Наскільки ефективна робота постійної комісії облради з питань економіки, промислової політики, інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу? Що потрібно зробити для активізації підприємництва? Цим питанням присвячена наша сьогоднішня розмова з членом цієї комісії, першим секретарем Одеського обкому СПУ Борисом Музальовим.
– Наша комісія, яку очолює депутат Б.В. Шурін, на мій погляд, одна з найважливіших в облраді. На ній великою мірою лежить відповідальність за економіку, промислову політику, залучення інвестицій, розвиток малого і середнього бізнесу у нашій області. Всі ці сфери є бюджетоутворюючими. А від стану бюджету залежить і розвиток соціальної сфери. Варто згадати, що сьогодні на одну працюючу людину припадає один пенсіонер, 0,5 безробітного. Як житимуть пенсіонери, студенти, медики, лікарі, яким буде рівень охорони здоров'я, матеріальна база освіти, науки і т.д. залежить багато в чому від працюючих підприємств і підприємців.
Якщо підходити формально, то у цьому плані в нас начебто все гаразд. Економічні показники зростають, кількість бізнесменів зростає. Але багато чого з наміченого у Програмі соціально-економічного розвитку у минулому році виявилося невиконаним. Депутати облради ухвалили логічне рішення: відхилили звіт облдержадміністрації з цього питання. І наша комісія ініціювала це.
Згадую виступ на лютневій сесії представника облдержадміністрації, який намалював райдужну картину у сфері підприємництва. А по сесійній залі пройшов легкий гул. Депутати, які виступили, насамперед, спрямували стріли критики на так звані єдині вікна, які у народі називаються частіше як «зачинені двері». Висловили низку інших зауважень. І дійшли висновку, що бізнес сьогодні розвивається не завдяки сприянню чиновників...
– І все-таки за звітом облдержадміністрації тільки у січні-лютому частина надходжень від суб'єктів малого і середнього підприємництва до зведеного бюджету Одеської області складає близько 40%. Ще цифри. У 2007 році на розвиток бізнесу відповідно до Програми розвитку малого підприємництва заплановано 3 мільйони 370 тисяч гривень. Можливо, оцінка депутатів ситуації у бізнесі і Ваша особиста оцінка все-таки не зовсім об'єктивні?
– Але ж ці цифри ще не свідчення того, що бізнесові комфортно, і для нього створено нормальні умови. В Одеській області торік 38% підприємців з числа опитаних сподівалися, що у 2006 році умови для ведення бізнесу покращаться, але тільки для 13% сподівання справдилися.
А от ще один яскравий приклад. Нещодавно в Одеському економічному університеті провадили опитування серед студентів: чи хочуть вони йти у підприємці. Лише двоє зі ста відповіли ствердно. Якщо вірити дослідженням, що провадяться у вузах, то студенти найбільше хочуть працювати у контрольних, перевіряючих органах. І лише 3% випускників хочуть відкрити власну справу. А тим часом одним з гальм розвитку бізнесу підприємці називають тотальні перевірки. Слід сказати, що в Україні щороку перевіряються 95% підприємств.
Зазначимо, однак, що пенсії, інші соціальні виплати, блага залежать великою мірою від роботи середнього і малого бізнесу, які потребують до себе уважного ставлення. У нас же діє неоднозначно трактована, парадоксальна податкова система, незрозуміла як підприємцям, так і досвідченим бухгалтерам. Перепон дуже багато. Ось приклад. На митниці по три тижні оформляються контейнери з вантажем, тоді як в усьому світі не більше двох днів. Але ж Україна – транзитна країна. У світлі цього якщо і можлива нова «революція» в Україні, то це може бути якась «буржуазна революція» представників малого і середнього бізнесу.
Підсумовуючи сказане, скажу самокритично: і наша комісія в напрямі розвитку бізнесу працює ще не завжди ефективно.
– Чи є проблеми, розв’язанню яких сприяла постійна комісія й особисто Ви?
– До нашої комісії не раз зверталися підприємці з пропозиціями про створення територій для розвитку, які знайшли підтримку у депутатів. Бізнесмени аргументовано доводять, що місце розташування територій розвитку бажане вздовж траси Одеса – Київ, з організацією необхідної інженерної інфраструктури – залізничними вітками, енергопостачанням, газифікацією тощо. Так, вже багато підприємців і підприємств придбали земельні ділянки вздовж Київської траси і зараз звертаються разом з нами до Державного інституту проектування міст (ДІПРОМІСТО) з метою створення промислової зони з виїздом на трасу Одеса – Київ. Головним підтекстом цього звертання є попередження стихійної забудови промзони, недопущення перетворення цієї території у якийсь «Шанхай».
