Одеське козацтво давно мріє про створення власної газети, на сторінках якої можна було б відтворювати епізоди славної минувшини українського запорізького лицарства, аналізувати процес сьогодення відродження козацького руху, осмислювати його ідеологію та прогнозувати майбуття. Саме намагаючись реалізувати цю ідею, керівництво Чорноморського козацького з’єднання (ЧКЗ), на чолі з крайовим військовим отаманом генерал-осавулом Володимиром Пуклічем, вирішило заснувати свій друкований орган – «Козацький вісник», перший випуск якого відбувся у січні-лютому (так значиться у вихідних даних) нинішнього року.
Щойно вийшов уже третій номер цієї газети, отож можна вдаватися й до певних висновків. Як до друкованого видання, до неї можуть бути певні претензії: передусім це стосується мови, газета ж нібито видається українською мовою, от тільки мова ця занадто “суржикована”. Слід бути прискіпливішим редакційній колегії (головний редактор Володимир Пукліч, шеф-редактор Євгенія Скибінська) і при доборі літературних творів, пам’ятаючи при цьому, що не все, що написане поетичними строфами, насправді може вважатися поезією; та й над макетуванням номерів теж треба працювати ретельніше.
Але все це, як мовиться, “хвороба становлення”. І вже зараз очевидно, що В. Пукліч та його колеги взялися за конкретну і святу справу інформаційного та ідеологічно-методичного забезпечення розвитку українського козацтва на Одещині.
На мій погляд, неоціненним виявиться перший випуск “Козацького вісника” для тих земляків наших, в тому числі і юних, які лише прилучаються до козацького руху. Тут вони знайдуть і текст “Клятви-присяги українського козака на вірність Україні", і звернення Гетьмана Українського козацтва Івана Біласа, який привітав усіх козаків-чорноморців з появою в них свого власного друкованого видання; а ще в газеті подаються малюнки погонів, на яких відтворено всі козацько-військові звання, що визнані організацією “Українське козацтво”.
“На сторінках Вісника”, – пише крайовий військовий отаман В. Пукліч у вступному слові, яким відкривається перший випуск газети, – завжди буде місце для наших козаків, отаманів і всіх, хто захоче висловити свою точку зору, внести пропозиції тощо. Ми будемо також інформувати своїх читачів про життя в первинних козацьких товариствах, районних та міських, а також у полках, про рішення, які приймаються Крайовою канцелярією Чорноморського козацького з’єднання, Ради отаманів ЧКЗ. На сторінках “Козацького вісника” ми будемо описувати ті події, які відбуваються у нашій країні, в містах і селах рідної Одещини; висвітлювати заходи, які проводить наше товариство; разом з вами, наші побратими, виявляти проблеми, які заважають нам нормально жити, і знаходити засоби, щоб усувати їх”.
Козак – це не просто людина, яка записалася в козацьку громадську організацію і вбралася в козацький однострій. Насправді формування козака відбувається завдяки своєрідній, століттями відшліфованій системі фізичного та морального загартування, своєрідній філософії буття; реєстру певних громадянських, етичних, військово-традиційних та національно-релігійних фасад. Усвідомленням цього якраз і проймаєшся, знайомлячись на сторінках нового козацького часопису з такими публікаціями, як “Випробування новачка”, в якій ідеться про систему добору претендентів на козацький “оселедець”; “Козацька зброя”, “Згадаємо історію...” та низкою інших.
На жаль, із “вихідних” даних важко зрозуміти: зареєстровано це друковане видання чи ні. Так само важко з’ясувати, яка його періодичність, але втішає вже те, що газета, нехай і накладом лише 300 примірників, справді існує, і що, як про це офіційно повідомлено, розповсюдження її відбувається безкоштовно. І ще одне: “Козацький вісник” є органом лише Чорноморського козацького з’єднання, тобто однієї з майже тридцяти (обласних, міських, міжрайонних, районних та відомчо-професійних самостійних козацьких організацій.
Ясна річ, не може бути й мови про те, щоб кожна з цих організацій мала свою окрему газету. Не існує впливової і всеохоплюючої козацької газети у й всеукраїнському масштабі. То, може, козацьким отаманом Одещини варто зібратися на раду і проголосити створення повноцінної обласної козацької газети, яку всі козацтва підтримували б інформаційно, творчо, а головне – фінансово? Тоді можна було б подумати і про певну фінансову дотацію з боку державних органів. А що така газета потрібна, гадаю, сумнівів уже ні в кого не виникає.
