ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ ЗАТЕРОРИЗУВАЛИ ПАВУКИ ЗІ СМЕРТОНОСНОЮ ОТРУТОЮ
Станом на вчорашній день в одній лише Херсонській області зафіксовано понад 20 звертань до лікарів з приводу укусів каракуртів. Лікарі-інфекціоністи і працівники санепідстанцій пояснюють теперішню активність волохатих тварин неймовірною спекою, що запанувала в цій частині країни.
Довідка «ОВ». Каракурт – отрутний павук, розповсюджений у республіках Середньої Азії і Казахстану, на Нижньому Поволжі, на Північному Кавказі і Закавказзі, у приазовських і причорноморських степах, у Криму, на півдні Молдови. Цей павук або споріднені йому види живуть також на Балканах, у країнах Середземномор'я, у Південній Азії, в Африці, на півдні США, у Центральній і Південній Америці, в Австралії.
Для людини і сільськогосподарських тварин небезпечні лише самки павука. Частота укусів в окремі роки стрымко зростає у зв'язку з масовим розмноженням каракурта. Кількість потерпілих збільшується у період міграції самок павука, що реєструється в Україні наприкінці травня і на початку червня (перша міграція) і в перші 20 днів липня (друга міграція). Отрута каракурта нейротоксична. Причиною укусу найчастіше є придушення павука, який випадково заповз в одяг або ліжко потерпілого; у більшості випадків укусам піддаються люди, які сплять або відпочивають в затінку. Переважають ураження у сільській місцевості і в польових умовах. Вже незабаром після укушення розвивається різка м'язова слабість, особливо нижніх кінцівок, внаслідок чого хворі важко пересуваються або взагалі не можуть стояти на ногах. Нестерпний больовий синдром (біль різної локалізації, що ломить, тягне і рве) поєднується з вираженим напруженням м'язів. М'язи черевного пресу часто дуже напружені, що разом із сухістю язика, парезом кишечника (ослаблена перистальтика, не відходять гази), вираженим лейкоцитозом і підвищенням температури тіла до 38 градусів і вище імітують картину гострого живота (можливі випадки помилкового оперативного втручання при укусах каракурта). Можуть виникнути також нудота і блювота.
У дуже важких випадках збудження змінюється апатією, депресією, сплутаністю свідомості (іноді з психічними реакціями), колапсом і прогресуючою задухою з явищами набряку легенів (крепітація і вологі хрипи, пінисте мокротиння).
Найбільшу за останнє десятиріччя кількість укусів в Україні зафіксовано у 1997 році: потерпіло 87 осіб, одна з яких померла. Отрута каракурта у 15 разів сильніша за отруту однієї з найстрашніших змій – гримучої змії.
Як виявилося, подібні випадки у нинішньому році сталися також у Миколаївській (там зі скаргами на жорстокість «чорних вдів» зверталися в середньому по сім разів на тиждень) і Одеській областях, де температура в ці дні зашкалює за 38 градусів. Не дивно, що звістки про напасті не на жарт стривожили як корінних мешканців нашого регіону, так і курортників, які прибули з усіх усюд.
Наскільки ефективною «у разі чого» може бути допомога медиків?
Це запитання «ОВ» адресували завідувачці поліклініки Дунайської басейнової лікарні Валентині Поповій.
– Буквально на минулому тижні до нашого стаціонару надійшла хвора, укушена тим самим павуком; у пошуках противокаракуртової вакцини нам всім довелося добряче похвилюватися.
– Що, така рідкість?
– Специфічну протикаракуртовую вакцину випускають у Ташкенті, в Узбецькому інституті вакцин і сироваток. Вона досить ефективна, хоча має кілька побічних ефектів: анафілактичний шок, різні типи алергійних реакцій, сироваткова хвороба. Взагалі, недоліки, властиві відомій багатьом протизміїній сироватці.
Ще одна фірма є у Казахстані, в Алмати, вона офіційний дистриб’ютор згаданого Узбецького інституту вакцин і сироваток.
Тому використовуємо свою власну методику непрямого електрохімічного окислювання крові (ЕХО) за допомогою внутрівенної дифузії гіпохлориту натрію, – двічі на добу протягом трьох днів. Ця методика, розроблена під керівництвом головлікаря Дунайської басейнової лікарні кандидата медичних наук Олександра Ісааковича Верби, рекомендована для використання у лікувальних установах Півдня України, де «літні» укуси каракурта вже давно не рідкість.
Довідка «ОВ». Смертність внаслідок укусу каракурта приблизно становить від 4 до 6 відсотків від загальної кількості укусів. Це високий відсоток. Щоправда, найбільш імовірний летальний результат у дорослих і дітей, які страждають на якісь важкі фонові захворювання або пізно надійшли до стаціонару.
Подробиці про «свіжі» випадки з власної практики «ОВ» розповіла завідувачка гастроентерологічного відділення Дунайської басейнової лікарні Тетяна Кириленко:
– Остання наша пацієнтка, яка постраждала від каракурта, була привезена до Ізмаїла із с. Криничного Болградського району. Разом з членами родини вона просапувала город. І раптом відчула, що її щось укусило. На щастя, поруч був її чоловік, він одразу зорієнтувався (мабуть, десь щось чув про каракуртів), припік місце укусу сигаретою.
– Він діяв правильно?
– Ні, звичайно. Припікати сигаретою не має сенсу: треба припікати сірником, ще краще декількома, тому що в цей момент місце ушкодження потребує благотворного впливу сірки.
Загалом, привезли жінку до нас у лікарню. Противокаракуртової вакцини у нас не було, зате мали у своєму розпорядженні достатню кількість розчину гіпохлориту натрію. Ми одразу задіяли цей препарат – крапельно через підключичну вену – а також всю симптоматичну терапію.
– З якою інтенсивністю крапали?
– Кожні 8 годин протягом 5 днів.
Але потім жінка нам розповіла, що насправді було два укуси. Стан її ми розцінили як «середньо тяжкий». Вирішили ніби перестрахуватися і замовили в Одесі противокаракуртову сироватку.
– Складно було її знайти?
– Ми телефонували і до МНС, і до санавіації…У підсумку нам дали номер телефону однієї фармацевтичної компанії. Виявилося, це єдина точка у нашому регіоні, готова миттєво надати препарат; а він виготовляється тільки в одному місці – у Ташкенті. Родичі хворої (вона співробітниця одного з органів управління районного рівня) поїхали до Одеси, наступного дня привезли сироватку, і ми її почали вводити в дозі дві ампули.
– Скільки коштує ця сироватка?
– 1100 гривень одна доза. А хворій були потрібні дві дози.
– Виходячи з Вашої особистої практики, могли б сказати, у який час каракурти найагресивніші?
– Приблизно в цей час. Тобто у липні. Місяць тому, до речі, був у нас ще схожий випадок; тоді ми обійшлися без сироватки. Самопочуття хворої було більш задовільним і ми її з цього стану вивели на одному гіпохлориті натрію.
– Оскільки в сусідній Херсонській області кількість укушених ось-ось перевалить за три десятки чоловік, гості Одеси та Одеської області побоюються, як би і їм не довелося зазнати неприємних симптомів…
– Можете їх заспокоїти: до моря каракурти вже точно не доповзуть. В основному вони живуть в городах, на полях південних районів Одещини. Чомусь особливо багато їх у Приморському Кілійського району. В інших місцях люди можуть почувати себе в безпеці.
