УКРАЇНСЬКІ ЛЯЛЬКИ
Виставка під такою назвою на честь Дня незалежності України відкрилася у музеї «Степова Україна». В експозиції показані ляльки з приватних колекцій киян Наталі Яресько та Ігоря Фіглюса, а також Юрія Мельничука. Одеса стала другим містом після Києва, де розгорнули цю виставку.
Для багатьох її відвідувачів стане справжнім відкриттям той факт, що, виявляється, ляльки починалися з так званих мотанок, виготовлених з тканини. Вони були своєрідними оберегами дому. І, не випадково, коли хворіла дитина, мати навіть просила хворобу перейти в ляльку. Після одужання маляти її викидали.
Чимало цікавого можна довідатися і про історію українського костюма. Так, наприклад, основним кольором спідниць українських жінок був не синій, як прийнято вважати, а червоний. Синій же вважався кольором сирітства.
Юрій Мельничук, відкриваючи виставку, звернув увагу присутніх на те, що якими ляльками гратимуться діти у дитинстві, такі цінності вони сповідуватимуть і у дорослому житті. Він пожартував з приводу ляльки Барбі з її вічною штучною посмішкою. Лялька, як і дитина, повинна мати свій характер, настрій, своє обличчя. Робота виставки триватиме до 23 вересня.
Анатолій ВАКУЛЕНКО
ПІСЛЯ ТАКОЇ ДОВГОЇ ВІДСУТНОСТІ
* Сталося! На гранітний трон знову повернулася імператриця Катерина ІІ, фундаторка Одеси.
* Висота бронзового монументу – 12 метрів, сама фігура імператриці «уклалася» в триметрову висоту, а важить статуя понад 2 тонни. Обійшлося все це у 800 тисяч гривень.
* Перший пам'ятник Катерині ІІ було встановлено до дня 100-річчя Одеси. На постаменті того монументу вона була не самотня, а разом зі своїми вірними соратниками – Платоном Зубовим, Францем Деволаном, Йосипом де Рібасом, Григорієм Потьомкіним. Саме ці особистості наповнили вітрила з ім'ям Одеса свіжим попутним вітром, споруджували Південну Пальміру, любили її.
* Перший пам'ятник простояв до 1920 року, а потім його знесли більшовики, звільняючи у такий спосіб місце для Карла Маркса. Потім на це ж «місце» хотіли поставити пам'ятник Гітлеру за років окупації Одеси. Далі на цьому ж п'єдесталі встигла побувати «голова» Адама Міцкевича – на час зйомок фільму про польських революціонерів.
* Бронзовий пам'ятник – група повсталих на броненосці «Потьомкін» матросів – було встановлено тут на день 60-річчя повстання. Із 27 червня 1965 року він простояв до 25 червня цього року, після чого був демонтований для перенесення на Митну площу.
* Що ж зробили із першим пам'ятником Катерині ІІ після його знесення? Він був вроздріб – збережений фрагмент скульптури та фігури засновників Одеси – перевезений до Археологічного музею, а через багато років – до Історико-краєзнавчого музею. У його внутрішньому дворику вони виставлені й зараз.
* Завтра, 2 вересня, у День заснування Одеси, бронзова Катерина ІІ знову буде у центрі міста, справляючи його 213-ту річницю.
Наш кор.
«ОДЕСА. ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ»
Пересувна виставка під такою назвою, організована для центру Баухаус у місті Тель-Авіві з метою зміцнення міжкультурних зв'язків поміж Україною та Ізраїлем, дружніх відносин поміж Одесою та Тель-Авівом, відкрилася вчора в Одеському історико-краєзнавчому музеї.
Як сказав на урочистій церемонії відкриття виставки начальник управління культури та мистецтв Одеської міської ради Роман Бродавко, експозиція нагадує, якою поліетнічною, багатонаціональною була Одеса на початку ХХ століття. І саме це різноманіття і породило феномен нашого міста, яке дивує і вражає людей у багатьох країнах світу до цього часу.
На виставці репрезентовані 50 постерів, згрупованих за темами: будинки, пам’ятники, площі, наука, письменники, порт та узбережжя, храми Одеси. Погляд на історію, напевно, допоможе краще зрозуміти сьогоднішні реалії нашого міста.
Наш кор.
ОДА ЖИТТЮ ВІД ТЕАТРУ «РОЕС»
Одеська філія Грецького фонду культури, за сприяння управління культури та туризму облдержадміністрації й Одеського міськвиконкому, приурочила до Дня міста презентацію нової оригінальної постановки театру танцю «РОЕС» «У місяці Атирі» (місяць Атир, відповідно до давньоєгипетського календаря, є місяцем любові й смерті).
Цей творчий колектив справедливо вважається одним із найцікавіших і найперспективніших у Греції. Заснував його в 1989 році хореограф Софія Спірату.
Постановка «У місяці Атирі» має структуру античної трагедії. Вона складається з «хорових» плачів, траурних ходів, декламацій античних надгробних написів і різноманітних танцювальних композицій. Всі елементи поєднані в дійство, що виконується 9 танцюристами і 7 акторами.
Анатолій ВАКУЛЕНКО
