Село Зоря для Анатолія Узунова – батьківщина, тут жили його предки, вже шосте або сьоме покоління. Але ніколи, навіть у найсміливіших мріях, він не думав про те, що колись стане місцевим сільським головою.
За освітою Анатолій – економіст. По життю – дуже добрий економіст. Працював у сільгосппідприємстві «Дружба», завдяки якому Зоря – одне з найзаможніших і доглянутих сіл району.
На посаду місцевого сільського голови висувалося 7 кандидатів. Анатолій представляв не лише самого себе, який народився і виріс тут, але й Блок Литвина.
Що привело його до перемоги? І авторитет шанованої в районі політичної сили, і авторитет підприємства – базового для сільради, і авторитет батька – відомої в районі людини, – який понад 20 років завідував фермою в Зорі. Коли тривають вибори, все це завжди враховується. Робота ж у «Дружбі» – фактор визначальний, добрі взаємини сільради і базового господарства – гарантія добробуту в селі. Адже бюджетних грошей вистачає тільки на нагальні проблеми. Все інше виділяє базове господарство.
Перед виборами Анатолій обійшов всі об'єкти соціальної сфери. Дивився на них не як звичайний житель, а як людина державна, обмірковуючи, що ж потрібно упорядковувати насамперед. У Зорі населення 5,5 тисячі, люди ці різного віку, і сільський голова повинен думати про всіх.
Він вирішив почати з доріг. У Зорі вони прокладені скрізь, але й у дорожнього покриття є свій термін придатності. У селі близько 150 приватних КамАЗів-зерновозів. Це чималі надходження у вигляді податків у бюджет, але й серйозне навантаження для доріг, які не розраховані на таку вагу. Але сільський голова не нарікає: люди залишаються в селі, не прагнуть виїхати на заробітки, а працюють на батьківщині, створюють сім’ї, займаються бізнесом. Виходить, доведеться частіше ремонтувати дороги...
У 2007 році на ремонт доріг у Зорі пішла 91 тисяча гривень, стільки ж доведеться вкласти і цього року.
Бюджет сільради – 1 мільйон 337 тисяч гривень. За допомогою базового господарства і місцевих підприємців (а їх зареєстровано в Зорі близько 270) бюджетний кошик доходить до 2 мільйонів гривень на рік.
У селі 3 дитсадки, притому усі в пристосованих приміщеннях, але були й проблеми. Потрібно було закупити електроплити замість старих, облаштувати теплі туалети, упорядкувати дахи.
Двісті сорок маленьких жителів села, які відвідують дитсадки, повинні почувати себе в них комфортно – такою була мета нового сільського голови у перший рік після виборів. І зроблено було основне – діти провели зиму в теплі.
Вирішили й глобальнішу проблему: в одному з дитсадків були складнощі з водою. Доставляти її доводилося, використовуючи підручні засоби. В 2007-му нитку водопроводу провели саме по тій вулиці, де стоїть дитсадок. Отже, проблему з водою вирішено.
Тепло й у зорянській школі, найбільшій в районі, де навчається 700 дітей. У кожному корпусі там зроблено автономну котельню. Обладнано у школі й величезну спортивну залу, яка за розмірами дорівнюється з аналогічною на спорткомплексі СКА, сучасний спортмайданчик зі штучним покриттям улаштований на вулиці. Зараз сільський голова збирає кошти на будівництво тенісних кортів, волейбольних і гандбольних майданчиків. «У Зорі люблять спорт. Виходить, у людей повинні бути всі можливості, щоб ним займатися», – говорить Анатолій Узунов.
З 1964 року в селі існує футбольна команда, яка регулярно і досить успішно виступає на обласних змаганнях. Утримують її так: господарство платить футболістам (своїм співробітникам) зарплатню і надає транспорт, а сільрада забезпечує гравців формою і оплачує роботу суддів.
Вирішуючи проблеми сьогоднішні, актуальні, сільський голова не забуває й про вічне. Сільський Свято-Троїцький храм молодший за 177-річну Зорю ненабагато, усього на 4 десятки років.
– У храмі було відновлено розпис, – розповідає Анатолій Узунов. – Виклали плиткою двір і алею, що веде до храму з нижньої вулиці, облаштували газони. Наш батюшка Миколай користується великою повагою в селі, тому парафіяни-підприємці і базове господарство допомагають храму із задоволенням. Зараз плануємо поміняти покриття куполів на булатне. А покрівля храму буде зеленою. Зрозуміло, всі роботи завершимо до храмового свята – Трійці.
Зоря – дуже чисте село. Притому це зазначено не тільки приїжджаючими сюди численними делегаціями, але й обласною владою. За відмінний санітарний стан сільрада двічі одержувала нагороди від керівництва області – автомобілі ВАЗ-2104 і «славута».
Особливо важливо те, що за чистотою в селі стежать не двірники, а самі місцеві жителі.
– У нас, болгар, такий менталітет, – розповідає сільський голова, – якщо у сусіда чисто, то у мене повинно бути ще чистіше. Свого часу завдяки цьому в селі за кілька років виросли цілі вулиці сучасних зручних будинків.
Ще одна риса місцевого менталітету – підтримувати того, кому тяжче у цей момент, ніж тобі.
Зовсім недавній приклад: все село рік возилося з дітьми розведеної односельчанки, яка полюбляла випити. Каші й супи варили, речі дарували, у домі прибирали. І лише коли переконалися, що добротний одяг, по суті, став одноразовим, тому що горе-мати не пере його, що про дітей вона не дбає, тоді було ухвалено рішення про позбавлення жінки батьківських прав із закріпленням майна за дітьми. Але такі випадки рідкісні.
Анатолій Узунов не чекає часів прийому, щоб вирішувати проблеми своїх односільчан. Він із задоволенням обговорює їх, будучи зупиненим на вулиці, і не ображається, коли старші звертаються до нього по імені або просто «синок».
Питання, які просять його вирішити, життєві: проблеми з водокористуванням або РЕМ, санітарний стан. А зараз дедалі більше розмов про реконструкцію місцевого Будинку культури, що збігається з планами сільського голови. БК у селі великий, у гуртках там постійно займаються близько 150 дітей, 3 колективам присвоєно звання народний.
– У селі роботи дуже багато, – говорить сільський голова. – Від попередників дісталася велика кількість об'єктів, які потрібно зберегти, та й нове створювати ми зобов’язані.
