Протягом трьох днів тривала робота восьмої Ради керівників зарубіжних дипломатичних представництв України. Причому її пленарне засідання було виїзним і пройшло в Одесі за темою «Транспортне, енергетичне і транскордонне співробітництво».
– Розвиток транскордонного співробітництва є важливим фактором повноцінного стану соціально-економічного, науково-технічного розвитку Одеського регіону, – сказав, вітаючи дипломатичну українську еліту голова обласної ради Микола Скорик. – З огляду на це налагодження співробітництва з регіонами європейських країн є одним з основних пріоритетів програми сприяння європейській інтеграції в Одеській області, затвердженої рішенням Одеської обласної ради від 23 лютого 2007 року.
Зокрема, даною програмою передбачається здійснення візитів та проведення переговорів з міжрегіонального співробітництва в Італії, Польщі та інших європейських країнах. Крім того, у зв’язку з приєднанням Румунії до ЄС та враховуючи те, що Одеська область, разом із західними областями, стала головними ворітьми об’єднаної Європи до України, відкриваються нові перспективи транспортного співробітництва між нашими регіонами та румунськими повітами.
За минулі 15 років в Одеській області накопичено значний досвід міжрегіонального співробітництва та участі в міжнародних організаціях. Так, з 1992 року наш регіон є дійсним членом Асамблеї Європейських регіонів, до складу якої входять понад 300 регіонів Європи. Усі вони працюють за програмами Ради Європи та Європейського Союзу. З жовтня 1994 року Одеська область також є дійсним членом Міжнародної Європейської організації «Робоча співдружність придунайських країн». З квітня 2001 року Одеська область увійшла до складу Асоціації європейських прикордонних регіонів. В 2004 році Одеський регіон приєднався до Конференції Приморських регіонів Європи та Асамблеї Європейських міжнародних регіонів.
Дієвою формою транскордонного співробітництва є єврорегіони. Співробітництво у їх рамках надає додаткові інструменти для впровадження інфраструктурних проектів на державному кордоні: у сфері транспорту туризму та охорони довкілля, сприяє запровадженню інноваційної моделі розвитку регіонів.
У серпні 1998 року було укладено угоду про створення єврорегіону «Нижній Дунай», до якого, крім Одеської області, увійшли румунські та молдавські прикордонні повіти. Протягом найближчих років планується організувати його роботу у наступних напрямах: економіка і торгівля, транспорт, туризм, екологія, інформаційно-комунікаційна політика, гуманітарна сфера та інших.
Для досягнення цілей, поставлених на наступні кілька років, планується здійснення реформування самої організаційної структури єврорегіону «Нижній Дунай» та вдосконалення правової бази його діяльності. Ці заходи будуть здійснені з метою надання йому статусу юридичної особи та створення постійно діючого секретаріату.
Одеська область і надалі сприятиме розвитку транскордонного співробітництва, розширенню кола партнерів, – підкреслив Микола Скорик і попросив дипломатів їхнього сприяння у цьому процесі.
З потужними морегосподарським і транспортним комплексами, що включають в себе 7 портів, Українське Дунайське пароплавство, судноплавну компанію «Укрферрі», Одеську залізницю, ряд автоперевізників, гостей ознайомив заступник голови облдержадміністрації Микола Сердюк.
– Територією області проходять важливі міжнародні транспортні коридори, – сказав він. – Це Крітський № 7, Крітський № 9, Європа – Кавказ – Азія, Балтійське море – Чорне море та Чорноморське транспортне кільце. Транспортна галузь є не тільки пріоритетною для розвитку області, але й привабливою для іноземних інвесторів. На початок цього року у транспортну галузь області було інвестовано понад 180 мільйонів доларів США, що складає 25,5 відсотка від загальної суми інвестицій в Одеську область. Найбільшими країнами-інвесторами у транспортну галузь на сьогодні є: Велика Британія, Монако, Нідерланди. На ці країни припадає майже 50 відсотків транспортних інвестицій. На перше серпня поточного року загальний інвестиційний транспортний та енергетичний потенціал Одещини складає майже 10 мільярдів доларів США.
