НЕ МОЖНА НЕ ПОГОДЖУВАТИСЯ
На черговій сесії районної ради головним було питання про підготовку житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період.
...Про хід ремонтних робіт закладів охорони здоров’я, освіти, культури, доріг, мережі водопостачання району поінформував присутніх депутат В.С. Скоцик. Він відзначив, що більшість органів місцевого самоврядування на своїх сесіях розглянули питання, пов’язані з готовністю до осінньо-зимового періоду. На жаль, виконком Великомихайлівської селищної ради, куди входить найширша мережа соціальної структури району, на день проведення пленарного засідання сесії райради розв’язанням цього життєво важливого питання, по суті, ще не займався.
Серед медичних закладів повністю готові до зими Великомихайлівська центральна, Цебриківська селищна лікарні, Великокомарівська, Гребенницька, Новоборисівська амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Успішно підготувалися до холодів фельдшерсько-акушерські пункти в селах Новоселівці, Слав’яносербці, Кіровському.
Про готовність до осінньо-зимового періоду шкіл, навчальних комбінатів, дитячих садків доповіла депутат райради, начальник відділу освіти райдержадміністрації Т.С. Толмачевська. Тетяна Семенова відзначила, що старанно попрацювали педагоги, технічні працівники на чолі з директорами Цебриківської та Стоянівської загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів Л.В. Пендиляк та В.Г. Ізбашем. Своєчасно і якісно підготувалися до нового навчального року колективи навчально-виробничих комбінатів Великомихайлівського (керівник Т.А. Угріна), Слов’яносербського (В.А. Будковська), Великоплосківського (Т.В. Воронцова).
З 26 шкіл району лише одна не була готова прийняти дітей 1 вересня – Новосавицька. З болем говорила Тетяна Семенівна Толмачевська:
– Мені дуже соромно за керівника і колектив цієї школи. Дах тече, кабінети як слід не оформлено, добротна огорожа похилилася. Що стосується останнього, то сільський голова В.М. Скавронік обіцяв надати допомогу, але на час перевірки ніяких зрушень не сталося. Щодо даху, райрада виділила 10 тисяч гривень але, на жаль, немає кому там ремонтом займатися. Відділ освіти зробить відповідні висновки.
Залишалося нерозв’язаним питання водопостачання Великомихайлівської, Чапаєвської, Новоолександрівської шкіл, де відсутня проточна вода. Гроші з цією метою було виділено. Зупинка – за органами місцевого самоврядування, які обіцяли до 1 вересня все впорядкувати.
Викликає тривогу той факт, що вода, яка подається, тільки у Великозименівській та Цибулівській школах придатна для вживання. У інших необхідно її хлорувати. Районна санітарно-епідемічна станція винесла постанову на закриття харчоблоків.
Хвилює начальника відділу освіти ситуація з підвезенням дітей, вчителів з окремих населених пунктів до шкіл. Це стосується педагогів і учнів Новоборисівської та Кіровської. У першій автобус вийшов з ладу і ремонту не підлягає, у другій – директор місцевого господарства ТОВ “Колос” Ю.В. Яловчук дав згоду на ремонт старого автобуса і передачу його в оренду відділу освіти.
Неприємно було бачити під час відвідання деяких шкіл парти, за якими довелося сидіти ще учням 60-70-х років минулого століття. За підрахунками відділу освіти для заміни застарілих меблів потрібно 2450 тисяч гривень. Зрозуміло, це не під силу районному бюджету. А що тоді говорити про технічні засоби навчання. Наприклад, вартість обладнання сучасного кабінету фізики становить 250 тисяч гривень. Таке “задоволення” з 993 загальноосвітніх шкіл області мають лише 6.
Глобальною проблемою в районі вважається дошкільне виховання. Про це до початку сесії розповів мені голова районної ради Михайло Сергійович Вишняков. З 24 дитячих садків, які функціонували 12-15 років тому, зараз працює всього 4. Він поділився планами поступового відновлення роботи дошкільних навчальних закладів.
На сесії прозвучала гостра критика на адресу комунального підприємства “Злагода”, яким нещодавно став керувати Микола Євгенович Чижовський. Зокрема, депутат В.С. Скоцик підкреслив, що директор, його заступник і головний інженер з ранку і до закінчення робочого дня займаються лише роз’їздами, а конкретна робота не виконується. Райрада вже погасила 20 тисяч гривень заборгованості за використану електроенергію, а борги знову ростуть
– Замість поліпшення водопостачання, санітарного стану селища Велика Михайлівка та розв’язання насущних проблем, директор КП “Злагода” кожного місяця у своїх офіційних листах просить у райради грошей на погашення різних боргів. А гроші потрібно не просити, а заробляти, – сказав промовець. І з ним не можна не погодитися.
