Полудень. Звичайні домашні клопоти. Тендітна Аллочка підмітає в кімнаті. Скоро прийде на обід свекруха, хочеться, щоб все було якнайкраще. Назар ходить з вітальні у спальню, показуючи своїй донечці Яринці квіти, візерунки на шпалерах. Так молодий татусь розважає свою крихітку, доки матуся зайнята хатніми справами.
Мій прихід не здивував і навіть не насторожив маленьку. Вона з цікавістю дивилась на незнайому людину, усміхалась.
В цю родину я завітала не випадково. Для Назара та Алли Рабоцьких 2007 рік приніс подвійну радість. Та про все по порядку.
Передаючи з рук в руки свій найдорожчий скарб, молодята розповідають, що на початку минулого року вони відсвяткували весілля. Створення молодої сім’ї принесло радість в дім. Навіть те, що обоє ще студенти і ще немає власного житла, не засмутило. Добре, що батьки радо зустріли і прийняли в свій дім невісточку. Так і почали будувати своє сімейне життя, тішачись кожним прожитим днем, кожною хвилиною, що проводили разом.
Спостерігаючи за ними, батьки посміхались і дякували Богу.
І ось в один день їхня безтурботність була перервана. 2007 рік зробив їм ще один подарунок – лелека приніс в цей дім дівчинку Яринку, яка, посміхаючись, тягне рученята до татка, а потім хитренько поглядає на матусю. Це маля змусило молодих батьків по-новому замислитись над життям. Коли Алла потрапила у пологовий будинок, вони зрозуміли, що не все так просто. Лише для проведення кесаревого розтину необхідно було понад 300 доларів. А потім – колясочка, пелюшки, підгузники...
– Все настільки дорого, що раніше ми навіть уявити цього не могли. І ті вісім тисяч гривень, які видає держава при народженні дитини, що здавалися раніше досить солідною сумою, вмить “розтанули”, – говорить Алла Федорівна.
– Та й чому дивуватись, адже одна пелюшка поштує 8 гривень, на один місяць памперсів купив на 250 гривень. Одні повзунки – 12-15 гривень. А потрібно ж не одні, – доповнює дружину Назар В’ячеславович. – А ще, оскільки тепер сім’я поповнилася, подумуємо про власне житло. Але придбати його тепер нам, обом студентам, не реально. Дізнавались про молодіжні кредити на придбання житла, але й вони нам не доступні. Лише завдяки допомозі батьків ми живемо, як люди.
– Дуже добре було б, щоб у новому році уряд переглянув молодіжну політику і проявляв більше уваги та турботи стосовно молодих сімей. Сподіваємось, що так й буде. Та найголовніше, щоб всі були здоровими. Адже здоров’я – то найбільше багатство, – лагідно пригортаючи до себе Яринку, сказала молода мати.
Хай збуваються усі їхні мрії. А новий рік принесе в кожен дім здоров’я, затишок, достаток і любов. Адже все починається з любові, як почалась і ця молода родина.










