Голова Любашівської районної держадміністрації Анатолій Островський і головний рабин Одеси і області Шломо Бакшт підписали спільну угоду про увічнення пам’яті жертв нацизму, які загинули в гетто в селі Гвоздавка-Друга. Саме у цьому селі, що розкинулося обабіч річки Кодими, в період Великої Вітчизняної війни німецько-румунські окупанти закатували та розстріляли 5 тисяч євреїв, в тому числі 330 дітей. Й сьогодні місцеві мешканці знаходять на околицях села останки загиблих, що часто вимиваються дощами.
Тож, передусім члени одеської іудейської громади „Тиква” – „Ор Самеах” побували на території колишнього концтабору. А вже звідти їхній скорботний шлях проліг до свіжих розкопів, де під час будівництва газопроводу було знайдено останки людей. Й цього разу також було підібрано фрагменти скелетів, які було шанобливо передано землі. Вражені побаченим деякі члени громади руками нагортали землю на кістяки.
Потім одеські делегати та представники району віддали шану євреям, похованим у братській могилі. Присутні рабини помолилися біля пам’ятного знаку, що у свій час був встановлений одеситами Борисом Гідалевичем і Леонідом Дусманом.
Також, неподалік зберігся колишній протитанковий рів, в який, за словами очевидців, скидали тіла закатованих та померлих від хвороб в’язнів концтабору. Саме в цьому місці, обрамленому пшеничними нивами, покоїться прах тисяч безневинно убієнних. Тож, до їхнього праху додалися останки людей, що були знайдені в якомусь рівчаку, і були перепоховані присутніми рабинами та молодими членами єврейської громади.
Рабин Шломо Бакшт поспілкувався зі свідком трагедії, 85-річним Парфенієм Богопольським. Згадуючи пережите, дідусь гірко заплакав, бо побачена наруга над безневинними людьми й досі ятрить його серце.
Щиро дякуючи любашівцям за проявлену ініціативу щодо встановлення меморіалу жертвам геноциду, Шломо Бакшт зауважив, що без минулого не буде майбутнього, а побачене закарбується на все його життя.
