У вересні 1997 року на базі недобудованого приміщення КСП «Прогрес», що в селі Миколаївці Ширяївського району, група ентузіастів на чолі з Сергієм Григоровичем Осадчуком почали будівництво і монтаж обладнання ковбасного цеху. Не раз перехожі навіть посміювалися над їхніми зусиллями. Деякі відверто говорили, що з тієї задумки нічого не вийде. «Глибинка ж!» Але люди, які взялися за справу, знали, що роблять і чого хочуть. Вже 30 грудня того ж таки 1997 року було випущено перших 100 кілограмів ковбаси.

З тих пір пройшло десять літ. Чого вдалося досягти за цей період? Який він, «Сегрос», тепер? З цими запитаннями звертаюся до директора підприємства Сергія Григоровича ОСАДЧУКА.

– На сьогоднішній день підприємство випускає понад 120 найменувань ковбасних та м’ясних виробів, які виготовляються із високоякісної та екологічно чистої сировини. Це дало можливість здобути визнання і великий попит на нашу продукцію як великих супермаркетів, так і малих приватних підприємств багатьох районів нашої області, торговельних підприємств міста Одеси, а також Первомайського та Кривоозерського районів Миколаївської області.

– Крім постачань, так би мовити, у чужі торговельні точки ви маєте й власні?

– Так. У 2007 році в місті Іллічівську було відкрито перший фірмовий магазин “Сегрос”. Маємо свій магазин і тут, у Миколаївці.

– У Вашому кабінеті є чимало різноманітних нагород, відзнак, якими удостоєна ваша продукція. Розкажіть, будь ласка, хоч про деякі з них.

– Продукція підприємства відзначена державним знаком якості “Вища проба”. У 2005, 2006, 2007 роках продукція “Сегроса” стала лауреатом регіонального конкурсу “Одеська якість” та Всеукраїнського конкурсу “100 кращих товарів України”, здобувши визнання на державному рівні. За останні три роки наша продукція була удостоєна на міжнародних виставках “Укрм’ясомолпром” п’яти гран-прі, семи золотих, чотирьох срібних, трьох бронзових медалей. А в серпні 2007 року в місті Києві здобула три золоті медалі в номінації “Кращий вітчизняний товар року”. У листопаді цього ж року в місті Києві на Всеукраїнському тижні якості в номінації “Продовольчі продукти” салямі “Золотиста сирокопчена” одержала головний приз – “Переможець Всеукраїнського конкурсу “100 кращих товарів України”.

– Такі нагороди можна здобути тільки маючи хороших фахівців.

– Авжеж. Добору кадрів, їхньому навчанню ми надаємо особливого значення. За десять років у навчальних закладах України силами самого підприємства були підготовлені кадри з місцевої молоді. На сьогоднішній день три фахівці закінчили Одеську академію харчових технологій, четверо навчаються в цьому закладі тепер без відриву від виробництва і за рахунок підприємства.

– Велике значення для якості продукції має й те, що на виробництві постійно оновляється обладнання, проводиться реконструкція.

– Нині уже провадиться пробний пуск комплексу по забою свиней та великої рогатої худоби, який оснащений сучасним технологічним обладнанням, що відповідає євростандартам.

– Скільки людей зайнято на вашому виробництві?

– У діючому цеху працює понад 50. А з відкриттям цього комплексу ще додасться понад 20 робочих місць.

– Чула, що працювати в “Сегросі” дуже престижно. Причому потрапити сюди не так-то просто. Люди, які вже одержали тут робоче місце, дуже дорожать ним.

– Це так. Бо людей приваблює як гідна заробітна плата, так і умови праці. Крім сучасно обладнаних робочих місць, для працюючих побудована нова їдальня, гуртожиток, міні-стадіон, діє пральня. Працівники забезпечені спецодягом та дворазовим гарячим харчуванням за рахунок виробництва.

– Знаю, що ви не тільки своїх трудівників годуєте, а ще й надаєте спонсорську допомогу.

– Так. Підприємство забезпечує продуктами харчування притулок для неповнолітніх дітей-сиріт в селі Миколаївці та Іванівський притулок для старих. Постійно також надаємо допомогу місцевій школі та лікарні.

Щодо проблем, то Сергій Григорович назвав зростання ціни на фураж, концентровані корми, енергоносії. Це відповідно вплинуло і на ціну м’яса. А від цього втрачаються покупці. Зрозуміло, що основним замовником сільгосппродукції має бути держава, яка повинна б забезпечувати сільгосптоваровиробників і кормами.

– Маємо певні труднощі і з торгівлею, – розповідав Сергій Григорович. – Через те, що немає обмежень для націнок на м’ясомолочну продукцію, буває, що торгоельники роблять “накрутки” навіть до ста відсотків. А це теж негативно впливає на купівельну спроможність населення. Продукція застоюється, втрачає якість. А крайніми виходимо ми, виробники. Дошкуляє також конкуренція. На сьогоднішній день в Україні діє дуже багато як великих, так і малих цехів з переробки м’яса.

– Які у Вас плани на майбутнє?

– В подальшому плануємо будівництво додаткових ліній з виробництва сиров’ялених і сирокопчених делікатесів, що дасть змогу розширити асортимент продукції та її якість.