Доки ми сповнені сил та здоров’я, доки біди проходять повз нас стороною, дуже важливо не забувати про тих, кому необхідні допомога і підтримка. Адже ніхто з нас не застрахований ні від біди, ні від хвороби, ні від самотності. До Приморської районної організації Товариства Червоного Хреста України і до комітету Червоного Хреста морського транспорту все частіше звертаються літні люди, вдови моряків і сироти, які опинилися за межею бідності. І як важливо не допустити їхніх страждань не тільки від недугів, недоїдання, але й від самотності, від відчуття своєї непотрібності у суспільстві. Адже здатність відгукуватися на чужу біль – ознака живої душі. А коли втрачається ця якість, то на зміну чутливості приходять жорстокість і байдужість.
Гадаю, кожен з нас запитував себе: чому нині байдужих з кожним днем стає все більше? Невже сама безстороння пані історія так нічому й не навчила? Адже вона не раз доводила, що всі злодіяння на землі відбувалися і відбуваються з мовчазної згоди байдужих спостерігачів.
І не випадково у суспільстві поступово укорінюється звичка до безпритульних дітей, убогих літніх людей, покинутих напризволяще інвалідів.
Вся надія на людей, здатних не тільки співчувати, але й діяти, творити добро. А вони є і не втратили здатності відгукуватися на чужий біль, зберегли свою живу душу. Тому сьогодні я звертаюся саме до них: подивіться навкруги, допоможіть конкретній людині, яка потребує підтримки і співчуття. Якщо кожен з нас один раз на рік купить марку Червоного Хреста вартістю від однієї до п’яти гривень, то не думаю, що це підірве її сімейний бюджет, а ось підтримати багатьох літніх людей та інвалідів, які перебувають за межею бідності, допоможе.
У Приморському районі міста Одеси є люди, які надають підтримку організації Червоного Хреста, тим самим даючи можливість червонохрестівцям здійснювати свою статутну діяльність, надавати матеріальну і медичну допомогу самотнім літнім людям, інвалідам, сиротам.
Наприклад, у червні проходила благодійна акція, приурочена до Дня працівників морського і річкового флоту, яку провадив комітет Червоного Хреста морського транспорту. Від імені наших підопічних я хочу низько вклонитися тим, хто не залишив без уваги долі хворих малозабезпечених, хто подав їм руку допомоги і перевів на рахунок Червоного Хреста певні кошти. Спасибі Маркосу Августісу, керівникові “Оверсіс Х’юман Резорсіс”, дякуємо Вам за Ваше чуйне серце, за Вашу доброту і милосердя. Ми хочемо побажати Вам успіху і процвітання. Нехай подароване Вами молозабезпеченим повернеться до Вас сторицею. Напевно, успіх будь-якого підприємця залежить від підібраного ним персоналу. У Вашому офісі працюють дуже уважні, виконавчі, пунктуальні працівники. Наприклад – пані Наталя. Її чутливість і повага – неоціненна якість, така рідкісна у наш жорстокий час.
Хочеться також подякувати “Глобал Марин Сервіс” в особі Пашковського Геннадія Костянтиновича, морське агенству “І.Л.Н. ЛТД” в особі Ничитайла Ігоря Івановича і багатьом іншим, небайдужим до чужого горя людей. Сподіваюся на те, що список цей буде подовжено, що історія збереже не тільки ім’я Одеського міського голови Григорія Григоровича Маразлі, який побудував в Одесі у 1892 р. на особисті кошти дві богадільні для “призреваемых”, але й імена наших сучасників, які благодійністю своєю заслужать любов і повагу одеситів вже сьогодні і на довгі-довгі роки.
