Володимир Васильович Дяченко – Баштанківський сільський голова. На виборах-2006 здобув переконливу перемогу серед чотирьох претендентів на цю посаду. І особистість В.В. Дяченка, і його передвиборна програма здалися для односельців привабливішими. Тепер вони зацікавлено стежать за реалізацією наміченого. Про це наша розмова з сільським керівником.
– Володимире Васильовичу, Ваша передвиборна програма містила немало цікавих питань, котрі Ви пообіцяли вирішити у разі обрання Вас сільським головою. Для Вас, молодого голови, який вперше прийшов до влади, це завдання було, мабуть, не з легких. Чим вдалося Вам порадувати односельців?
– Не знаю, наскільки порадував, але впевнений, що не розчарував, бо намічене ми одразу взялися реалізовувати. Є уже зроблене, щось в стадії вирішення, а дещо додалося нове, і його теж не залишиш поза увагою.
Одним з найважливіших завдань була робота з молоддю та ветеранами війни і людьми похилого віку. Так я його розумів, так я за нього насамперед і взявся. В березні впровадили посаду інструктора щодо спорту, на яку на конкурсній основі прийшов Сергій Дмитрович Федосієнко. Результати очевидні. Сільський стадіон упорядковано, він ожив численними спортивними зустрічами з командами сусідніх сіл та районів. Наша футбольна команда вийшла до фіналу Кубка району, брала участь в змаганнях з футболу на Кубок голови райдержадміністрації. В спартакіаді району наші спортсмени посіли кілька призових місць. Перше місце з шахів здобули художній керівник сільського Будинку культури Тетяна Василівна Корчинська та учениця 6 класу Марина Гладенька, для якої Т.В. Корчинська була тренером. Друге місце у нас – з гандболу (інструктор щодо спорту С.Д. Федосієнко) і третє – з армрестлінгу вибороли Віктор Сокотило та Вадим Гладенький.
Подбали ми і про поліпшення культурних умов для молоді. Відремонтували, створили затишок у приміщенні для дискотеки. У Будинку культури пофарбована підлога сцени, зроблено ремонт у гримерній. Привабливо виглядає майданчик перед Будинком культури. Активну допомогу надали безробітні, наші односельці, вони працювали тут на громадських роботах за направленням районного центру зайнятості.
Але цей культурний заклад, як і бібліотека, потребують ще ремонту даху, обладнання пічного опалення.
Через первинну ветеранську організацію, яку в селі очолює О.В. Казновський, маємо тісний зв’язок з ветеранами війни і праці. У дні державних свят активісти, працівники сільради відвідують ветеранів, котрі за станом здоров’я не можуть пересуватися. Разом з ветеранами і молоддю організовуємо покладання квітів до меморіалу загиблим воїнам-односельчанам. Завдяки турботі голови ветеранської організації О.В. Казновського були складені списки інвалідів, учасників війни, афганців та миротворців, і служба соціального захисту вчасно виділила кошти на придбання палива тощо.
– У переважній більшості сільських рад сплата за орендовану землю є основним наповнювачем бюджету. А як же у вас, коли в селі немає жодного значного сільгосптовариства?
– Насамперед 530 гектарів паїв у нас орендує міцне писарівське СТОВ ім. Мічуріна. М.Д. Тодоров, який його очолює, відгукується і на потреби нашого села. Є ще два діючі фермерські господарства – «Сатурн», яке очолює В.М. Гладенький, та «Паня» – очолює О.В. Паламарчук.
Однак 1,5 тисячі гектарів землі справді залишаються без догляду і це не могло не тривожити. Охочих взяти ці землі в оренду в нашому районі ми так і не знайшли. І ось з допомогою спільних старань керівників району В.І. Погорілого та С.В. Огінського з’явилася перша спроба дати лад тим угіддям, що залишились без догляду. Інвестором при цьому виступить ДП «Зернятко» – дочірнє підприємство «Київзернопрому». З його можливостями ми ознайомилися, побувавши в одному з його філіалів на Дніпропетровщині. Нам сподобалось. І якщо «Зернятко» візьме під свою опіку терміном на десять років землі нашого села та сусіднього Загніткового, як передбачається, то це розв’яже нашу земельну проблему, принесе користь і громаді, і конкретним людям, які передадуть сюди свої паї. А поки що виходимо з того, що є. І все ж і за наявних умов бюджет за перше півріччя минулого року ми виконали. Своєчасно виплачуємо зарплату медпрацівникам та працівникам Будинку культури.
– Поліпшити стан доріг, провести поточний і капітальний їх ремонт – такого змісту черговий пункт програми.
– Це один з нелегких пунктів, бо на його виконання, зрозуміло, потрібні чималі кошти. Однак цю роботу розпочато з ініціативи депутатів сільської ради. Відремонтовано відрізок дороги по вул. Пушкіна, де безпосередню участь взяли депутати Віктор Іванович Міщенко та член виконкому депутат Анатолій Володимирович Іванцов. Завезли каміння, засипали вибоїни. Проїжджу частину спрофілювали і підправили грейдером. Отож вулиця набула належного вигляду і стала зручною і для пішоходів, і для транспорту. В міру можливості такий благоустрій сільських доріг будемо продовжувати.
– Розглянуті вище питання – це неповний перелік тих, що значилися у Вашій передвиборній програмі. Над чим іще працюєте?
– Найболючіше питання – нове кладовище. Земельна ділянка під нього була виділена ще при попередньому складі сільради і навіть освячена. А от на огорожу, щоб сюди не заходила худоба, ні готових матеріалів, ні коштів на їх придбання, на жаль, немає. Шукаємо варіанти.
На часі – об’єкти соцкультпобуту, серед яких особливої уваги потребує лікарняна амбулаторія, щоб і в холодну пору року тут був затишок і для медпрацівників, і для пацієнтів.
Життя села, як великої сім’ї, щоднини додає турбот, бо ставить на порядок денний нові питання, що виникають. Їх вирішення вимагає часу, робочих рук і, звичайно, коштів. Я, як і обіцяв, тримаю кожну копійку сільського бюджету під контролем і спрямовую її насамперед на найневідкладніше. Дуже сподіваюся, що в цьому нас зрозуміють і інвестори, про яких я вже згадував, і вони теж робитимуть свій внесок у соціальний розвиток села, удосконалення його інфраструктури, у поліпшення життєвого рівня мешканців.
