ГОЛОВІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ О.О. МОРОЗУ
Інститут має повернутися додому, до Одеси
Шановний Олександре Олександровичу! Звернутися до Вас примусив біль, який я відчуваю з приводу необґрунтованої ліквідації Одеського інституту Сухопутних військ в Україні і переведення його на базу Львівського політехнічного інституту.
Одеський інститут Сухопутних військ був заснований на основі трьох вищих військових училищ у 1992 році (Постанова Кабінету Міністрів України за № 490 1992 року). Проте історія та військово-патріотичне значення цього вузу сягає ще ХІХ століття, він має давні традиції виховання військових кадрів, величезний науковий потенціал та навчальну базу.
Тому на час заснування інституту вже сформувався весь комплекс для якісної підготовки і навчання офіцерів сухопутних військ.
Але з 2005 року згідно з Постановою № 381 від 26.05.05 р. уряду Юлії Тимошенко усі рішення щодо визначення ВНЗ були змінені й скасовані: зазначено про повну ліквідацію інституту та замість нього створення такого закладу у Львові на базі Національного університету “Львівська політехніка”. Документ підготовлений колишнім командувачем Сухопутних військ М. Петруком (член фракції БЮТ, донедавна – депутат Верховної Ради України). Одним із аргументів таких злочинних кроків наводилося те, що Львів більш патріотичний, ніж Одеса (у доповідній генерал-полковника М. Петрука). Така заява, м’яко кажучи, спрямована на розрив між західними й південними регіонами України, посилює соціальну напруженість. Я сумніваюся, що державі не потрібен найдавніший військовий вуз України, що на сьогодні вже підготував понад 6000 офіцерів. Невже всі вони не є патріотами своєї Вітчизни?!
Такі дії з боку колишнього уряду грубо порушують норми Конституції України, порушують права студентів, викладачів і науковців Інституту, загалом жителів Одеського краю, порушуються норми Закону України “Про вищу освіту”.
Разом з тим, така реорганізація та ліквідація ВНЗ призводить до колосальних фінансових затрат, зазначу ще раз, абсолютно необґрунтованих.
Згідно зі Звітом робочої групи від Громадської Ради при Міністерстві оборони України щодо рівня підготовки курсантів, переведених до новоствореного Інституту Сухопутних військ при “Львівській політехніці” (2007 р.), недоліки і невідповідність умов призводять до зниження професіоналізму та бойового духу офіцерського складу. Адже відновлення матеріально-технічної бази, досягнення належного навчального рівня, згідно з висновками експертів займе мінімум 10 років, що тягне за собою не лише додаткові фінансові затрати (десятки мільйонів гривень), а й загрожує взагалі національній безпеці країни!
Я досконало знаю історію цього славетного навчального закладу. Упродовж останніх років він неодноразово визнавався найкращим вищим військовим навчальним закладом. Отже, Інститут спроможний готувати кадри для Сухопутних військ на належному рівні! Рада ветеранів інституту, професорсько-викладацький склад, православна громадськість звернулися до мене як президента Міжнародного благодійного фонду ім. О. Стурдзи та виконавчого директора Міжнародної громадської організації “Одеське земляцтво” за допомогою – здійснити усі можливі заходи для призупинення зазначених антинародних рішень колишнього уряду.
Упродовж двох років мені довелося зустрічатися з усіма віце-прем’єрами, з представниками практично усіх партій з приводу злочинного переводу курсантів Одеського інституту Сухопутних військ, пройти всі комітети Верховної Ради. Це питання чотири рази розглядалося на засіданнях Комітетів під головуванням Георгія Крючкова, Бориса Андресюка, Анатолія Кінаха. Практично всі підтримали пропозицію про призупинення дії сумнозвісної постанови про ліквідацію Одеського інституту Сухопутних військ. Було прийнято нову постанову – призупинити згадувану постанову № 381.
Справа набула нових обертів, і вже нова комісія (під головуванням Дмитра Табачника) ініціювала обговорення цього питання з громадськими організаціями міста, області, державними адміністраціями, що й було зроблено.
Направлено 9 запитів до Верховної Ради щодо відновлення функціонування Інституту Сухопутних військ в Одесі, і кожен був підтверджений висновком про недопустиме переведення інституту до іншого міста (проти були лише міністр оборони України Анатолій Гриценко і Головнокомандувач України Віктор Ющенко).
Після широкого обговорення понад 150 представників громадських організацій взяли участь (разом зі співробітниками й ветеранами Інституту Сухопутних військ) у слуханнях з приводу вирішення проблеми вузу, на яких була підтримана моя пропозиція про повернення Інституту до Одеси.
Крім того, Громадська рада при Міністерстві оборони України під головуванням Бориса Андресюка після ретельного дослідження стану справ дійшла висновку про припинення ліквідації і повернення вузу в Одесу.
Проте питання відновлення славетного вузу і нині не вирішено. Зараз у розпалі вибори до Верховної Ради України. У промовах виступаючих кандидатів – лише розмови й обіцянки, як зробити наше життя ліпшим. Вважаю, що було б правильно, якби слова не розходилися з ділом. Тому звертаюся до Вас, шановний Олександре Олександровичу, з проханням від імені професорсько-викладацького колективу Інституту, від ветеранських організацій, від численних громадських організацій – остаточно вирішити питання про відновлення роботи Інституту Сухопутних військ в Одесі.
Звертаюся до Вас ще й тому, що впродовж усього часу, спрямованого на захист інтересів Одеського інституту Сухопутних військ, я неодноразово зустрічався з Вами, і відчував щиру підтримку у хорошій справі на благо України – відновлення найстарішого військового вузу держави.
Враховуючи, що саме зараз проходить обговорення в Кабінеті Міністрів та інших органах влади подальшої долі Інституту і його історичних будівель, прошу Вас прийняття остаточне рішення про повернення ВНЗ на його законну історичну батьківщину.
Це буде реальне і справедливе підтвердження того, що народ, за Конституцією, управляє країною, а його воля почута керівниками держави.
З повагою, Володимир РОМАНЮК,
Президент Міжнародного благодійного фонду імені Олександра Скарлатовича Стурдзи, виконавчий директор Міжнародної громадської організації «Одеське земляцтво»