Транспортну тему продовжив у своєму виступі начальник Одеського морського торговельного порту Микола Павлюк. Зокрема, він детально зупинився на перспективах розвитку найпрогресивніших на сьогодні контейнерних вантажоперевезень.
Активно були залучені до роботи представники регіональних засобів масової інформації. Для них протягом усього пленарного засідання працював прес-клуб, де журналісти мали змогу поспілкуватися з дипломатами, задати їм запитання, навіть часом подискутувати. Так, своїми думками з приводу розвитку транскордонного співробітництва, транспортних та енергетичних проблем у прес-клубі поділилися заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський, Посол України в Республіці Молдова Сергій Пирожков, Посол України в Румунії Юрій Малько, Посол України в Туреччині Олександр Міщенко. Прийшли сюди на заключну прес-конференцію й міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк, голова Одеської облради Микола Скорик, заступник голови Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк.
Флеш-інтерв’ю в кулуарах ПОСОЛ УКРАЇНИ В МАКЕДОНІЇ ВІТАЛІЙ МОСКАЛЕНКО:
– Що стосується співробітництва безпосередньо з Одесою, з Одеським регіоном, то тут, як кажуть, поле ще не оране. Але ми вже задумалися над тим, як працювати. Першим кроком я бачу встановлення регіонального співробітництва, побратимських зв’язків. Ми можемо вибирати міста і населені пункти Одеської області, котрі можуть активно співпрацювати з відповідними населеними пунктами і містами Македонії. Я, між іншим, вже зараз маю своєрідний мандат від мера міста Радовиш і хотів би у вашому регіоні дістати розуміння і підтримку в плані встановлення з цим містом побратимських економічних і культурних зв’язків. Це може стати першим прикладом поєднання Одеського регіону з Македонією. Що цікаво, що там, в Радовиші, нещодавно було збудовано православний храм, який розписали українські художники. Так що ставлення у цьому місті до України надзвичайно сприятливе.
Враховуючи той факт, що Одеса є великим портовим містом, а транспортного зв’язку, як такого, між Україною і Македонією не налагоджено, то можна буде через Одеський порт і Салоніки доставляти продукцію в обох напрямках. Можна задіяти й українські дунайські порти з подальшим транзитом через Болгарію та Сербію.
СВОЄРІДНИЙ ПІДСУМОК ВИЇЗНОГО ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ НАРАДИ КЕРІВНИКІВ ЗАКОРДОННИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ ПІДБИВ У СВОЄМУ ЕКСКЛЮЗИВНОМУ ІНТЕРВ’Ю КОРЕСПОНДЕНТОВІ «ОДЕСЬКИХ ВІСТЕЙ» МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК.
– Шановний Арсенію Петровичу, чим пояснити, що третій день пленарного засідання такої поважної Наради проводився саме в Одесі? І у зв’язку з цим: чи одержали 80 українських послів, які відвідали Південну Пальміру щось до своїх, так би мовити, дипломатичних портфелів від цих відвідин?
– Ваш регіон є найбільш інтегрованим у світове співтовариство і найбільш глобалізованим. І тут нічому дивуватися. Саме ваш регіон має найбільшу кількість країн, з котрими межує як по морю, так і по суходолу. Це той регіон, котрий, з одного боку, є морськими воротами України, з іншого, завдяки саме цьому елементу, він є одним з найбільш економічно розвинутих регіонів держави. Я вже не кажу, що він найбільший за територією. Отож бо, якщо в Україні і є визначення європейського регіону, то, швидше за все, це саме Одеська область. Незважаючи на те, що ваш край не належить до західних регіонів, тобто тих, котрі безпосередньо межують зі значною кількістю країн Європейського Союзу. Він почав межувати з ЄС тільки після вступу туди Румунії.