Спеціалісти інституту враховують соціальні, економічні, екологічні фактори при моделюванні територіальних систем, це професіонали високого рівня. ДІПРОМІСТО – авторитетна школа вітчизняного містобудування. Важливим є внесок інституту до регіональних досліджень і розробок, це схеми районного планування промислових зон на Донбасі і в Кривому Розі. Але комплексний підхід такого проектування потребує тісної співпраці з інститутами суміжних наук, таких, як соціологія, географія, екологія й органами державної і місцевої влади. Насамперед, цю промислову зону потрібно внести до плану розвитку області і навіть позначити її як пріоритетну, і чітко зрозуміти, що створення такого об'єкта дозволить працевлаштувати як мінімум десятки тисяч чоловік, а в майбутньому, можливо, і сотні.
– Очевидно, для реалізації задуманого будуть потрібні інвестиції як внутрішні, так і зовнішні. Наскільки, на Вашу думку, приваблива Одеська область для інвесторів?
– Наша комісія займається залученням інвестицій, але я все ще часто спостерігаю, як чиновники не хочуть і не люблять інвесторів. Дуже вже вони завдають їм багато турбот. Так, до нашої комісії звернулися канадські бізнесмени з пропозицією щодо спорудження на узбережжі Чорного моря яхтових гаваней, кемпінгів із сучасними готелями, ресторанами, екологічно чистими заправками та іншими об'єктами. В обласній адміністрації їм відмовили навіть в ознайомленні з планами розвитку прибережних територій. Виходить, що ми хочемо популяризувати яхтовий спорт, залучати інвестиції, відкривати нові можливості для туризму тільки на словах. Деякі чиновники просто намагаються відсидітися на своїх посадах. А географія інвестицій, насамперед, свідчить про те, що великою мірою це внутрішні кредити, які пройшли через офшорну зону. Це означає, що підприємці в такий спосіб захищають свої інвестиції. Бізнес не довіряє рідній країні.
– Борисе Вікторовичу, що, на Вашу думку, треба зробити для поліпшення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва?
– Насамперед, потрібно змінити ставлення до бізнесу. Людська психологія – це не машина: натиснув на гальмо, і вона зупинилася. Багато років наших людей переконували, що бізнес – це погано. Сьогодні ж ми думаємо побудувати сучасний європейський соціалізм, але вже за допомогою приватної власності і демократії. Ми вже неодноразово порушували питання про вже наявний досвід використання у місті Іллічівську так званого спецпатенту, коли підприємці виплачували певні фіксовані суми до бюджету міста, що дозволило бізнесові вільно розвиватися, вести просту звітність і більше часу приділяти роботі.
За перші два роки експерименту у місті податкові надходження зросли у 3,5 раза, у 5 разів зросла кількість підприємств у сфері послуг. Кількість магазинів збільшилася у місті у 10 разів (з 28 до 300 і більше). Підприємств громадського харчування було чотири, а стало понад 100. А уявіть, якби по всій Україні було таке зростання надходжень, то які були б пенсії, стипендії?..
Звичайно, приклад Іллічівська не можна вважати показовим для всієї України – у більшості регіонів, де провадився експеримент зі спецпатентом, успіхи виявилися більш скромними. Але ж, починаючи спецпатентну епопею і обґрунтовуючи необхідність спецпатенту перед Кабміном, потрібно орієнтуватися на краще...
Можна багато говорити про необхідність вдосконалення законодавства щодо податків, регламентації взаємин підприємців і чиновників, ретельнішої кадрової роботи у державних установах тощо. Потрібно виховувати шанобливе ставлення до бізнесу. Час нам зрозуміти, що у держави і підприємців є спільні завдання: створення нових робочих місць, поповнення бюджету, зниження соціального напруження.
Але для цього потрібно завершити проведення політичної реформи, законодавчо врегулювати діяльність гілок влади в Україні. Через те, що цього поки що немає, виникають численні суперечки між політичними силами. Причому не лише на рівні Києва, але й на місцях.
Хотів би звернути увагу на ще один важливий аспект. Реалізація політичної реформи дозволить вдосконалити і систему місцевого самоврядування, надасть ширші повноваження для формування власної фінансової бази. А отже, і облрада, і її постійна комісія з питань економіки, промислової політики, інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, як всі інші, одержать ширші повноваження і зможуть працювати ефективніше.