Володимир ТРИБУНСЬКИЙ, власкор «Одеських вістей», смт Велика Михайлівка
СЕСІЯ САВРАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ: П'ЯТЬ ПАЛКИХ ГОДИН У СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ
Шістнадцята сесія Савранської районної ради була, за словами самих депутатів, дуже жвавою і тривала п'ять годин. Сімнадцять питань, винесених на обговорення, не залишили байдужими ні депутатів, ні запрошених на сесію сільських голів, ні директорів шкіл району.
Розпочалося засідання з повідомлення голови територіальної виборчої комісії Сергія Петровича Чернеги про зняття повноважень депутата з голови райдержадміністрації Миколи Базея, відповідно до рішення виконавчого органу партії, членом якої він був. Депутатам було запропоновано взяти до відома рішення партійного органу, однак серед присутніх зав'язалася дискусія з приводу його правомірності. Слова просили депутати, які вважають, що було порушення процедури позбавлення повноважень депутата Базея, в результаті чого згадане рішення не можна вважати законним. Їхню думку спростовували депутати, які наполягали на винятковій законності дій партії.
Голова Савранської районної ради Микола Васильович Бадюл нагадав присутнім, що цю інформацію зачитано на сесії винятково для того, щоб довести її до відома депутатського корпусу, а самі депутати не беруть у розв’язанні даного питання участі.
Пристрасті в сесійній залі розпалювалися і, щоб все-таки перейти до другого питання порядку денного і зняти виниклу напругу, на голосування було поставлено питання про взяття до відома озвученої інформації.
Але таке формулювання збентежило не лише тих, хто веде протокол, але і самого голову. Зрештою дійшли висновку про необхідність звернення до суду, який зможе поставити крапку в суперечках сторін, а судове рішення вже в остаточному варіанті рекомендувалося озвучити на наступній сесії.
Старт роботі сесії було зроблено, і подальші питання обговорювалися предметно.
Начальник фінансового управління Савранської районної державної адміністрації Ганна Іванівна Курочка познайомила присутніх з ходом виконання районного бюджету за перше півріччя 2007 року. Так, з державного бюджету районові було виділено 11 млн 580 тис. грн, у тому числі дотації, що склали 8 млн 140 тис. грн, і субвенція щодо соціального захисту у розмірі 3 млн 423 тис. грн. Доповідачка також повідомила, що за минулий період район одержав податків на загальну суму 12 млн 707 тис. грн, що становить 44,2% від річного обсягу.
Начальник фінансового управління також озвучила проект рішення, у якому рекомендується Савранській районній державній адміністрації забезпечити рівномірне і пропорційне фінансування витрат на захисні статті районного бюджету, а також вжити заходів щодо наповнення бюджету і зниження недоїмки.
Великий резонанс викликала доповідь голови постійної депутатської комісії з питань аграрної політики, земельних відносин і адміністративно-територіального устрою Савранської районної державної адміністрації Володимира Бондарчука про катастрофічне становище сільськогосподарського комплексу, який потерпів в результаті небувалої посухи. За словами промовця, керівництво країни, цілком зайняте підготовкою до виборів, поводиться так, начебто посухи зовсім і не було. Володимир Бондарчук, як директор ЗАТ АПК «Саврань», повідомив, що лише у його господарстві збитки з ярових культур склали близько 3 млн грн. При цьому банки, що видавали кредити, ідуть на зустріч сільгоспвиробникам винятково на власний розсуд. В підсумку, замість очікуваної пролонгації кредитів, з відстрочкою їхньої виплати на рік, фермери одержують розстрочку повернення кредитів, яка також обкладається банківськими відсотками.
Промовець нагадав присутнім, що Савранський район є сільськогосподарським, і основне джерело наповнення бюджету – це сільгоспвиробництво, яке за нинішніх катастрофічних умов перебуває на межі банкрутства. У зв'язку з цим постійна комісія розробила проект рішення, у якому рекомендується районній державній адміністрації здійснити моніторинг стану сільського господарства у Савранському районі, за результатами якого розробити і подати на чергову сесію районної ради відповідні пропозиції. Крім того, при перевиконанні плану бюджету за 9 місяців, передбачити гроші для компенсації збитків від посухи сільгоспвиробникам.
У свою чергу, голова бюджетної комісії дуже розкритикував проект рішення, мотивуючи це тим, що держава не може компенсувати збитки бізнесменам, у зв'язку з будь-якими несприятливими умовами їхньої діяльності. На його думку, дотації з державного бюджету не повинні надаватися приватним особам.
Відповідаючи на репліку, директор ЗАТ АПК «Саврань» навів як приклад Європейський союз, у якому дотації держави сільгоспвиробникам становлять майже 600 євро на гектар. У тому разі, якщо українські фермери сьогодні не одержать допомоги від держави, то багато з них стануть банкрутами.
Ретельно вивчивши ситуацію, депутати ухвалили рішення підтримати проект рішення про компенсацію збитків, зазнаних сільгоспвиробниками в результаті посухи 2007 року.
Закриваючи шістнадцяту сесію Савранської районної ради, Микола Бадюл подякував депутатам за плідну роботу.