Чому до вас завітали посли? У нас є багато проблематики, пов’язаної саме з Одеським регіоном. Починаючи з проекту “Одеса – Броди” ...Він дуже складний, зі складною долею. Але ми мусимо докласти максимум зусиль до того, щоб цей проект таки відбувся. Тому що я констатую: до сьогоднішнього дня «Одеса – Броди» не відбулися.
– До речі, читачів нашого видання дуже цікавить майбутнє цього проекту. Чи проглядається воно якось?
– Політична воля всередині країни щодо нього чітко задекларована. Ви знаєте, що, практично з часу введення в експлуатацію, він працює у реверсному порядку. Скажу відверто – не всі наші західні партнери довіряють і вірять у те, що ми все-таки прийняли рішення про роботу в аверсі, тобто, у запроектованому режимі і напрямі. Президент досить багато зробив для того, аби цей нафтопродуктопровід запрацював так, як його планували. Була спільна декларація двох президентів, був Краківський енергетичний самміт. І єдиний та найбільш вірогідний варіант подальшого розвитку – це добудова його до Плоцька і Гданьська. Мова йде про фактичне додаткове інвестування у розмірі 500 мільйонів доларів США. І нехай нас не лякає те, що на сьогодні немає чіткого обсягу ресурсу, який міг би бути закачаним у трубопровід.
Не є класичною функцією держави шукати цей ресурс. По-перше, його дуже складно знайти, а, по-друге, він є. У світових операторів. От і треба орієнтуватися на світових операторів, які, за умови остаточного прийняття рішення щодо його добудови і політичної декларації про те, що він буде працювати саме в чіткому, визначеному напрямі, такі світові оператори (їх багато, наприклад «Шелл») вони самостійно прийдуть і будуть фактично використовувати цей нафтопродуктопровід у власних цілях. Навіть якщо гіпотетично ми знайдемо нафту на придбання, нам треба буде ще одну проблему вирішувати: кому її продавати? Це не бізнес держави. Справа держави – забезпечити диверсифікацію шляхів поставок і енергетичну безпеку. Все інше – справа бізнесу. Тому є шанс, що цей нафтопровід запрацює. Будемо сподіватися на подальші дії, на подальшу реакцію світового співтовариства. У жовтні в Литві буде енергетичний самміт, і там доля проекту знову обговорюватиметься.
– Які перспективи врегулювання прикордонних питань з Придністров’ям? І взагалі Ваші думки щодо стосунків з сусідньою Молдовою та щодо функціонування єдиного порту цієї країни на Дунаї, в районі селища Джурджулєшть.
– Все не так просто. Я, напевне, розпочав би з того, що Україною було запропоновано молдавській стороні пакетний документ у вирішенні значної кількості проблематики, що існує між Україною та Молдовою. Є окремі питання, котрі не вирішуються уже протягом дев’яти років. Тобто, переговори були розпочаті дев’ять років тому і до сьогоднішнього дня вони не дійшли до якогось спільного знаменника. Президент України зустрічався у Стамбулі зі своїм колегою Вороніним, я зустрічався зі своїм колегою Стратаном, два місяці тому я відправив відповідну пропозицію молдавській стороні. Ми очікуємо на реакцію наших молдавських колег. Процес делімітації кордону між Україною та Молдовою завершено.
У нас немає питань щодо делімітації. Процес демаркації, тобто фізичного нанесення цього кордону має певну проблематику. В тім числі і пов’язану з Придністров’ям. Однак є робоча комісія, котра фактично займається процесом демаркації. І ми досить непогано працюємо у цьому плані. Ну ви розумієте, що таке демаркація: стовпці поставити по всій лінії протяжності кордону, інші атрибути фізичного позначення кордону. На Придністровському сегменті у нас це не вирі-і-ше-е-но!
