Цього дня із завмиранням серця чекають мільйони дітей. Адже так приємно знайти під подушкою, у шкарпетці або чобітку сюрприз від Святого Миколая (та й просто одержати подарунки з рук добрих і турботливих дорослих). 19 грудня, дотримуючись доброї традиції, голова Одеської облради Микола Скорик і митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел вирішили порадувати вихованців школи-інтернату № 34.
– У нас виховуються діти з аутичними порушеннями і з вадою інтелекту, – розповідає директор інтернату Зоя Зайцева.– Але вони теж потребують і доброго слова, і подарунка, і уваги дорослих (особливо якщо ці дорослі можуть чимось допомогти). Якщо в такий день приходять високі гості, то кажуть, що весь рік буде щасливим і вдалим. Я дуже сподіваюся на це.
Школа-інтернат № 34 існує з 1965 року (ще раніше на цій території був дитячий будинок). Сьогодні у закладі, розрахованому на 80 місць, перебувають 147 дітей віком від 4 до 17 років. 18 з них – круглі сироти, які постійно живуть в інтернаті. 40 дітей – з інвалідністю, у 87 – батьки-інваліди. Більшість з незабезпечених родин, отож інтернат стає для них практично рідною домівкою.
Шестирічну навчальну програму діти освоюють за десять років. Проте тут багато часу приділяється трудовому вихованню. Дівчатка навчаються шити, хлопчики – слюсарювати і столярувати, опановують навичками малярів і штукатурів. До речі, серед подарунків, вручених сьогодні від обласної ради, були набори для різьблення по дереву, рубанки, електролобзики, пара енциклопедій з рукоділля, тканина для вишивання, велика кількість бісеру та іншого дріб’язку. Як стверджують фахівці, такі заняття, пов’язані з «дрібною моторикою», поліпшують загальний розвиток дітей. А крім цього – солодощі, настільні лампи, новий телевізор… Особливим рядком слід згадати натільні хрестики, які подарував кожній дитині митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел.
– Увечері до нас ще приїдуть шефи із заводу «Мікрон» та обласної інспекції з контролю за цінами, влаштуємо чаювання, – раділа Зоя Зайцева. – А обласній раді ми вже давно вдячні, бо саме обласна влада допомогла провести нам газ. Тепер у приміщеннях тепло. Хотілося б, звичайно, бачити їх ще частіше. Можливо, допомогли б у оновленні матеріально-технічної бази наших майстерень. Багато верстатів старі…
У інтернатському клубі йшла святкова програма: сценки, вірші, пісні. «Якими треба бути, щоб Святий Миколай подарував подарунки?» – запитувала ведуча. «Ввічливими, працьовитими, добрими!» – лунало із зали. Діти із захопленням розглядали подарунки і то шепотіли, то на повний голос кричали: «Спасибі!»
– Діти – це наша радість і наша турбота, – говорить владика Агафангел. – Сьогодні, у день святителя Христового Миколая, ми побачили світлі обличчя дітей. Вони хочуть спілкування, хочуть жити, хочуть бути щасливими. Це щастя в руках тих, хто виховує і піклується про них. Сьогодні ми принесли їм не тільки подарунки, але і радість. Це так необхідно – особливо у наш час, коли немає миру і злагоди, але у кожного є завдання піклуватися про тих, хто потребує людської доброти.
– Ми стараємося приїздити до таких закладів не лише на свята, але і у звичайні дні, – відзначив Микола Скорик. – А сьогоднішніми подарунками постаралися врахувати різні сторони життя вихованців інтернату. Частина цих дітей позбавлена батьківської опіки, у них є певні проблеми з розвитком. І я хотів би висловити особливу подяку вихователям і педагогам, які за досить невеликі гроші дають цим дітям свої тепло і доброту, навчають їх елементарним життєвим навичкам і фактично повертають їх суспільству.
Сподіваюся, ця зустріч запам’ятається дітям не тільки подарунками, але і тим, що дорослі думають про їхні проблеми і намагаються зробити їхнє життя трішечки кращим. Я хотів би привітати не тільки вихованців інтернату, але і всіх дітей і дорослих з днем Святого Миколая. Хочу побажати, щоб «вдалися» не тільки новорічні свята, але і щоб весь наступний рік склався для нашої країни і кожного громадянина трішки краще. А для цього кожен з нас повинен докласти певних зусиль.
