Слова, що винесені у заголовок даної статті, промовила Людмила Будяк – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, головний лікар міської дитячої лікарні № 1 (краще відомої одеситам як Дитячий медичний центр імені академіка Рєзніка). Заступником Людмили Сергіївни (щодо роботи у постійній комісії) є такий відомий вчений, як Олександр Асмолов – проректор Одеського державного медуніверситету, завкафедри фтізіопульмонології. Втім, депутатська діяльність забирає у Олександра Костянтиновича також немалу частину його робочого часу.
Якщо вже випала можливість поспілкуватися з фахівцями подібного рівня, то розмова цілком зрозуміло торкнулася цілої низки проблем, з якими стикається охорона здоров’я нашого регіону. Короткий виклад цієї розмови ми і пропонуємо вашій увазі.
– Як відомо, в області існує регіональна комплексна програма “Здоров’я”, розрахована на 2002 – 2011 роки. Як вона виконується?
Л.С. Будяк: – Медицина – це галузь, яка сьогодні розвивається стрімкими темпами: з’являються нові ліки, нове обладнання… Зрозуміло, що рівень вимог до медицини у 2002 і 2007 роках, це, як кажуть в Одесі, “дві великі різниці”. Тому цілком очевидно, що до програми вносилися відповідні корективи. І тепер наша постійна комісія запросила дані, щоб вивчити “паспорт” програми до 2011 року з урахуванням всіх змін.
На жаль, все ще залишаються проблеми з фінансуванням. Ми знаємо, що потрібно внести до програми з урахуванням сучасних вимог до медичної допомоги, але перебуваємо у “бюджетних рамках”. Це стосується і обласних лікувальних закладів, і медичних об’єктів у районах області. Скажімо, ті п’ять медичних програм, які увійшли до обласного бюджету, повинні були фінансуватися також з інших джерел (усією територіальною громадою, включаючи місцеві бюджети). Так ось, за цими напрямами у поточному році обласні лікувальні заклади недоотримали 60 млн гривень! Тому я не дивуюся ситуації, коли пацієнт змушений сам платити за ліки тощо. Сказати, що медицина у нас сьогодні безкоштовна, я просто не можу, але наше завдання, зробити її хоча б доступною. Тепер формується обласний бюджет на наступний рік. Ми будемо брати активну участь у цьому процесі і намагатимемося забезпечити максимальний обсяг медичних послуг для населення.
– 17 серпня відбулася 12-та сесія обласної ради. На ній обговорювалася і така актуальна проблема, як боротьба з туберкульозом. Не могли б Ви докладніше зупинитися на цьому питанні?
О.К. Асмолов: – Сьогодні туберкульоз є проблемою не тільки нашої держави, але й усього людства. Кожного року у світі реєструються 9 млн нових випадків цього захворювання, а помирає від нього 3 млн чоловік щорічно. Якщо брати за 100%-й рівень захворюваності 100 випадків на 100 тисяч населення, то в Іспанії він складає 3,8%, на Кіпрі – 4,1%, у країнах Західної Європи – 12%. В Україні ця цифра складає 83,4%. Це трохи нижче середньостатистичного рівня по СНД. Але тривожить той факт, що у наших найближчих сусідів – Молдови та Румунії – захворюваність вже перейшла критичну межу і сягнула 130 – 135 випадків на 100 тисяч населення. Це потужний епідеміологічний тиск.
Що стосується самої Одеської області, то тут ситуація досить неоднозначна. Наприклад, у Біляївському і Комінтернівському районах захворюваність у півтора рази вища, ніж в решті районах. А є райони, де немає районних фтизіатрів, тому що низька зарплата і відсутність житла не стимулюють молодих фахівців.
Я задоволений, що Національна програма протидії туберкульозу у нашій країні вперше стала Законом (де прискіпливо розглядається безліч моментів – аж до виділення житла молодим фахівцям-медикам). Тепер важливо вжити відповідних заходив на обласному рівні.
– Одним з таких заходів повинно стати нове “інфекційне містечко” за межами Одеси?