Як основна причина – це те, що не вирішена загальна проблема Придністров’я. Тобто, до сьогоднішнього дня те, що було зроблено, ми завершили у форматі 5+2, де йшлося про вирішення Придністровської проблеми. Зараз переговори призупинено. Ми намагалися і намагаємося максимум зробити щодо відновлення переговорного процесу. І коли запитують про негативні речі для України у придністровській проблемі то це, в тім числі, і відсутність демаркації кордону на придністровському сегменті. Наша державна прикордонна служба там зробила, як на мене, дуже правильно, провівши так звану фізичну демаркацію, я би її так назвав. Я облітав державний кордон два місяці тому, там нанесені позначки, але не в рамках міжнародного права. Тобто, Україна свою частину демаркаційних робіт повністю підготувала. Як тільки вирішиться Придністровська проблема загалом, то я думаю, ми завершимо і демаркацію придністровського сегмента.
По Джурджулєшть. У нас є певні занепокоєння. І це повинно бути предметом переговорів з нашими молдавськими колегами. Поки що Україна не готова дати однозначну відповідь на функціонування цього порту. Є декілька проблем, котрі треба вирішити. Я не можу зараз у них заглиблюватися в силу того, що це дипломатичні стосунки, але, я думаю, що ми знайдемо порозуміння. Проте, слід проводити консультації.
– Арсенію Петровичу, якими Вам бачаться перспективи більш тісного міждержавного співробітництва між Україною та Румунією з урахуванням того, що остання є членом ЄС, а ще з огляду на певні проблеми, пов’язані з українським Придунав’ям (маються на увазі глибоководний судновий хід «Дунай – Чорне море» та острів Зміїний)?
– У нас з Румунією, як на мене, дуже хороші стосунки. Я їх оцінюю позитивно. Незважаючи на те, що є певні невирішені проблеми (починаючи з острова Зміїний і закінчуючи гирлом Бистрим), це не впливає на загальний стан наших міждержавних стосунків. У 2006 році була створена міждержавна комісія, що, власне кажучи, має на меті вирішення проблем і поглиблення співробітництва України з Румунією. По-перше, слід зазначити, що Румунія на сьогодні є членом Європейського Союзу. І будь-яка побудова наших двосторонніх стосунків (якщо до її членства в ЄС це були класичні двосторонні стосунки), то тепер на ці стосунки треба дивитися саме через призму європейської спільності. Тобто – це шлях до Бухаресту через Брюссель. Але наш двосторонній рівень є дуже позитивним.
А що стосується гирла Бистре, то це виключно економічний проект. Немає доведених фактів того, що Україна порушила екологічне законодавство. Є доведений факт того, що Україна не змогла донести власну позицію два роки тому. Зараз ми виправили це. Нас почуло міжнародне співтовариство. Те, що це економічний проект, свідчить навіть поведінка Румунії. Ми за останні 4 місяці функціонування каналу у цьому році (тому що він запускається вдруге) пропустили ним близько 500 суден. Уже 25% потоку, що йшов через Сулину, сьогодні пішов через Україну. Офіційно до кінця року ми фактично поділимо потоки 50х50. Якщо український канал буде економічно вигіднішим, то це означає, що ми заберемо левову частку вантажопотоків. Але зараз румуни вдвічі знизили вартість тарифу на проходження суден. Тому є нормальний економічний процес, є економічна конкуренція. І тут не відбувається нічого незвичайного.
Те, що стосується Зміїного. Справа перебуває у Міжнародному суді ООН. Я переконаний у правильності нашої позиції. І повірте мені, що рішення буде десь протягом року-півтора. І, багато в чому, я сподіваюсь, що українська позиція буде сприйнята міжнародним судом. Тому двосторонні українсько-румунські стосунки – нормальні, ненатягнуті, робочі і не бачу жодних проблем.
Цитата. Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк на заключній прес-конференції:
– Оце, сидячи в залі і уважно спостерігаючи за тим, що відбувається, мушу констатувати: ще пару років і ви обскакаєте Київ. Така неймовірна кількість журналістів і камер, які не запитують про те «Любите Ви Януковича, чи Ви його не любите?», іще щось на кшталт цього... А запитують: «Где деньги?» (Сміх у залі). І це дуже вірно, дуже вірно! (сміється сам).
