Щоперерви найдопитливіші учні Зеленогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів поспішають до своєї шкільної бібліотеки, щоб більш ретельно підготуватися до наступного уроку або почитати щось цікаве. Бібліотекар Віра Яківна Басюк, яка вже протягом двадцяти років допомагає школярам віднайти потрібний підручник, енциклопедію або книжок, вважає, що з роками любов до книжного слова серед сільських дітей не вичерпується. Сьогодні понад 400 учнів та вчителів користуються бібліотечним фондом. Його сформовано ще у 1962 році, коли було відкрито новозбудовану Зеленогірську школу. Найдавніша книжка датується 1957 роком. Минули ті благодатні часи, коли бібліотека регулярно поповнювалася новими виданнями. Останнім часом з районного відділу освіти надходять лише підручники. На нинішній навчальний рік через зміну шкільних програм новими підручниками повністю забезпечені учні перших-сьомих та одинадцятих класів, а восьмих-дев’ятих – лише на 60 відсотків.
Що стосується художньої, довідникової та науково-популярної літератури, то вона залишається великим дефіцитом. Тим більше, що ціни на такі видання астрономічні і сьогодні не по кишені жодній школі. Та деякі новинки таки осідають на бібліотечних полицях завдяки щорічним внескам школярів на поповнення бібліотечного фонду. Торік ця символічна сума складала одну гривню, а з 2008 року зросла до двох. І все ж це не вихід з кризової ситуації, в якій опинилася шкільна бібліотечна мережа. На думку В.Я. Басюк, шкільні бібліотеки, як і сільські чи міські, повинні поповнюватися книжками централізовано і бути справжньою базою для здобуття учнями знань. Тим більше, що вимоги до підготовки школярів зростають в геометричній прогресії. А відсутність необхідних книжок утруднює учням роботу над рефератами з історії, біології, а слухачам Малої академії наук – в їхній дослідницькій праці. Звичайно, тут може згодитися інтернет (якщо він є), але спілкування з “живою” книжкою приносить не лише знання, а й справжнє естетичне задоволення.