О.К. Асмолов: – Справді, розробляється альтернативний проект створення нової клініки фтизіатричного профілю, яка буде винесена за межі Одеси. Я маю на увазі вул. Белінського, 11(де розташований Одеський протитуберкульозний диспансер) і вул. Ядова, 4 (протитуберкульозна лікарня). Оскільки дані заклади розміщені практично у центрі міста, то їхніх пацієнтів ви часто можете зустріти на Французькому або Приморському бульварах, в Аркадії… Так, вони вільні люди. Але ж передача інфекції здійснюється повітряно-крапельним шляхом, а при кашлі відбувається викид близько 2 млн мікробактерій туберкульозу… Так що ймовірність зараження збільшується у декілька разів. Ми сподіваємося, що новий інвестиційний проект (сучасні будівля і обладнання) дозволить здійснити принциповий прорив у лікуванні хвороби. На території нового комплексу буде розміщуватися і кафедра університету, тобто підготовка молодих фахівців буде здійснюватися безпосередньо біля ліжка хворого. Хоча створення такого об’єкта – дуже складний процес, і він триватиме не менше п’яти років.
Л.С. Будяк: – Хочу додати до сказаного Олександром Костянтиновичем ще декілька слів. В принципі, новий комплекс буде розташований не так далеко від міста – буквально за 15 хвилин їзди від Слобідки. Але ми повинні розуміти, що та скупченість, ті санітарні умови, в яких перебувають наші протитуберкульозні заклади, просто не відповідають жодним нормам. Я дуже сподіваюся на новий проект, адже вже багато років охорона здоров’я в області не знала будівництва подібних об’єктів. А загалом розміщення інфекційних лікарень за межами міста – це нормальна світова практика.
– Добре, перейдемо до інших тем. Як Ви оцінюєте роботу дитячих оздоровчих таборів цього літа?
Л.С. Будяк: – Повинна сказати, що на попередньому етапі, при відкритті таких таборів у нашої санепідемслужби було досить багато зауважень. Однак у ході роботи ці недоліки були усунуті, і СЕС “дала добро” на відкриття практично всіх таборів. За великим рахунком, незважаючи на складне літо, ми не відзначали якихось серйозних захворювань (крім невеликого спалаху кишкових інфекцій у Сергіївці, який був локалізований). Отож, дай Боже, так і далі…
– Не так давно ваша постійна комісія провела виїзне засідання на базі обласної клінічної психіатричної лікарні. Були якісь скарги?
О.К. Асмолов: – Справді, були деякі звертання мешканців Одеси, що стосувалися і стану даного об’єкта, і поведінки його керівництва. Взагалі, психіатрія – надзвичайно тонка медична дисципліна, яка вимагає не тільки професійних знань, але й великого такту щодо догляду за цими хворими. Обласна клінічна психіатрична лікарня була побудована понад 100 років тому. Багато років підряд її матеріально-технічній базі не приділялося належної уваги. Як наслідок – протікають дахи, пацієнти перебувають у дуже незадовільних умовах, потрібно нове обладнання… Ми мали досить неприємну розмову з головним лікарем і сподіваємося, що за допомогою обласного управління охорони здоров’я лікарня буде підготовлена до осінньо-зимового періоду у повному обсязі. Гадаю, через деякий час ми знову відвідаємо її і подивимося на результати попереднього візиту.
Л.С. Будяк: – Хотілося б додати, що до нашого візиту у лікарні готувалися. Але ж ми розуміємо, що якщо на медикаменти для одного хворого виділяється гривня в день, а на харчування – чотири гривні, то, напевно, нам потрібно там регулярно засідати, щоб забезпечити пацієнтам пристойні обіди. І тут ми знову повертаємося до проблеми фінансування, про яку я вже говорила. У будь-якому випадку ми будемо тримати руку на пульсі цього лікувального закладу. А основні зауваження, які висловлювалися раніше МНС і санітарно-епідеміологічною службою, вже ліквідовані.
– Очевидно, що у будь-якій галузі багато залежить не тільки від об’єктивних чинників, але й від особистості керівника. Як відбувається підбір кадрів у комунальних медзакладах?
О.К. Асмолов: – Останнім часом ми ставимося до цього питання досить суворо. Всі головні лікарі обласного підпорядкування проходять через нашу комісію. Причому ми знайомимося з ними не тільки “за паперами”, але й запрошуємо для співбесіди. Дізнаємося про людей, їхні професійні та людські характеристики.
Зовсім нещодавно, наприклад, затвердили шістьох головних лікарів, в основному на трирічний термін. Одна кандидатура викликала сумнів, тому вирішили клопотати про підписання контракту терміном на один рік.
При цьому повинен сказати: хоча медична спільнота в Одесі і досить велика, але всі один одного знають. Як професіонали ставимося до колег з повагою. Але якщо людина помилилася – наше завдання їй допомогти. Це всім піде на користь.
