ДІДОВА БІДА
Було літо, стигле колосся хлібів важко хилилося до землі, наче прохало: «Збери мене, чоловіче, спечи багато хліба, щоб люди ніколи не знали, що таке Голодомор!». Поле шу міло своїм колоссям, а старий дідусь, стоячи на його краю, чув у шепотінні хлібного колоса стогін і біль своїх товаришів-селян, які померли від голоду.
Спогади, як темні хмари, гнітили серце, і душа діда кликала родину, яка обробляла і засівала землю, у гарячі жнива збирала зерно, і з першої випічки мати давала окраєць теплого, запашного хліба зі словами: «Хліб на столі – родина в добрі!».
Але не радість, а біда, страшний час прийшли того літа до діда в село. То був Голодомор, що плюндрував Україну у 30-ті роки минулого століття. Забирали у селян худобу, хліб, зерно та іншу їжу, усе до ниточки. Люди не мали, що їсти, і помирали цілими сім’ями від голоду. Щоб якось вижити, дідусь і такі ж самі маленькі хлопчики, як він, ходили у поле, розкопували нори хом’яків і ховрахів, шукаючи зернятка, щоб з’їсти і не вмерти з голоду. Варили юшку з ботвини, стріляли з рогатки птахів, збирали у лісі ягоди тощо. Той, хто вижив після Голодомору, назавжди запам’ятав жахливий час, який забрав життя мільйонів людей.
…Так і йшли хлібним ланом старий дідусь з онуком, а стигле колосся й блакитне небо, як прапор рідної України, вели їх додому, і тремтячі, холодні руки діда теплішали у долонях онука, бо відійшла біда від старого, бо він почув своїм серцем, що його нащадки зроблять все, щоб на землі панували не Голодомор і смерть, а хліборобська праця, злагода і життя!
Павло Аксьонов, 6 клас, м. Одесса
Рідна Країна
Рідна країна
ШУМИТЬ ЯРМАРОК
У перекладі з німецької це слово означає торги. В Україні перші ярмарки стали провадити в XVІ столітті. І це були не прості базари, а барвисті і веселі свята з піснями, танцями, іграми. Як правило, найбільші ярмарки влаштовували на великі релігійні свята – Різдво, Трійцю, Успіння Божої Матері, Покрову... На них з'їжджалися зі своїми товарами купці з далеких країв. І сьогодні можна відчути, які вони, ярмарки минулого, якщо побувати на Сорочинському ярмарку, уславленому Миколою Васильовичем Гоголем. До речі, гостей зустрічають «сам» письменник і персонажі його творів.
ІМ’Я РІЧКИ
Крім «водних артерій» зі «звичайними» назвами – Дніпро, Дністер, Південний Буг і так далі, в Україні є річки... «кольорові» і наречені на честь свійських тварин. Отже! У басейні Дніпра протікають Жовта, Руда, Курка, Бичок та Бик. У басейні Сіверського Дінця – Червона, Жеребець і ще один Бичок. Дві Чорні річки несуть свої води в басейнах Дністра та Чорного моря. А в басейні Західного Бугу протікають Свиня та Біла.
СВОїМИ РУКАМИ
сВоїми руками
ЧАРІВНА НИТКА
За допомогою ниток можна не тільки шити, але й малювати. Відрізок нитки (довжиною майже 30 см) треба занурити в баночку з гуашшю улюбленого кольору, дати фарбі стекти, потім розташувати нитку на аркуші в довільній формі та акуратно притиснути іншим аркушем. Через деякий час слід обережно витягти нитку. Щоразу виходитимуть абстрактно-асоціативні, не схожі одна на одну, композиції.
КЛАСНА РоБОТА
-Під час листопаду разом з листям опадають органічні речовини, комахи та інші тварини.
-Бобри будують нори у воді та живуть у цих норах по п'ятнадцять – двадцять чоловік.
-Поставивши табурет і вставши на нього, банка виявилася у моїх руках.
-Жучка голосно розмовляла уві сні: мабуть, їй наснився якийсь кошмар.
-Мій кіт все робить, як і я: спить, гуляє, чистить картоплю.
