Це було однієї з останніх спекотних ночей на спаді літа. Мешканці будинку № 63, що на Катерининській, в Одесі, прокинулися від гуркоту вибуху. Специфіка акустики двору-колодязя така, що звук, багато разів відлунивши від стін, прозвучав у нічній тиші особливо різко. Багато мешканців взагалі не спали – нестерпно жаркою була ця ніч, тому відразу ж кинулися до телефонів і почали набирати “02”. Автовласники (а їх тут мешкає чимало, і, відповідно, автомобілі тримають у дворі) підбігли до вікон, відреагувавши на ожилу автомобільну сигналізацію. Дехто встиг побачити, як із двору виїздив незнайомий сріблястий автомобіль. Помітили і модель – “тойота-камрі” з тридцятим кузовом. Ті, хто були сміливішими, вийшли у двір і виявили на землі біля полісадника вбитого чоловіка з пораненням грудей. Поруч валявся обріз…
– Міліція прибула на місце через декілька хвилин після надходження виклику за спецлінією “02”. Як від міського, так і від обласного управління внутрішніх справ до будинку, звідки надійшов виклик, – декілька кварталів, – розповідає начальник управління карного розшуку Одеської міської міліції полковник міліції Володимир Босенко. – Прибулі на місце злочину слідчо-оперативні групи (враховуючи громадський резонанс такого злочину, як вбивство, на виклик виїхали міські та обласні опери) виявили труп чоловіка віком приблизно 40 років. Поруч лежав обріз гвинтівки “ІЖ” 16-го калібру.
Оглянувши вбитого, експерти виявили, що вогнепальне поранення біля серця (а стріляли практично впритул, тому розміри поранення були відповідними) – не єдине. Ще одне поранення – ножове, виявили на спині біля правої лопатки. З’ясувати хоча б щось про вбитого не було можливості. Жодних документів, записничків, дрібниць, які б могли пролити світло на його особистість, в кишенях у покійного не виявили.
Тоді і з’явилася така версія: нещасний чоловік приїхав на місце своєї загибелі в автомобілі. Почали опитувати мешканців будинку, серед яких виявилося чимало автомобілістів. Свої автомобілі вони тримають і у дворі, і на прибудинкових зупинках. Двір у будинку прохідний, виходить і на Катерининську, і на Базарну. Звісно, люди постійно подивляються за своїм автотранспортом. Вони ж і побачили, що із двору виїздить “тойота-камрі” сріблястого кольору. Звичайно, номер іномарки ніхто не запам’ятав, та й роздивитися його, ще не приходячи до тями після перерваного страшним гуркотом сну, було досить проблематично.
Хтось із мешканців пригадав, що водію допомагала оминути перешкоди (стоячи практично перед автомобілем у досить незручному дворі) і виїхати на вулицю жінка віком від 25 до 40 років. Крім того, що вона блондинка з середньою довжиною волосся, зграбненька і у світлій одежі, нічого більше відомо не було.
Відразу ж після отримання інформації про модель іномарки, що виїхала із двору, було введено в дію план “Перехоплення”. Міліція, не гаючи часу, взялася за встановлення особи потерпілого.
Незабаром з’ясувалося, що жертвою поки що невстановлених вбивць став 45-річний Юрій, водій одного з приватних підприємств Одеси. Вийшовши о 4-й годині ранку з дому, він взяв службовий автомобіль на зупинці. Водій повинен був заїхати за одним з керівників фірми додому, щоб повезти шефа у відрядження. Рушивши з місця, чоловік не уявляв, що жити йому залишилося всього декілька хвилин…
– Всі характеризують вбитого як досвідченого фахівця, дуже хорошого водія, – розповідає Володимир Босенко. – На цьому підприємстві він пропрацював 4 роки, жодних зауважень або претензій до нього не було. До останнього в житті відрядження Юрій багато речей з собою не брав – на дворі літо. Та й грошей з ним було небагато. Отже, невідомих злочинців міг зацікавити тільки службовий автомобіль – власність підприємства. Хоча, до речі, за словами колег, Юрій таксуванням не підробляв. Отже, примусити його впустити до автомобіля і підвезти куди-небудь незнайому людину могли тільки неординарні події.
План “Перехоплення” приніс результати дуже скоро. Встановили, що срібляста “тойота-камрі”, що була оголошена у розшук, виїхала з Одеси на Київську трасу. Потім автомобіль помітили в Іванівському районі, неподалік від села Малинівка.
Малинівку та найближчі села ретельно прочісував увесь особовий склад Іванівського райвідділу міліції. Ситуація була непередбачувана: шукали злочинців, що скоїли вбивство, які у будь-яку хвилину могли повести себе неадекватно. Чи була у них зброя, крім покинутого в Одесі обрізу, ніхто не знав. Двох дорослих людей, не місцевих мешканців, працівники міліції виявили і затримали досить швидко. З моменту скоєння вбивства до їхнього затримання пройшло менше дев’яти годин…
Відразу ж з’ясувалося, що заїзджі підозрілі, які важко формулювали свої думки та з великими труднощами відповідали на найпростіші запитання, не мають у Малинівці родичів або знайомих. До цього села вони потрапили випадково, оскільки їхали Київською трасою, потім повернули, поїхали полями і просьолочними дорогами, намагаючись заховатися від міліції. Не впоравшись з керуванням, зачепили дерево…
У запорошеній іномарці працівники міліції виявили документи вбитого водія. Затримані незабаром розповіли, де викинули ніж, яким завдали Юрію удару в спину. Оперативники знайшли його у вказаному місці.
