І юні спортсмени, і їхні керівники з великим задоволенням приїздять на міські, обласні і Всеукраїнські змагання з трасового моделізму, які щороку провадяться в Обласному гуманітарному центрі позашкільної освіти і виховання. Адже змаганнями керує чудовий організатор, великий спеціаліст в сфері автомоделізму, людина, яка має колосальний досвід роботи у дитячій технічній творчості, – Кирило Миколайович Ілієв. “Ви створили нам свято”, – так, від’їздивши, дякують Кирилові Миколайовичу учасники змагань. Розповідає К.М. Ілієв:
– Автомобілі я полюбив з дитинства. Мені подобається їх зовнішній вигляд, красиве пофарбування, блиск емалі, “нікель” і навіть запах бензину. Семирічним я був цілком впевнений, що сам зможу скласти великий автомобіль! Потім було захоплення судномоделюванням, радіолюбительством. Складав радіоприймачі, телевізори, які у мої юні роки важко було придбати у магазинах… А у подальшому вступив, звичайно ж, до автодорожнього технікуму, закінчив інститут.
– Напевне, таку захоплену дитину, як Ви, батьки водили у технічні гуртки?
– У дитинстві я сам, без батьків, ходив в ігротеку на вулиці Ласточкіна, якою керував А. М. Фрідман, який став у подальшому директором обласної станції юних техніків. Для “післявоєнних” дітей це була справжня віддушина від нелегкого життя. З дітьми я будував із фанери і дощечок “тачанки” на широкопідшипниках і самокати, на яких ми хвацько роз’їзжджали по Катерининській – єдиній заасфальтованій вулиці Одеси. Машини на проїжджій частині нам не заважджали, оскільки їх після війни майже не було у місті. Двоє у “тачанці”, двоє штовхають позаду… І скільки радощів!
– Ви, як колишній юний технік, безсумніву, є великим авторитетом і кладезем теорії і практики для вихованців автомодельного гуртка Обласного гуманітарного центру, де Ви працюєте. Які успіхи ваших вихованців?
– Перш за все хочу сказати, що моделісти Одеської області не раз посідали призові місця на всеукраїнських змаганнях, завойовували Кубок першості України з трасового моделізму. На першості Одеської області лідирують гуртки із Ізмаїла (керівник Ю.М. Біловол), а також гуртки нашого Центру. В останні роки все краще виступають команди Кодимського (керівник А.І. Закревський), Саратського (керівник В.С. Кривцов), Ананьївського районів (керівник А. П Бабій). А у зв’язку з успіхами моїх вихованців хочеться неодмінно згадати неодноразових призерів і переможців першості України: Андрія Третьяка, Валентина Шевченка, Михайла і Володимира Істюнових. Останнім часом тішить своїми досягненнями на змаганнях Євген Матюшенко, Володимир Філіповський, Сергій Савчук. Вони вже виконали нормативи спортивних розрядів. А Женя Матюшенко виконав норматив майстра спорту. Хороші результати показують і більш юні гуртківці: Кирило Мануйлов, Андрій Ватін та інші діти. До речі, у всіх міських і обласних змаганнях бере активну участь автомодельний гурток Приморського центру дитячої і юнацької творчості “Самоцвіт” (керівник Е. Б. Швідлер). Діти цього гуртка, також, як правило, добре підготовлені.
– Який стан вашої траси, технічне обладнання автомодельної лабораторії? Чи є все необхідне для досить цікавої і важливої роботи з хлопчиками-підлітками, яким необхідно, відповідно до їх віку, особлива увага?
– Стан і траси, і лабораторії незадовільний. Ціною великої праці вдається підтримувати трасу у більш-менш нормальному стані для проведення змагань на першість міста, області, України. Напередодні змагань буквально цілодобово пропадаю на роботі, ремонтую трасу, готуючись до приїзду гостей. На щастя, при проведенні змагань на першість області нам надає допомогу Одеський обласний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України (директор А.А. Тодоров).
– Як будуються моделі у вашій лабораторії? Як проходять змагання?
– Початківці самі виготовляють деталі для своїх моделей, кріплять їх на рамі. Після отримання теоретичних знань і досвіду експериментальної роботи діти купують дорогі матеріали, деталі. Досягти високих результатів можна, лише використовуючи фірмові мотори і комплектуючі. А змагання у нас, як завжди, проходять дуже емоційно, азартно. Наша траса, де проходять перегони моделей, має стандартну протяжність, тобто 36 метрів. Маленькі машинки, які є точною копією справжніх автомобілів, можуть пройти цю відстань за дві з половиною секунди, їх середня швидкість, приблизно, 50 кілометрів за годину. На прямих ділянках траси швидкість може досягати навіть 90 кілометрів за годину.
– Читачам, гадаю, буде цікаво дізнатися, як розвинений автомоделізм за кордоном, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, де Ви бували?
– Моделізмом у зарубіжних розвинених країнах захоплюється багато хто. Фірми випускають як готові моделі, так і окремі деталі, набори деталей, аж до наборів для виготовлення справжнього літака. Але таких безкоштовних гуртків, як у нас, в Україні, там немає, хоча при багатьох школах є групи, де діти збираються за інтересами і залучають платного інструктора. І саме тому приємно відзначити, що трасовий моделізм у нас в Україні невтомно розвивається. Будуються нові траси міжнародного рівня у Чернігові, Дніпропетровську. На всеукраїнські змагання почали вже приїздити по 16 – 18 команд.
На жаль, наша держава протягом останніх 20 років зовсім не фінансує технічну творчість. Я хотів би мати нову сучасну трасу, все необхідне для роботи у лабораторії. Тому моя найзаповітніша мрія – знайти щедрого спонсора… І бути корисним десяткам і сотням одеських хлопчиків, які захоплюються технікою, зокрема автомоделізмом.
