також чудовим попередником для озимої пшениці.
Треба сказати, що з метою впровадження передових технологій і високоефективного насіння рослин ТОВ «Агротехперспектива» тісно співпрацює з Одеським селекційно-генетичним інститутом і ТОВ «Сингента-Україна».
Першому, до речі, надані площі під дослідне поле, на якому висіяні близько тридцяти нових сортів озимих пшениці і ячменю. Сходи прекрасні, близько тридцяти сантиметрів висотою і чудової кущистості. Є з чого вибирати для одержання в майбутньому гарних врожаїв зернових.
А «Сингента-Україна» апробує на полі підприємства кілька гібридів і сортів ріпаку. Він також виріс висотою понад метр і вже почав пишно цвісти. Виходить, теж дозріє гарний врожай.
На жаль, ми не змогли посіяти ріпак на великих площах. Перш ніж зайнятися цією культурою, необхідно, насамперед, набратися досвіду. Та й підготовка ґрунтів під його посів – дуже трудомістка і дорога справа. Подивимося, яка буде віддача. Якщо справа виявиться рентабельною, можливо, займемося і ріпаком.
До речі, в області засіяно озимим ріпаком близько 100 тисяч гектарів площ. Але, на жаль, не усі вони дадуть гарний результат. Про це свідчать і поля ріпаку, які вдалося побачити в деяких господарствах Роздільнянського району, де його посіви нагадують не стільки сільськогосподарську культуру, скільки бур'яни. Доведеться, імовірно, їх пересівати або залишати площі під пари.
Одним словом, не можна діяти абияк. Потрібні високі культура землеробства і рослинництва, до чого нам йти та йти.