– Ця парочка примітивна до непристойності, – відповів мені на прохання охарактеризувати затриманих один з працівників міліції, що брав участь в їхньому розшуку.
Уродженка Молдови 23-річна повія Віолета та її 33-річний співмешканець Андрій, раніше судимий за крадіжку, заробляли на життя у місті Краматорську, де й мешкали більш-менш постійно. Однак декілька місяців тому ситуація змінилася: Андрій опинився у розшуку за участь у вбивстві. Віолета взяти участь у тому злочині не встигла. Притому не через високу моральність, а виключно внаслідок того, що з співмешканцем познайомилася відносно нещодавно. Парочка вирішила від гріха подалі вирушити на південь, до моря.
Однак на це потрібні кошти, і немалі. Вихід було знайдено швидко: дорогою здійснили розбійний напад на водія автомобіля, машину продали за тисячу доларів в іншому місті.
Потроху добралися до Одеси, зняли квартиру. Але коштів від проданого автомобіля вистачило рівно на тиждень – житло біля моря коштує недешево. Закінчувалися гроші на харчування, і вночі 1 серпня Андрій з Віолетою здійснили напад на водія автомобіля “ВАЗ-2105”.
Методика була відпрацьованою. Жінка зупиняла автомобіль, просила підвезти, пропонуючи як розрахунок сексуальні послуги. Як можна спокуситися на досить убогого вигляду фарбовану, погано вимиту блондинку, уявити важко. Однак любителі знаходилися. Коли приїздили до вказаного Віолетою місця, водій виходив з автомобіля, готуючись зайнятися сексом, і тут з’являвся Андрій. Кримінальна парочка відштовхувала власника автомобіля, який не очікував такого підступу, сідала до автомобіля і швидко зникала з місця пригоди.
Чому їм приглянувся для відстою вкрадених автомобілів Іванівський район, сказати складно. Але “п’ятірку” покинули у лісосмузі саме там. Впевнившись, що їх не шукають, повернулися до Одеси. Грошей, відібраних у водія, вистачило на деякий час.
Маючи кримінальний досвід, Андрій чудово розумів, що в Одесі вони вже засиділися, за півтора місяця встигли наслідити. Та й водій “жигулів”, що залишився живий, добре їх розгледів. Скоріше за все, чоловік звернувся до міліції і описав прикмети своїх кривдників…
Отже, водія наступного автомобіля, на якому вони поїдуть з Одеси і пізніше продадуть в іншому місті, щоб заробити на життя, живим залишати не можна…
План заволодіння автомобілем і подальшого вбивства водія було розроблено ретельно. Віолета, що вийшла на дорогу, зупиняє автомобіль і просить підвезти – мало хто з водіїв відмовиться заробити зайву копійку. Допомогти ж дівчині, що опинилася наодинці на безлюдній вулиці вдосвіта, більшість чоловіків погодилися б із задоволенням. У ретельно вивчений раніше двір вона попросить заїхати водія, начебто для того, щоб взяти вдома гроші. А там вже до справи вступить Андрій.
Зупиняли перший автомобіль, на який натрапили – часу було обмаль. Дівчину, що голосувала о 4-й годині ранку на безлюдній вулиці Катерининській на розі Великої Арнаутської, водій красивої сріблястої “тойоти-камрі” підібрав без побоювань. Потрібно було проїхати, за її словами, всього декілька кварталів.
Насправді проїхали вони рівно півтора квартали. Далі все розвивалося за ретельно розробленим сценарієм. На прохання Віолети автомобіль заїхав у двір і зупинився біля невеликого палісадника. Юрій вийшов з автомобіля. Спочатку він отримав удар ножем у спину. Людині більш тендітної статури цього б вистачило. Але водій навіть не похитнувся. Більш того, почав пручатися. Тоді і було задіяно обріз. Тепер Андрій стверджує, що і бив ножем ззаду, і стріляв у груди попереду майже одночасно він сам. Цю інформацію ще потрібно перевірити слідству та експертам.
Зброю, за словами Андрія, він знайшов у Краматорську, у квартирі, де було скоєно вбивство, у якому він брав участь. Взяли того ранку обріз з собою Андрій та Віолета, цілком усвідомлюючи все. Вони йшли вбивати.
Дружина і двоє дітей вбитого водія, у якого злочинці (доки мешканці будинку телефонували до міліції) холоднокровно забрали з кишені 500 гривень, відкладених на відрядження, до цього часу не можуть повірити, що Юрія немає на цьому світі.
Міліція ж далі розшукує потерпілих від дій кримінальної парочки. Можливо, в Одесі вони пограбували не одного водія. Адже на щось пили-їли майже півтора місяця, явно не рахуючи кожну копійку. А літнє життя у курортному місті коштує досить недешево…
