Номінальна назва посади Тетяни Анатоліївни Пустової – Фрунзівський селищний голова. Проте у її віданні перебуває не лише районний центр, але і багато прилеглих сіл – Новопавлівка, Балашове, Давидівка, Гірківка, Стоянове, Єлизаветівка, Майорське і Глибокий Яр.
Господарство – величезне, проблем – непочатий край. А якщо врахувати високий рівень безробіття, низькі доходи населення, важко собі уявити, як можна працювати за таких умов.
Але Тетяна Анатоліївна виявилася жінкою небоязкою, високоосвіченою, з чималим досвідом роботи на керівній посаді. Ці якості, мабуть, і сприяли її перемозі на муніципальних виборах.
А ставши селищним головою, вона, як кажуть, засукавши рукави взялася до роботи. Її ентузіазм, бажання робити добрі справи, передалися не тільки депутатам, штатним працівникам селищної ради, але і мешканцям довіреної їй території.
Зустрічаючи на вулиці Фрунзівки перехожих, запитував їх про одне і те ж саме: що хорошого зробила селищний голова і місцева рада для поліпшення життя у населеному пункті?
Відповіді були різними. Одні відзначали, що селище нарешті позбулося завалів сміття, інші дякували місцевій владі за благоустрій парку культури і відпочинку, який збагатився пам’ятником воїнам-«афганцям» і фонтаном, треті відзначали систему освітлення вулиць, четверті звертали увагу на благоустрій автобусної станції, громадського туалету, садіння декоративних кущів і дерев. Секретар селищної ради Віктор Фомінцев додав до цього переліку і оновлений будинок ради, який не ремонтувався понад 10 років. Для водіїв же найважливішим досягненням виявився ремонт внутріселищних доріг. А отже, транспортний податок використовується за призначенням.
– Так, дещо вже зроблено спільними зусиллями селищної ради і громади, – говорить Тетяна Анатоліївна. – Але це тільки незначна частина того, що ще треба буде зробити. Далі займаємося освітленням основних вулиць, ремонтом доріг і житлового фонду. І все, що заплановано, виконати за рахунок місцевого бюджету, не сьогодні, то завтра слугуватиме людям.
Проте є об’єкти, фінансування спорудження яких місцевому бюджетові не під силу. Скажімо, проведення того ж водопроводу по вулиці Фрунзе, що розтяглася більш ніж на три кілометри.
– Щодо цього об’єкта розроблено проектно-кошторисну документацію, – продовжує селищний голова. – Його вартість близько сімсот тисяч гривень. І вже є попередня домовленість, що його буде включено до обласного плану капітального будівництва і, сподіваюся, буде профінансовано належним чином. Адже на цій вулиці споконвіку не було централізованого водопостачання, хоча її мешканці вже користуються природним газом.
– Тетяно Анатоліївно, ми весь час говоримо про районний центр. А як справи з соціальною сферою в інших населених пунктах, які належать до селищної ради?
– Вони також не залишаються поза нашою увагою, – відповідає Т. Пустова. – Я сьогодні не говоритиму про ті глобальні проблеми, які необхідно розв’язувати в українському селі в цілому. Скажу тільки про те, що вже зроблено останнім часом, тобто з того моменту, коли мене обрали селищним головою. Насамперед, це початок і закінчення ремонту водогінної мережі в селі Новопавлівка, завершено також ремонт Майорського ФАПу і Глибокоярського сільського клубу. Нині відбувається реставрація Новопавлівського сільського клубу. Отож ми не ділимо наших жителів на селищних і сільських. Діємо відповідно до рішень сесії селищної ради, обираючи найболючіші проблеми населених пунктів. А депутати і громади контролюють їхнє виконання.