Максим МАКСИМОВ, «Одеські вісті»
ПРИПЛИВИ І ВІДПЛИВИ
Як тільки почали розформовувати військовий гарнізон у селищі Лиманському, відразу прокотилися чутки, що на місці військовиків будуть господарювати цивільні. Почнуть будувати транспортний аеропорт. Чутки були не випадковими. Побували тут і західноєвропейські, і африканські інвестори.
Які ж причини зацікавленості саме Лиманським аеродромом, адже по Україні таких декілька. Наприклад, Канатове під Кіровоградом, Буялик у нашій області тощо. Але вся справа в тім, що цей колишній військовий комплекс найбільш привабливий, як стверджують фахівці, надійною злітно-посадковою смугою. Її висока якість і параметри дозволяють приймати такі аерогіганти, як АН-124 «Руслан», ІЛ-76 та інші. Інвестори чудово розуміють, що освоєння цього аеропорту перспективне в одержанні доходів.
Реанімація гіганта, звичайно ж, не під силу місцевій владі, хоча все господарство перейшло у власність району. І ось уже півтора роки, як на конкурсній основі військовий аеродром узяло під своє крило, на правах оренди ТОВ «Завод залізобетонних виробів» міста Одеси.
Зараз тут провадиться ремонт будинків. Красивий адміністративний корпус, у якому все зроблено за євростандартами, обладнаний необхідною оргтехнікою й меблями. Територія і термінал готові розмістити міжнародний пункт пропуску, де будуть здійснюватися перевірка й оформлення вантажопотоків митними, прикордонними та іншими службами. Для багатьох лиманців з'явилися робочі місця. У перспективі буде розвиватися інфраструктура селища і прилеглої до нього території.
Саме про це і йшла розмова на черговій сесії Роздільнянської райради. Заступник голови райради Лариса Євгенівна Анзіна докладно ознайомила депутатів і всіх присутніх про механізми передачі цього об'єкта орендарям. І підкреслила, що це буде сприяти економічному зростанню за рахунок поповнення бюджету, не тільки селищу Лиманському, але і всьому району. Її пропозицію депутати підтримали одностайно.
Директор аеропортівського підприємства «Лиманське-1» Олександр Леонідович Желязков повідомив депутатам про те, що в спорудження об'єкта вже вкладено понад сім мільйонів гривень. Щомісячний фонд зарплати зараз складає 103 тисячі гривень. І якщо спочатку, тобто в березні 2006 року, було 22 працівники, то зараз – 164. Цього року зроблена відчутна допомога в ремонті двох Лиманських загальноосвітніх шкіл, житлового будинку в місті Роздільній. У бюджет району перераховано за півтора року 124 тисячі гривень за оренду землі.
Депутат райради Василь Георгійович Петров висловив своє обурення тим, що процедура передачі цього об'єкта гальмувалася:
– Треба було давно це зробити. І скарбниця району поповнилася б, і аеродром раніше почав би функціонувати.
Роз'яснення з цього приводу дав голова райради Ігор Борисович Сікачин:
– Це питання вирішувалося з початку обрання нового складу районної ради, але багато заморочок було щодо актів передачі. Виявилося чимало неточностей стосовно площі аеродрому і складу майна, що і було свого роду гальмом.
Ще одним, не менш важливим питанням, що обговорювалося в ході пленарного засідання дванадцятої сесії райради п'ятого скликання, був звіт голови робочої групи В.Г. Петрова про стан водопостачання. Він відзначив:
– Актуальність вирішення питання з водопостачанням Роздільної зросла після зустрічі голови облради М.Л. Скорика з жителями міста. З цього приводу на початку липня на рівні обласної ради була проведена нарада за участю представників відповідних структур. Була проаналізована ситуація, що склалася в Роздільній. Після того, як було обстежено 31 свердловину, прийшли до висновку, що можна цілком забезпечити місто водою, якщо привести їх у належний стан.
Але В.Г. Петров заявив від імені робочої групи про те, що сьогодні проблема з водопостачанням у місті свідчить про некомпетентність і бездіяльність міської влади. Справді, проблеми були з водою в Роздільній і раніше, але не до такої міри катастрофічні, як цього спекотного літа. Коли міський голова Борис Володимирович Киндюк спробував довести, що місцева влада багато зробила, незадоволення її роботою висловили багато депутатів і голова районної ради Ігор Борисович Сікачин.
На сесії з діловими пропозиціями виступив депутат Василь Григорович Качуренко. Як і на всіх попередніх сесіях, вносили ділові пропозиції Фелікс Володимирович Сігал та інші депутати райради.
Сесія райради показала, що якщо у вирішенні долі колишнього військового аеродрому є, образно кажучи, позитивні припливи, то в справі забезпечення жителів Роздільної якісною водою поки що переважають відпливи, що спричинюють негативні наслідки.
Т. Владіміров, м. Роздільна
