На засідання опікунської ради у Теплодарській мерії прийнято збиратися завчасно, обговорюючи питання, які виносять на порядок денний, вивчаючи документи. Та це й зрозуміло: адже за кожною із розглянутих тут проблем – долі людей. На раді обов'язково присутні представники усіх відділів мерії, соціальних служб, фахівці-медики. Сьогодні на порядку денному два питання – щодо позбавлення батьківських прав та про квартирний внутрішньосімейний обмін між сім’ями, у яких виховуються неповнолітні діти.
Клопотання щодо позбавлення батьківських прав свого колишнього чоловіка подала мешканка Теплодара Наталя, мати 12-річної доньки.
За її словами, чоловік усі ці роки не цікавиться дитиною, оскільки вже досить давно має іншу сім’ю. Жодної матеріальної допомоги батько доньці не надає. Чому? Мати пояснила, що при розлученні добровільно відмовилася від аліментів.
Стосунки дорослих людей – це особлива стаття. Розлучилися вони давно. Тоді доньці було всього 4 роки. Мешкають в одному районі. Невже їхні стосунки зайшли у такий тупик? Члени опікунської ради не поспішають, ставлячи жінці, яка подала клопотання щодо позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка, питання за питанням.
– Я намагалася з ним зустрітися, а його мати сказала: у нього інша сім’я, не чіпай нас, нема чого тобі сюди їздити, – розповідає Наталя.
Особливу увагу члени опікунської ради приділяють матеріальному забезпеченню дитини. Надія Панасенко, головний фахівець управління соціального захисту, з'ясовує, чому все ж таки Наталя усі ці роки не одержує аліментів. Адже усний договір між матір'ю та батьком дитини у цьому випадку не має жодної юридичної сили. На превеликий жаль, і це констатували усі члени опікунської ради, на засіданні не був присутнім батько дитини, запрошення якому було відправлено завчасно. Ухвалювати рішення без його участі – некоректно, та й незаконно. Адже вислухано точку зору лише однієї сторони.
Після обговорення ухвалюється рішення: послати ще одне запрошення до сільради, на території якої мешкає батько дитини, провести засідання опікунської ради за його участю й лише тоді ухвалювати рішення про задоволення або незадоволення клопотання, яке надійшло.
Друге винесене на засідання питання – одержання дозволу на квартирний внутрішньосімейний обмін – по суті, узаконення вже багато років реально існуючої ситуації, коли сім’ї родичів обмінялися квартирами, виходячи з того, хто більше потребує на додаткове житло. Проте, документи вивчаються найретельнішим чином. Лише після цього жаданий дозвіл видається.
Здавалося б, засідання закінчено. Але учасники не поспішають розходитися, ще й ще раз повертаючись до порушених питань, обговорюючи чергові проблеми.
Сьогодні – це проблемна поведінка однієї із теплодарських мешканок, матері зовсім маленької дитини. Зійшовшись із громадянином, поведінка якого далека від ідеальної, вона припинила належним чином доглядати маля. Лікар-педіатр, яка долучилася до розмови, розповідає, як дитину довелося госпіталізувати за допомогою міліції, оскільки співмешканець матері влаштував формений дебош. Та й одежинки на маляті непрані, зашкарублі від сечі. Своїми міркуваннями ділиться й присутній тут же працівник міліції.
– Будемо готувати документи на позбавлення батьківських прав, – робить висновок голова опікунської ради, заступниця міського голови Теплодара Алла Костроміна.
Іншу проблему, про яку нагадала членка опікунської ради Євдокія Георгіївна Литкевич, яка пропрацювала в органах місцевого самоврядування усе життя, вже практично вирішено. Жінка похилого віку приходила на одне із засідань ради й просила допомогти у складній ситуації зі своєю онучкою – матір'ю немовляти. Дівчина, яка зв'язалася із негарною компанією, малям цікавилася мало, переклавши турботи про нього на бабусині плечі. На щастя, після численних зустрічей та профілактичних бесід дівчина змінила поведінку на краще...
– Таке буває досить часто, – говорить голова опікунської ради Алла Костроміна. – Проблема з розряду вічних – спроби порушити майнові права неповнолітніх. Батьки продають і змінюють житло, а про дітей дуже часто й не думають. У законі раніше була прогалина: лише коли дитина була співвласником частини приватизованої квартири, вона мала право на житло. Це контролювала опікунська рада. Якщо ж дитину було прописано у комунальній власності, то батьки її виписували, приватизували житло, продавали, дитина залишалася на вулиці, а опікунська рада тут втрутитися не могла. Ми неодноразово зверталися до прокуратури, служби у справах неповнолітніх, і до закону врешті внесли дуже суворі зміни.
Не нами помічено: якщо люди почали виплачувати багаторічні борги за квартиру, отже, готують до приватизації та продажу. Уважно стежимо за квартирою: якщо там є діти, то усі дії щодо неї буде контролювати опікунська рада.
Ще одна проблема останнього часу:13 мешканців прилеглих сіл не приступили до занять у професійному ліцеї. Отже, пишемо листа до сільради. Одержали відповіді: одна учениця вагітна – оформляємо екстернат, у іншої сім’я проблемна, ліцеїстка працює й навчається, розмовляємо із роботодавцями, щоб відпускали її на заняття.
Зараз ось опікунська рада пройшла спокійно, а буває за дуже нервових обставин. Нерідко миримо родичів, обов'язково вислуховуючи усіх. Наших принципів – не нашкодити й попередити – дотримуємося завжди.
