Тема голодоморів в Україні (особливо наймасовішого, найтрагічнішого з них, датованого 1932-1933 роками) лишається провідною в одеській «Просвіті» з часу відродження активної її діяльності наприкінці 80-х років минулого століття. Адже, як вважають просвітяни, і тут вони єдині у своїх думках, пам’ять про жертви Голодомору потрібна сьогодні нашій молодій державі не стільки для відродження історичної справедливості (хоча для цього теж), скільки як гарантія національного відродження. Як визначив свого часу Папа Іван Павло Другий: «Досвід цієї трагедії повинен сьогодні керувати почуттям та діяльністю українського народу на шляху до злагоди і співпраці».

– Лише торік ми провели низку заходів, присвячених цим трагічним подіям і їх ні в чому не повинних багатомільйонних народних жертв, – розповідає голова Одеського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Григоровича Шевченка Олександр Степанченко. – Зокрема, пройшов вечір Пам’яті, на котрому була присутньою велика кількість людей, в тім числі і свідки Голодомору. У рамках того заходу розгорнули виставку копій матеріалів з архівів СБУ та робіт одеських художників (серед останніх вирізнив би твори майстра пензля Григорія Вовка, чия родина постраждала від голоду). Демонструвалися також документальні кінострічки. Одна з них – канадського виробництва, що має назву “Незнаний голод”, практично зовсім не відома широкому вітчизняному глядачеві, оскільки не йшла в наших кінотеатрах і не з’являлася на телебаченні.

Лекції, тематичні огляди літератури, демонстрації документальних фільмів тривали до кінця минулого року. До зали “Просвіти” в Одесі приходили студенти вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, старшокласники, просто жителі міста. Все це привернуло увагу громадськості, преси, електронних ЗМІ. Телекомпанія РІАК навіть відзняла фільм про діяльність об’єднання щодо висвітлення теми, з’явилося ряд публікацій в регіональних газетах. І це лише початок великої, системної, безперервної роботи. Тим паче, що, згідно з Указом Президента України, 2008-й оголошено роком пам’яті про жертви Голодомору. За розробленим планом заходів просвітяни, наприклад, передбачають проведення масштабного “круглого столу” за участю вчених, пошуковців, громадськості. Здійснюватимуться поїздки до районів області, в шістнадцяти з котрих діють осередки “Просвіти”. Там будуть розгорнуті виїзні виставки книг, публікацій у пресі, картин одеських і місцевих художників, демонструватимуться художні та документальні фільми, проводитимуться бесіди з означеної тематики у школах, клубах, Будинках культури. Постійними мають стати зустрічі з учнівською та студентською молоддю, на котрих мова йтиме про Голодомор і його наслідки.

– Це ми робитимемо не лише впродовж усього поточного року і не лише тому, що Президент видав Указ, – підкреслює Олександр Степанченко. – Тема Голодомору має бути присутньою завжди. Ми зробимо все, аби вона на набувала характеру кампанійщини або короткоплинності у часі. Скажімо, відзначили чергову річницю – і про все забули... Ця трагедія, як і Чорнобильська, як і воєнні лихоліття, повинна стати змістом нашої свідомості, проходити через душу і серце людини, особливо молодої , – вважає керівник одеської “Просвіти”. – Адже багато років підростаючі покоління або взагалі нічого не знали про Голодомор, або знали дуже і дуже мало. Я особисто працював за даною темою з молоддю і в ролі лектора, і в ролі екскурсовода. Тож, спілкуючись з юнаками та дівчатами, зрозумів, що більшість з них навіть сьогодні, коли інформації про 1932-1933 роки вдосталь, володіють нею у куцих обсягах, здебільшого на рівні почутого від когось.

Отже, над цим слід ще багато працювати, – говорить Олександр Степанченко.

Велику допомогу просвітянам надають викладачі вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, вчителі. Особливо добрих слів заслуговують кандидати історичних наук з Одеського національного університету імені Мечникова Анатолій Мисечко і Тарас Гончарук, які предметно і поглиблено працюють як зі студентами, так і з учнівською молоддю. Чимало їхніх вихованців вже активно долучаються до розробки теми Голодомору і просвітницької діяльності у визначеному напрямі.

Неодноразово зустрічалися з керівництвом “Просвіти” і працівники Управління служби безпеки України в Одеській області. Вони подарували кілька книжок про Голодомор, виданих за архівними матеріалами тих часів, що збереглися від колишніх НКВС – КДБ, самі копії деяких архівних матеріалів. Таких, наприклад, як кримінальна справа 1932 року на Болеслава Францевича Бобика. Представник польської діаспори мав сміливість написати родичам на свою історичну Батьківщину про те, що страшний голод в Україні дійсно має місце, але всю правду про нього люди знатимуть через багато-багато років...

За ці пророчі слова Болеслава Бобика було репресовано, про що і свідчить копія архівної справи.

У підготовці своїх подальших заходів обласне об’єднання “Просвіти” також планує слугуватися матеріалами обласного державного архіву, котрих там зберігається багато. Про це, зокрема, засвідчила виставка про Голодомор, підготовлена наприкінці минулого року Одеським обласним центром української культури. Крім того, просвітяни мають намір найближчим часом створити власну всеукраїнську інтернет-радіостанцію, де постійно буде присутня тема Голодомору.