Небесні новини
12 березня Сонце переходить із сузір'я Водолія до сузір'я Риб до 19 квітня. 20 березня – весняне рівнодення. Венеру не видно із середини березня до кінця липня. Марс видно увечері та вночі високо на півдні. Повідомила Клавдія Олександрівна Кудинова із смт Лиманського Роздільнянського району (за даними Астрономічного календаря, виданого Одеською астрономічною обсерваторією).СУБОТНІ УРОКИ СУботні уроки
КРАЇНОЗНАВСТВО
ДЕ МОЯ ВЕЛИКА ПАЛИЧКА?
Це запитання задасть, звичайно, маленький японець, і своєю мовою назве паличку «хаси». Між іншим, для японців, справді, дуже важливо знати місцеперебування своїх хаси, тому що із дитинства кожен житель Країни Ранкового Сонця має свої палички, які не прийнято передавати іншим. Дитина одержує їх на 100-й день свого життя, під час церемонії «Перші палички для їжі». Тоді ж вона вперше куштує рис. Хаси бувають дерев'яні, кістяні, пластмасові, прості та прикрашені барвистим орнаментом.
Домашнє завдання.Уявіть, що вам три рази на день треба добре поводитися за столом, при цьому їсти не ложкою та виделкою, а персональними паличками. І раптом одного разу ви їх втратили...
ЕТНОГРАФІЯ
МЛИНЦІ ІЗ МЛИНЦЯМИ
…Все переплуталося: наприкінці зими до нас завітала весна, а зараз, навесні, починаються проводи зими – Масниця. Вона припадає цього року на 3 – 9 березня. За старих часів це був час народних гулянь, ігор, снігових забав. Основний «атрибут» Масниці – млинці: адже це язичницьке свято на честь бога Сонця Ярила, а млинець – символ Сонця. Кожному дню цього тижня відповідають певні обряди та свої назви. Так, п'ятниця – «тещині вечірки»: тещі їхали до зятів на млинці або навпаки. Субота – «зовицині посиденьки»: пригощання, передусім млинці готували невістки. Неділя – «прощений день»: після заходу сонця ходили по домівках і просили пробачення. Це останній день Масниці, після чого починається Великий піст.
Домашнє завдання.Не тільки покуштувати досхочу матусиних та бабусиних млинців, але й допомогти їх приготувати.
З наступаючим Днем 8 Березня!
МАТУСІ
Хороше, що в мене є матуся,
Краща від усіх вона у світі.
Зараз я швиденько одягнуся
Й побіжу їй купувати квіти.
Принесу, поставлю на віконце –
Хай всміхнеться зайвий раз рідненька.
Сяє в мами усмішка, як сонце,
Як джерельце серед гір маленьке.
Ольга Дубовенко
Куточок привітань
Наші постійні кореспонденти із Бол града Саша Яшкова, Наталя та Юля Самаріни вітають зі святом весни усіх вчителів школи № 2. До них долучається Аня Рижкова із персональним привітанням – своїй вчительці Лілії Михайлівні Куємжи. Улюбленим вчителям дівчатка бажають «радісного та ніжного весняного настрою, здоров’я і терпіння, слухняних учнів»! А у подарунок – вірші. «С любовью большой посылаем /Вам поздравления наши. /Здоровья и счастья желаем, /Удачи, добра и любви! /Пусть радостно солнце смеется, /Вам отдавая тепло. /И пусть в этом мире живется /Вам и легко, и светло!»
ЧИТАЛЬНА ЗАЛА
Олексій Кобозєв
ЕЖИК ЗАСКУЧАЛ
Вечер опустился, и Ежик заскучал.
Медведя за весь день нигде не повстречал.
Заглядывал он в ельник, к березкам заходил,
А друга Медвежонка нигде не находил.
И надо выпить чаю, остыл уж самовар,
Не вкусен без Медведя малиновый отвар.
Где был наш Медвежонок? Куда он уходил?
Все просто: он для Ежика за ягодой ходил.
ЗАДУМАЛСЯ ЕЖИК
Задумался Ежик, присел на пенек,
Его обдувает лесной ветерок.
Цветочки ромашки растут у опушки,
У лужи резвятся подружки лягушки,
Цветет колокольчик красивым цветком.
А рядом водица журчит ручейком.
О чем же задумался милый Ежонок?
О том, что так славно, что есть Медвежонок.
